14 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 14 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | 31 | ||||
| 2019 рік | ||||||
14 липня — 195-й день року (196-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 170 днів.
Події
- 1706 — у Дубівцях (околиця Тернополя) градобій знищив усі посіви озимини і ярини[1];
- 1892 — блискавка вдарила у вежу сигнатурки костелу Святої Трійці в Підгайцях, унаслідок чого виникла пожежа, яка знищила дах на храмі та його вежі[2];
- 1917 — російські підрозділи відступили з Копичинців; у місто ввійшли австрійські та німецькі військові частини[3];
- 1919 — Жидівський (єврейський) курінь УГА бере участь у бойових діях з польськими військами на лінії сіл Максимівка — Романове Село — Жеребки — Колодіївка, прикриваючи відхід частин 1-го корпусу УГА за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина;
- 1920 — Червона армія, в ході польсько-радянської війни, вступила на землі Західної України[4];
- 1941 — за розпорядженням польового коменданта Подевільса Тернопільська обласна управа отримала статус «ради довір’я для ґенерала тилового району армії та управління Тернопільською областю»[5];
- 1943
- у Шпиколосах (околиця Кременця) каральний загін (до 300 солдатів) нацистів спалив 22 мешканці та 240 господарств[6], церкву, школу[7] через те, що селяни не змогли виконати завищених вимог щодо постачання зерна, м’яса і молока[8];
- північною околицею Монастириськ пройшло радянське партизанське з’єднання Сидора Ковпака, яке прямувало до Надвірної[9];
- 1947 — у Шилах (околиця Збаража) відбулася нарада голів та секретарів сільських рад Збаразького і Новосільського районів, де обговорювали питання стягнення контингенту[10];
- 1958 — за рішенням Тернопільського облвиконкому хутір Гаї-Гречинські приєднано до Шляхтинців[11];
- 2018 — у Зарваниці — перший день загальнонаціональної прощі.
Особи
Народилися
- ? — Іван Барусевич — греко-католицький священик, релігійний та освітній діяч (м. Бережани)[12];
- 1894 — Василь Станґрет — український громадський діяч (с. Пищатинці в околиці Борщова);
- 1915 — Ярослав Пиріжок — український диригент (с. Зарваниця в околиці Теребовлі);
- 1922 — Андрій-Мирон Чолган — український актор, режисер (с. Сапогів в околиці Борщова);
- 1933
- Ярослав Самофал — український науковець, освітянин (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- Роман Тринько або Гринько[13] — український вчений у галузі економіки (с. Краснопуща в околиці Бережан);
- 1960 — Віктор Запорожець — український лікар-хірург, громадський діяч (с. Дарахів в околиці Теребовлі);
- 1964 — Володимир Стасюк — український скульптор (м. Борщів);
- 1983 — Віталій Шумбарець — український стрибун на лижах з трампліна (м. Кременець)[14].
У Тернополі
- 1966 — Сергій Ухачевський — український письменник, сценарист, журналіст, продюсер, управлінець[15];
- 1987 — Софія Пазізіна — українська художниця.
Пов'язані з краєм
- 1923 — Марія Баран — радянська бухгалтерка, громадська діячка, від 1954 — в Тернополі (с. Драгуни Тульської області, нині РФ);
- 1959 — Микола Савчук — український письменник, журналіст, краєзнавець, артист естради (с. Великий Ключів, Івано-Франківщина);
- 1960 — Петро Дідик — український футболіст (с. Боратин, Рівненщина)[16].
Померли
- 1944 — Микола Карпенко — радянський військовик, гвардії лейтенант (поблизу Великого Ходачкова; похований у Тернополі).
За межами краю
- 1920 — Роман Дудинський — український військовик, отаман (майор) УГА (табір Кожухов біля м. Москви, РФ);
- 1927 — о. Іван Гордієвський — український священик, громадський діяч (м. Станислав, нині Івано-Франківськ);
- 1966 — Михайло Бриґідер — український громадський діяч (м. Торонто, Канада);
- 2009 — Ярослав Савчин — український військовик, у 2001—2004 — начальник Управління СБУ в Тернопільській області (м. Київ).
Очільники
- 2003 — Юрій Голуб призначений прокурором Тернопільської області.
Примітки
- ↑ Уніят-Карпович, В., Ханас, Вас., Ханас, Вол. Дубівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 374. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Ostrowski, J. K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — Cz. I: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — S. 146.
- ↑ Куцинда, І., Савка, Б., Щавінський, В. Копичинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 26. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 322. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Полянський, Ф. Тернопільщина у період німецько–радянської війни (1941–1944 рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 200. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят, В., Чернихівський, Г. Шпиколоси // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 648. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Івахів, Г., Мартинюк, П., Мельничук, Б. Шпиколоси // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 603—604. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Полянський, Ф. Тернопільщина у період німецько–радянської війни (1941–1944 рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 198. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Дуда, І., Федечко, М. Монастириська // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 17. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Уніят, В. Шили // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 316. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят-Карпович, В. Гаї Гречинські // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 365—366. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Barusevyč Ivan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 27. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ У ТЕСі — два подібні гасла з різним прізвищем.
- ↑ Shumbarets Vitaliy // FIS (Міжнародна лижна Федерація). (англ.)
- ↑ Ухачевський Сергій // Буквоїд.
- ↑ У ДТП загинув легендарний футболіст «Ниви» // Галичина спортивна. — 2015. — 13 трав. — 07:50.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
Зауваги
Першу версію цієї статті започаткував Микола Василечко.
