15 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 15 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
15 липня — 196-й день року (197-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 2 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ та УГКЦ: Рівноапостольного великого князя Київського Володимира; День хрещення Руси-України; в УГКЦ також святих мучеників Кирика і Юліти;
- †РКЦ: Святого Володимира Великого; Святого Бонавентури;
- День Української Державности[1];
- День українських миротворців.
Події
- 1730 — Ікона Божої Матері Тернопільської визнана чудотворною, на її честь встановлено празник у день Покрови Богоматері (14 жовтня);
- 1838 — у Мельниці-Подільській почалося селянське повстання;
- 1899 — Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства «Руська бурса у Тернополі» (від 1908 — «Українська бурса ім. А. Качали»);
- 1902 — у багатьох селах краю відбувся хліборобський страйк;
- 1915 — 353-тя доба Першої світової війни[2];
- 1916 — 719-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1084-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1449-та доба Першої світової війни;
- 1920 — Галицький революційний комітет (Галревком) проголосив себе тимчасовим робітничо-селянським урядом Галицької Соціялістичної Радянської Республіки;
- 1940 — 319-та доба Другої світової війни;
- 1941
- 684-та доба Другої світової війни; 24-та доба німецько-радянської війни;
- розпорядженням німецького військового коменданта м. Тернополя Подевільса у Тернополі та в окрузі упроваджено «новий порядок»;
- 1942 — 1049-та доба Другої світової війни; 389-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1414-та доба Другої світової війни; 754-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1780-та доба Другої світової війни; 1120-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2145-та доба Другої світової війни;
- 2014 — 146-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 511-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 877-ма доба російсько-української війни;
- 2017 — 1242-га доба російсько-української війни;
- 2018
- 1607-ма доба російсько-української війни;
- другий день загальнонаціональної прощі до Марійського духовного центру «Зарваниця»[3];
- 2019 — 1972-га доба російсько-української війни;
- 2020 — 2338-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2703-тя доба російсько-української війни;
- 2022 — 142-га доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3068-ма доба російсько-української війни;
- 2023
- 507-ма доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3433-тя доба російсько-української війни;
- перший день загальнонаціональної прощі до Марійського духовного центру «Зарваниця»[3];
- 2024 — 873-тя доба героїчного спротиву московським окупантам; 3799-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1238-ма доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4164-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1990 — у Теребовлі почала виходити громадсько-політична газета «Воля»;
- 2005 — засновано Навчально-науковий інститут морфології ТНМУ.
Особи
Народилися
- 1891 — Ілля Якимишин — український правник (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1892 — о. Олександр Бонітенко — український церковний діяч (м. Почаїв або с. Лосятин);
- 1893 — Микола Луцький — український самодіяльний співак, освітянин, учасник національно-визвольних змагань (с. Дичків в околиці Тернополя)[4];
- 1896 — о. Володимир Перебийніс — український священник (с. Бережанка в околиці Ланівців);
- 1893 — Іван Горбатюк — український громадський діяч (с. Івачів Долішній в околиці Тернополя);
- 1905 — Степан Пчола — український майстер-килимар (с. Вишгородок в околиці Ланівців);
- 1927 — Роман Фуртак — український редактор, сценарист, діяч культури (с. Ладичин в околиці Теребовлі);
- 1930 — Леонід Шанський — український вчений у галузі фізики (с. Рудка в околиці Кременця);
- 1931 — Володимир Чорній — український історик-славіст, освітянин (с. Киданів в околиці Бучача);
- 1938 — Мирон Дідурик — український військовик, майор Армії США (с. Мужилів в околиці Підгайців);
- 1941 — Лариса Біланюк (з дому — Зубаль) — українська вчена в галузі радіології (с. Потік в околиці Зборова);
