15 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 15 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2026 рік | ||||||
15 травня — 135-й день року (136-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 2 травня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Преподобного Пахомія Великого; Святителя Ісаї, єпископа Ростовського; Преподобного Ісаї Печерського;
- †УГКЦ: Преподобного Пахомія Великого;
- †РКЦ: Святого Ісидора Орача;
- Міжнародний день сім'ї; День сім'ї (в Україні);
- Міжнародний день захисту клімату.
Події
- 1648 — Поручин в околиці Бережан потерпів від чергового татарського набігу (очевидно, що й инші села поблизу);
- 1915 — 292-га доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 658-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 1023-тя доба Першої світової війни;
- 1918 — 1388-ма доба Першої світової війни;
- 1925 — польський сейм розглядав питання про знущання над українцями с. Чистилова (околиця Тернополя) заступника інспектора в Тернополі Блонського, вчителя Станіслава Міллера та урядового комісара Бончука;
- 1940 — 258-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 623-тя доба Другої світової війни;
- 1942 — 988-ма доба Другої світової війни (328-ма доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1353-тя доба Другої світової війни (693-тя доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1719-та доба Другої світової війни (1059-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2084-та доба Другої світової війни;
- 2014 — 85-та доба російсько-української війни;
Презентація енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл»
- 2015
- 450-та доба російсько-української війни;
- у Тернопільському академічному обласному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка відбулася презентація енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл»;
- 2016 — 816-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1181-ша доба російсько-української війни;
- 2018 — 1546-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1911-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2277-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2642-га доба російсько-української війни;
- 2022 — 81-ша доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3007-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 446-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3372-га доба російсько-української війни;
- 2024 — 812-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3738-ма доба російсько-української війни;
- 2025 — 1177-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4103-тя доба російсько-української війни.
- 2026 — 1542-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 4468-ма доба російсько-української війни.
Статистика
- 1940 — у Тернопільській области було 45 колгоспів, 20 з яких мали ім'я Сталіна[2][3];
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 1060 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 556, одужало — 482, померло — 22;
- Кременецький — 346 (одужало — 64, померло — 6), Монастириський район — 193 (одужало — 151, померло — 4), Шумський — 127 (одужало — 49, померло — 5), м. Тернопіль — 96 (одужало — 43, померло — 1), Бучацький — 64 (одужало — 48, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 26), Заліщицький — 45 (одужало — 29, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 20, померло — 1), Збаразький — 21 (одужало — 7), Лановецький — 19 (одужало — 6), Гусятинський — 14 (одужало — 7), Теребовлянський — 14 (одужало — 4), Тернопільський — 14 (одужало — 5), Борщівський — 13 (одужало — 11), Підволочиський — 5 (одужало — 2), Зборівський — 3 (одужало — 2); повністю видужали хворі в Бережанському (3) та Підгаєцькому (5) районах.
Особи
Народилися
- 1854 — Іван Горбачевський — український біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний і освітній діяч (с. Зарубинці в околиці Збаража);
- 1889 — Роман-Євген Ставничий — український правник, хоровий дириґент, освітянин (с. Куропатники в околиці Бережан);
- 1911 — Григорій Крупник — український ветеринарний фельдшер, громадський діяч (с. Семенів в околиці Теребовлі);
- 1921 — Семен Левчук — український церковний та громадський діяч (с. Костільники в околиці Бучача);
- 1934 — Леонід Пашинський — український освітянин, науковець, літератор (с. Юськівці в околиці Ланівців);
- 1937 — Богдан Гасюк — український фахівець у галузі металургії, освітянин, громадський діяч (с. Устя-Зелене в околиці Монастириськ);
- 1938 — Василь Воляник — український науковець (с. Печірна в околиці Ланівців);
- 1941 — Анатолій Гасюк — український вчений у галузі патологоанатомії (м-ко Підволочиськ);
- 1942 — Еліас Войтина — український інженер, громадський діяч у США (с. Ішків в околиці Козови);
- 1944 — Григорій Покиданець — український тренер, освітянин (с. Гаї-Розтоцькі в околиці Зборова);
- 1947 — Михайло Делявський — український вчений-механік (с., нині м-ко Коропець);
- 1950 — Ростислав Васюрина — український лікар, військовик (с. Загірці в околиці Ланівців);
- 1953 — Ярослав Миськів — український художник (с., нині м-ко Коропець);
- 1956 — Петро Гринчишин — український поет, режисер, актор, діяч культури (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- 1959 — Богдан Вандяк — український художник (с. Заліщики в околиці Бучача);
У Борщеві
- 1922 — Ганна Саган — українська громадська діячка;
У Кременці
- 1951 — Василь Сиротюк — український освітянин, дириґент;
У Тернополі
- 1911 — Станіслав Прейзнер — польський художник;
- 1943 — Юрій Левандовський — український правник;
- 1956 — Володимир Грицай — український діяч культури (с. Кутківці, нині мікрорайон Тернополя);
Пов'язані з краєм
- 1857 — Андрій Чайковський — український правник, письменник, громадсько-політичний діяч; працював у Бережанах, Почесний громадянин Бережан (м. Самбір, Львівщина);
- 1939 — Павло Ковжун — український художник-графік, мистецтвознавець (с. Костюшки, нині Велика Фосня, Житомирщина);
- 1941 — Володимир Ковальчук — український майстер декоративно-ужиткового мистецтва, музикант, дириґент (с. Буковець, Лемківщина, нині Польща);
- 1948 — Світлана Нечай-Сорока — українська художниця (м. Вінниця);
- 1965 — Оксана Ветлинська — українська освітянка, громадська діячка (м. Самбір, Львівщина).
Померли
- 1900 — о. Іван Балтарович — український священник, громадський діяч (с. Ладичин в околиці Микулинців);
- 1964 — Панас Карабіневич — український актор, режисер, театральний діяч (м. Чортків);
- 2020 — Орися Синенька — українська громадська діячка, учасниця національно-визвольних змагань (м. Бучач)[4];
У Тернополі
- 1989 — Михайло Масик — український вчений у галузі медицини;
- 2001 — Микола Баран — український вчений-зоотехнік, інженер;
- 2005 — Микола Голоюх — український правник;
За межами краю
- 1702 — Фелікс Казимир Потоцький — польський шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Речі Посполитої, був дідичем Підгайців, Мужилова (м. Кристинополь, нині Шептицький, Львівщина);
- 1923 — Іван Зюбрак — український громадський діяч (Канада);
- 1967 — Василь Шанайда — український дириґент, освітянин, бібліограф, громадський діяч (м. Детройт, штат Мічиґан, США);
- 1969 — Антон Манастирський — український художник (м. Львів);
- 1975 — Дмитро Добротвір — український лікар, громадський діяч (м. Мельбурн, Австралія);
- 2004 — Дарія Цвек — українська освітянка, кулінарка (м. Івано-Франківськ).
Инше
- 1950 — священник Григорій Яструбецький заарештований та ув'язнений в Тернопільській тюрмі.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ ДАТО. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 10. — Арк. 134–135.
- ↑ Гуцал П. Тернопільщина у 1939–1941 рр. Репресії // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 189. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Новини Бучацького краю // Фейсбук. — 2020. — 15 трав. — 17:08.