15 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 15 вересня)
| вересень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | ||||
| 2026 рік | ||||||
15 вересня — 258-й день року (259-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 2 вересня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Великомученика Микити; Мученика Порфирія;
- †УГКЦ: Сятого великомученика Микити;
- †РКЦ: Пресвятої Діви Марії Скорботної (Страждальної);
- Міжнародний день демократії;
- Всесвітній день боротьби з лімфомами;
- День повітроплавання України.
Події
- 1914 — 50-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 415-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 781-ша доба Першої світової війни;
- 1917 — 1146-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1511-та доба Першої світової війни;
- 1920
- у Луці (околиця Монастириськ) відбувся бій 1-го куреня 1-го кінного полку чорних запорожців Армії УНР з більшовицькою піхотою, в результаті якого захоплено у полон 54 червоноармійці (переважно татари та чуваші);
- частини Червоної армії відійшли на лівий берег Збруча, Тернопільщина опинилася під владою Польщі;
- 1939 — 15-та доба Другої світової війни;
- 1940 — 381-ша доба Другої світової війни;
- 1941 — 746-та доба Другої світової війни; 86-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1111-та доба Другої світової війни; 451-ша доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1476-та доба Другої світової війни; 816-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1842-га доба Другої світової війни; 1182-га доба німецько-радянської війни;
- 1996 — грошова реформа — введення в обіг визначеної Конституцією України (стаття 99) та иншим законодавством України національної валюти — гривні та її сотої частини — копійки; НБУ випустив в обіг банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінну монету номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок та припинив емісію українських карбованців, які підлягали обміну на гривні за курсом: 100 000 крб. = 1 грн; реформа тривала 2 тижні: від 2 до 16 вересня;
- 2014 — 208-ма доба російсько-української війни;
- 2015 — 573-тя доба російсько-української війни;
- 2016 — 939-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1304-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1669-та доба російсько-української війни;
- у Зарваниці — проща Козівського та Залозецького деканатів Тернопільсько-Зборівської архиепархії УГКЦ[2];
- 2019 — 2034-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2400-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2765-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 204-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3130-та доба російсько-української війни;
- 2023
- 569-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3495-та доба російсько-української війни;
- сесія Тернопільської міської ради, на якій, зокрема, 16 тернопільцям присвоєно статус борця за незалежність України у XX столітті[3] (див. нижче);
- 2024 — 935-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3861-ша доба російсько-української війни;
- 2025 — 1300-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4226-та доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1920 — у Копичинцях вийшов єдиний примірник газети-одноднівки політвидаву 41-ї стрілецької дивізії Червоної армії «Червона Галичина»;
- 1991 — вийшов перший номер газети Бережанської районної ради «Бережанське віче».
Особи
Народилися
- 1874 — Дмитро Білинський — український народний майстер художньої різьби по дереву (с. Колиндяни в околиці Чорткова);
- 1886 — Іван Новосад — український літератор (с. Ілавче в околиці Теребовлі);
- 1892
- Іван Бойчук — український громадський діяч (с. Могильниця в околиці Теребовлі);
- Михайло Гайворонський — український композитор, дириґент, поет, критик, громадський діяч (м. Заліщики);
- 1894 — Микола Пушкар — український радянський мовознавець (с. Головчинці в околиці Заліщиків)[4];
- 1935
- Роман Плонка — український хоровий дириґент (м. Бережани);
- Людмила Фусик (з дому — Мисечко) — українська бандуристка, освітянка (с. Биківці в околиці Шумська)[5];
- 1940 — Василь Ярмуш — український поет, працівник культури (с. Острів в околиці Тернополя);