- 1946 — Стефанія Панцьо — українська освітянка, філологиня (с. Лошнів в околиці Теребовлі);
- 1948
- Володимир Заєць — український вчений-агроном, господарник, громадський діяч (с. Башуки в околиці Почаєва);
- Богдан Приймак — український фотожурналіст (с. Данилівці в околиці Зборова);
- 1958 — Юрій Кравчук — український господарник, добродійник (с. Нападівка в околиці Ланівців);
- 1959 — Богдан Пошва — український правник, суддя (с. Мшанець в околиці Зборова);
- 1974 — Віктор Овчарук — український лікар, управлінець, громадсько-політичний діяч (с. Іване-Пусте в околиці Борщева);
- 1995 — Олександр Тугарєв — український спортовець-віндсерфінгіст (Тернопільщина);
У Зборові
- 1892 — Мілена Рудницька (у заміжжі — Лисяк) — українська освітянка, письменниця, громадсько-політична діячка, ідеологиня фемінізму;
У Кременці
- 1921 — Єхель Опельбаум — український філолог єврейського походження;
У Монастириськах
- 1956 — Ігор Галайчук — український вчений у галузі медицини, есперантист, громадський діяч;
У Тернополі
- 1880 — Богдан Барвінський — український історик, архівіст, археограф, бібліотекознавець, освітянин;
- 1971 — Іван Небесний — український композитор;
- 1973 — Святослав Дунець — український дириґент, освітянин;
Пов'язані з краєм
- 1914 — Василь Лисенко — український радянський і компартійний діяч; у 1958—1971 — голова виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих (с. Власівка, Київщина);
- 1930 — с. Сільвія (Салук) — українська релігійна діячка, монахиня; від 1996 — настоятелька монастиря сестер Василіянок у Тернополі (с. Стубно, Перемишльського повіту, Польща);
- 1933 — Анатолій Заблуда — український художник-графік, літератор; проживає і працює в Тернополі (с. Мартинківці, Хмельниччина);
- 1936 — Юрій Бондаренко — український вчений-патофізіолог; навчався і працював у Тернопільському медичному інституті (с. Матіївка, Чернігівщина);
- 1983 — Ігор Малиш — український футболіст; виступав за тернопільську «Ниву» (м. Ковель, Волинь)[5].
Померли
- 2019 — Стефанія Тисліцька — українська господарниця, громадська діячка[6] (м. Тернопіль або околиця Тернополя[7]);
У Тернополі
- 1919 — о. Яків Вацик — український священник, освітянин, громадський діяч;
- 1934 — Іван Топольницький — український фінансист, громадський і культурний діяч;
За межами краю
- 1924 — Володимир Масляк — український письменник, перекладач, критик, журналіст; навчався в Бережанській гімназії, викладав у Бучацькій гімназії (м. Львів);
- 1933 — Ярослав Олесницький — український правник, громадсько-політичний діяч, дипломат УНР (м. Золочів, Львівщина);
- 1973 — Богдан Гижа — український науковець-математик (м. Київ);
- 1977 — Михайло Губчак — український освітянин, громадський діяч (США);
- 1995 — Олесь Гончар — український письменник, публіцист, громадський діяч, не раз відвідував Тернопільщину (м. Київ);
- 2016 — Михайло Лесів — український учений-мовознавець, україніст, славіст (м. Ольштин, Польща)[8].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Запроваджене Указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 і мало відзначатися 28 липня. 28 червня 2023 Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить День Української Державности з 28 липня на 15 липня. 28 липня Зеленський підписав законопроєкт та Указ Президента № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України», відтак, дата відзначення свята була остаточно перенесена.
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 3,0 3,1 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Лазарович, М. Поіменний список Леґіону Українських січових стрільців // Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — 2-ге вид., доп. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 478.
- ↑ Igor Malysh // Тransfermarkt.
- ↑ Медична академія. — 2019. — № 30 (30 лип.). — С. 8. — (Вічна пам’ять).
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Костяк Н. [cerkiew.org/2016/07/21/відійшов-у-вічність-п-проф-михайло-лес/ Відійшов у вічність п. проф. Михайло Лесів] / Наталія Костяк // Archidiecezja Przemysko-Warszawska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce. — 2016. — Липень.