15 жовтня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 15 жовтня)
Перейти до: навігація, пошук
жовтень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2026 рік

15 жовтня — 288-й день року (289-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 2 жовтня.

Свята і пам'ятні дні

  • †ПЦУ: Преподобного Євфимія Нового; Священномученика Лукіана Печерського;
  • †УГКЦ: Преподобного Євтимія Нового, святого первомученика Лукіяна;
  • †РКЦ: Святої Терези від Ісуса;
  • Міжнародний день сільських жінок;
  • Міжнародний день білої тростини.

Події

  • 1582 — українські землі у складі Речі Посполитої переходять з юліянського на григоріянський календар; 15 жовтня 1582 — перший день за григоріянським календарем;
  • 1914 — 80-та доба Першої світової війни[1];
  • 1915 — 445-та доба Першої світової війни;
  • 1916 — 811-та доба Першої світової війни;
  • 1917 — 1176-та доба Першої світової війни;
  • 1918 — 1541-ша доба Першої світової війни;
  • 1922 — у Кременці перебував Юзеф Пілсудський;
  • 1939 — 45-та доба Другої світової війни
  • 1940 — 411-та доба Другої світової війни;
  • 1941 — 776-та доба Другої світової війни; 116-та доба німецько-радянської війни;
  • 1942 — 1141-ша доба Другої світової війни; 481-ша доба німецько-радянської війни;
  • 1943 — 1506-та доба Другої світової війни; 846-та доба німецько-радянської війни;
  • 1944 — 1872-га доба Другої світової війни; 1212-та доба німецько-радянської війни;
  • 1989 — на Театральному майдані Тернополя організовано першу греко-католицьку панахиду;
  • 1991 — газета «Відродження» почала виходити під назвою «Свобода»;
  • 2014 — 238-ма доба російсько-української війни;
  • 2015 — 603-тя доба російсько-української війни;
  • 2016 — 969-та доба російсько-української війни;
  • 2017 — 1334-та доба російсько-української війни;
  • 2018 — 1699-та доба російсько-української війни;
  • 2019 — 2064-та доба російсько-української війни;
  • 2020 — 2430-та доба російсько-української війни;
  • 2021 — 2795-та доба російсько-української війни;
  • 2022 — 234-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3160-та доба російсько-української війни;
  • 2023 — 599-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3525-та доба російсько-української війни;
  • 2024 — 965-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3891-ша доба російсько-української війни;
  • 2025 — 1330-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4256-та доба російсько-української війни.

З'явилися

Особи

Народилися

У Бережанах

У Ланівцях

У Тернополі

У Чорткові

Пов'язані з краєм

  • 1873Філомена Лопатинська (з дому — Кравчуківна) — українська акторка; 1915-1916 — у трупі «Тернопільські театральні вечори» Леся Курбаса (м. Чернівці)[4];
  • 1911 — о. Михайло (Войнар) — український священник-василіянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, освітянин; навчався у Місійному інституті ім. св. Йосафата в Бучачі (с. Босько, повіт Сянік, Лемківщина);
  • 1919Андрій Петрик — український художник; працював і проживав у Збаражі, Теребовлі, Микулинцях (с. Кутище, Житомирщина);
  • 1934Ярослав Ковальчик — український фахівець у галузі будівництва доріг; працював у шляхових організаціях Тернопільської области (с. Малковичі, нині Польща);
  • 1951Олег Клименко — український військовик, історик (с. Усть-Путила, Буковина);
  • 1965Тетяна Дюк — українська велогонниця; навчалася і працює в Тернополі (с. Жердя, Хмельниччина);
  • 1972Ігор Зеленюк — український футболіст; грав за чортківський «Кристал» (м. Надвірна, Івано-Франківщина)[5].

Померли

У Тернополі

За межами краю (тернопільці)

  • 1584Михайло Вишневецький — український князь із роду Вишневецьких, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського (м. Київ або м-ко Вишнівець);
  • 1922Сидір Твердохліб — український освітянин, поет, перекладач (м-ко Кам’янка-Струмилівська, нині м. Кам’янка-Бузька Львівської области; похований у м. Львів);
  • 1941Осип Когут — український громадсько-політичний діяч (м. Старобільськ, Луганська область; або червень, м. Дрогобич);
  • 1944Степан Новицький (псевда: «Спец», «Вадим», «В’юн») — український громадсько-політичний діяч, військовик (Львівщина);
  • 1959Ірина Коссак — українська драматична акторка (м. Івано-Франківськ);
  • 1969Тарас Грушкевич — український інженер, громадський діяч (м. Детройт, США);
  • 1998Геннадій Малявський — український художник, освітянин (м. Косів, Івано-Франківщина);
  • 2004Ярослав Сапужак — український вчений у галузі геофізики (м. Львів);
  • 2014Юрій Флиста — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (поблизу села Смілого на Луганщині)[8];

За межами краю (инші)

  • 1943 — о. Микола Малюжинський — український релігійний і громадський діяч, публіцист; парох у Тилявці та Ланівцях (м. Рівне);
  • 1959 — Степан Бандера — український політичний діяч, один з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, голова Проводу ОУН-Б (убитий у м. Мюнхені, Німеччина).

Джерела

Основні

Примітки

  1. Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
  2. Середа, В. «Допоки буде Україна, до тих пір славитимуть на цій землі ім'я Степана Бандери» // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 402-403. — ISBN 978-966-528-289-1.
  3. За інформацією тернопільських ЗМІ.
  4. Слово і час. Випуски 7-12. — К.: Наукова думка, 1998. — С. 8.
  5. Зеленюк Ігор (1972) // Український футбол.
  6. Андрейчин М. А. Локай Анатолій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. : іл. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  7. Олійник Д. У Тернополі раптово обірвалося життя знаної вчительки / Діана Олійник // RIA плюс. — 2020. — 16 жовт.
  8. За інформацією тернопільських ЗМІ.

Зауваги