- 1949 — Леонід Дубас — український поліграфіст, журналіст, громадський діяч (с. Старий Почаїв в околиці Почаєва);
- 1953 — Марія Романчук — українська журналістка, освітянка, громадська діячка, господарниця (с. Жнибороди в околиці Язловця);
- 1959 — Світлана Гавенко — українська вчена в галузі поліграфії (с. Білобожниця в околиці Чорткові);
- 1963 — Петро Лазар — український економіст, фінансист (с. Голендра в околиці Підгайців);
- 1965 — Лариса Михальська — українська телерадіожурналістка, редакторка, публіцистка (м-ко Золотий Потік);
У Бережанах
- 1877 — Олена Кульчицька — українська художниця, освітянка;
У Бучачі
- 1881 — Максиміліан Нахт — філософ-анархіст єврейського походження[6];
У Тернополі
- 1907 — Тарас Грушкевич — український інженер, громадський діяч;
- 1961 — Олександр Бурміцький — український композитор, дириґент, баяніст;
- 1977 — Юрій Наливайчук — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026;
У Чорткові
- 1960 — о. Володимир Заболотний — український актор, церковний діяч;
Пов'язані з краєм
- 1919 — Олексій Кучерук — український вчений у галузі медицини; в 1957-1965 працював у Тернопільському медичному інституті (с. Коритне, Проскурівщина);
- 1929 — Кузьма Векірчик — український вчений-фізіолог, мікробіолог, освітянин, журналіст (с. Задубрівці, Станиславщина);
- 1936 — Костянтин Валігура — український журналіст, публіцист (м-ко Білогір’я, нині Хмельниччина);
- 1938 — Віталій Мельниченко — український управлінець, освітянин, громадський діяч (м. Знаменка, Кіровоградська область);
- 1958 — Леонід Голумбієвський — український громадсько-політичний діяч; у 1993-1997 — куратор Адміністрації президента України в Тернопільській области, багаторазово перебував у краї (с. Хотів, Київщина);
- 1962 — Сергій Агапєєв — військовик; від 2001 — директор автошколи Товариства сприяння обороні України в Тернополі (м. Будапешт, Угорщина).
Померли
- 1945 — Яків Бусел — український військовик, громадсько-політичний діяч, один з організаторів УПА, член Проводу ОУН (с. Бишки в околиці Козови);
- 2020 — о. Іван Полевий — український греко-католицький священник (с. Поділля в околиці Товстого)[7];
У Тернополі
- 1983 — Андрій Наконечний — український художник (похований у Бережанах));
- 2003 — Петро Рамський — український громадський діяч;
За межами краю
- 1838 — Єжи Ґлоґовський[8] — польський архітектор, художник; під час подорожей по Тернопільщині виконав малюнки місцевостей і людей (м. Львів);
- 1930 — Володимир Вітошинський — український лікар, громадський діяч (м. Відень, Австрія);
- 1937 — Тома Давидович — український військовик, освітянин (м. Харків);
- 1938 — Федір Бей — український радянський громадський та політичний діяч, військовик (с-ще Комунарка, нині належить до м. Москви, Московія);
- 1964 — Михайло Шахнович — український адвокат, громадський діяч (м. Нью-Йорк, США);
- 1968 — Михайло Крип'якевич — український поет, драматург, один з українських першопоселенців у Канаді (Канада);
- 1984 — Яків Лавриченко — український громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1985 — Іван Кардаш — український кооперативний і громадський діяч (Канада);
- 2003 — Василь Дідюк — український громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник, редактор (м. Торонто, Канада).
Инше
На сесії Тернопільської міської ради 16 тернопільцям присвоєно статус борця за незалежність України у XX столітті[3]:
- особи, які зазнали політичних репресій за участь у боротьбі за незалежність України у XX столітті Ганна Іванцова, Ігор Олещук, Дем'ян Чернець;
- активні члени Народного Руху України за перебудову до 24 серпня 1991 року Євген Бартків, Ярослав Ворона, Михайло Демчук, Іван Коник, Роман Легкий, Степан Оконський, Мирослав Осадца, Петро Парило, Степан Парило, Володимир Петрина, Богдан Садляк, Володимир Скакун та Олександр Соняк.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ 3,0 3,1 16 тернополянам присвоєно статус борця за незалежність України у XX столітті // Тернопільська міська рада. — 2023. — 15 вер.
- ↑ Шаблон:УРЕ83
- ↑ Фусик (Мисечко) Людмила Василівна // Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 262.
- ↑ Guide to the Max Nomad Papers TAM.017. (англ.)
- ↑ Співчуття // Бучацька епархія УГКЦ. — 2020. — 15 вер.
- ↑ У ТЕС — Юрій Глоговський.