15 грудня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 15 грудня)
| грудень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | 31 | |||
| 2026 рік | ||||||
15 грудня — 349-й день року (350-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 2 грудня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Святтителя Стефана, ісповідника, архиєпископа Сурозького; Собор Кримських святих;
- †УГКЦ: Святого Стефана ісповідника, архиєпископа Сурозького; Святого священномученика Єлевтерія; Преподобного Павла, що в Латрі;
- †РКЦ: Cвятої Марії від Розіп’ятого;
- Міжнародний день чаю;
- В Україні — День працівників суду.
Події
- 1809 — російські війська на підставі Шенбруннського миру зайняли Тарнопольський край;
- 1914 — 141-ша доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 506-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 872-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 1237-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — у Тернополі з особливою силою спалахнула епідемія плямистого тифу;
- 1939 — 106-та доба Другої світової війни;
- 1940 — 472-га доба Другої світової війни;
- 1941 — 837-ма доба Другої світової війни (177-ма доба німецько-радянської війни);
- 1942 — 1202-га доба Другої світової війни (542-га доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1567-ма доба Другої світової війни (907-ма доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1933-тя доба Другої світової війни (1273-тя доба німецько-радянської війни);
- 2014 — 299-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 664-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 1030-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1395-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1760-та доба російсько-української війни;
- у Києві на об’єднавчому Соборі створено Українську помісну православну церкву, очільником обрано митрополита Епіфанія (Думенка);
- 2019 — 2125-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2491-ша доба російсько-української війни;
- 2021 — 2856-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 295-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3221-ша доба російсько-української війни;
- 2023
- 660-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3586-та доба російсько-української війни;
- тридцять четверта сесія Тернопільської міської ради[2];
- 2024 — 1026-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3952-га доба російсько-української війни;
- 2025 — 1391-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 4317-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1994 — зареєстровано парафію святого рівноапостольного князя Володимира Великого ПЦУ (м. Бучач)[3];
- Зникли
- 1938 — припинив виходити двотижневик Волинської православної консисторії «Церква і нарід».
Особи
Народилися
- 1890 або 6 квітня 1886 — Сидір Горбачевський — український правник, військовик (с. Фільварки, нині належить до Монастириськ);
- 1891 — Микола Михасів — український освітянин, громадський діяч у Канаді (с. Констанція в околиці Борщева);
- 1903 — Іван Замлинський — український військовик; вояк УСС, УГА, ЧА (с. Раковець в околиці Теребовлі);
- 1908 — о. Михайло-Мирослав Ваврик — український релігійний діяч, богослов (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
- 1915 — Ярослав Кораль — український громадсько-політичний діяч, член ОУН (с. Романівка в околиці Теребовлі);
- 1940 — Ярослав Крук — український художник (с. Вербів в околиці Бережан);
- 1950 — Тарас Рущак — український інженер-механік, підприємець, громадський діяч (с. Межигір'я в околиці Монастириськ);
- 1981 — Віра Фещук — українська вишивальниця (с. Залісці в околиці Шумська);
У Зборові
- 1917 — Олексій Шимків — український господарник радянського часу;
У Копичинцях
- 1921 — Анна Волошина — українська вчена-геологиня;
У Тернополі
- 1944 — Лідія Яворська — українська провізорка, освітянка;
- 1947 — Андрій Балтарович — український громадський діяч, підприємець;
- 1949 — Юрій Федоров — український художник;
Пов'язані з краєм
- 1857 — Франтішек Ржегорж — чеський етнограф і фольклорист; влітку 1897 побував у Денисові в околиці Козови (с. Стежери, Чехія);
- 1879 — Ольга Левицька — українська оперна співачка (сопрано), театральна акторка; гастролювала на Тернопільщині (м-ко Пустомити, Львівщина);
- 1887 — Степан Купчинський — український громадський діяч; нотар у Бучачі (місце народження невідоме);
- 1891 — Микола Голубець — український письменник, історик, архівіст, мистецтвознавець, публіцист; воював на Тернопільщині в Леґіоні УСС (м. Львів);
- 1914 — Василь Ниньовський — український маляр, етнограф, мовознавець; навчався в Заліщицькій учительській семінарії (с. Жукотин, нині Івано-Франківщина);
- 1917 — Тетяна Осьмакова-Рудник — українська освітянка радянського часу; працювала в Чорткові й Тернополі (с. Папужинці, Черкащина);
- 1927 — Іван Ярковий — український радянський управлінець, громадський і партійний діяч; 1968-1983 — 1-й секретар Тернопільського обкому КПУ (с. Покаляне, Харківщина);
- 1929 — Микола Витриховський — український вчений-фізик; 1945 депортований в Україну, проживав у Цапівцях (околиця Товстого), навчався у Заліщиках (с. Святе Ярославського повіту, нині Польща);
- 1936 — Микола Кручинін — український інженер, господарник російського походження; від 1967 жив і працював у Тернополі (с. Комунар Курської области, Московія);
- 1939 — Ярослава Тима (псевдонім — Ірина Веснянко) — українська освітянка, літераторка; від 1946 — в Тернополі (с. Регетів Горлицького повіту Краківського воєводства, нині Польща);
- 1944 — Галина Демченко — українська освітянка, культурно-громадська діячка; працювала в Настасові й Тернополі (с. Лешків, Львівщина);
- 1958 — Соломія Павличко — українська вчена-літературознавиця, критикиня, перекладачка; не раз перебувала в Гущанках в околиці Підволочиська (м. Львів).
Померли
- 1961 — о. Іван Заверуха — український священник, просвітній діяч, літератор (с. Рибники в околиці Бережан, похований у Гадинківцях в околиці Копичинців);
- 1990 — Олекса Давибіда (псевдо «Грім») — український військовик, надрайоновий провідник ОУН на Теребовлянщині (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
За межами краю (тернопільці)
- 1944 — Ярослав Кондра — український поет, літературний критик, перекладач (м. Львів);
- 1951 — Лука Турчин — український вчений, освітянин, громадський діяч (м. Львів);
- 1977 — Марія Шепертицька (з дому — Стецюк) — українська громадська діячка (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1983 — Маріян Курочка — український громадський діяч (США);
За межами краю (инші)
- 1964 — Яким Ярема — український літературознавець, мовознавець, філософ, психолог, освітянин, громадський діяч; викладав у гімназіях Тернополя, активний у громадському житті міста (м. Львів);
- 2020 — Петро Слободян — український футболіст, тренер; виступав за тернопільський «Авангард»[4] (м. Київ?).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Парафія святого рівноапостольного князя Володимира Великого міста Бучач Бучацького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату // youcontrol.
- ↑ Кравченко В. Помер ексгравець "Динамо" Петро Слободян. Він вигравав Суперкубок УЄФА-1975 / Віталій Кравченко // Суспільне. Тернопіль. — 2020. — 15 груд. — 13:32.
