14 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 14 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
14 липня — 195-й день року (196-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 1 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостола від 70-х Акили; Мученика Юста; Преподобного Стефана Махрищського;
- †УГКЦ: Святого апостола Акили;
- †РКЦ: Святого Каміля де Лелліса.
Події
- 1706 — у Дубівцях (околиця Тернополя) градобій знищив усі посіви озимини і ярини;
- 1915 — 352-га доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 718-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1083-тя доба Першої світової війни: російські підрозділи відступили з Копичинців, у місто ввійшли австрійські та німецькі військові частини;
- 1918 — 1448-ма доба Першої світової війни;
- 1919 — Жидівський (єврейський) курінь УГА бере участь у бойових діях з польськими військами на лінії сіл Максимівка — Романове Село — Жеребки — Колодіївка, прикриваючи відхід частин 1-го корпусу УГА за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина;
- 1920 — Червона армія в ході польсько-радянської війни вступила на землі Західної України;
- 1940 — 318-та доба Другої світової війни;
- 1941
- 683-тя доба Другої світової війни (23-тя доба німецько-радянської війни):
- за розпорядженням польового коменданта Подевільса Тернопільська обласна управа отримала статус «ради довір’я для ґенерала тилового району армії та управління Тернопільською областю»;
- 683-тя доба Другої світової війни (23-тя доба німецько-радянської війни):
- 1942 — 1048-ма доба Другої світової війни (388-та доба німецько-радянської війни);
- 1943
- 1413-та доба Другої світової війни (753-тя доба німецько-радянської війни):
- у Шпиколосах (околиця Кременця) каральний загін (до 300 солдатів) нацистів спалив 22 мешканці та 240 господарств[2], церкву, школу[3] через те, що селяни не змогли виконати завищених вимог щодо постачання зерна, м’яса і молока[4];
- північною околицею Монастириськ пройшло радянське партизанське з’єднання Сидора Ковпака, яке прямувало до Надвірної;
- 1413-та доба Другої світової війни (753-тя доба німецько-радянської війни):
- 1944 — 1779-та доба Другої світової війни (1119-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2144-та доба Другої світової війни;
- 1947 — у Шилах (околиця Збаража) відбулася нарада голів та секретарів сільських рад Збаразького і Новосільського районів, де обговорювали питання стягнення контингенту;
- 1958 — за рішенням Тернопільського облвиконкому хутір Гаї-Гречинські приєднано до Шляхтинців;
- 2014 — 145-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 510-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 876-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1241-ша доба російсько-української війни;
- 2018
- 1606-та доба російсько-української війни;
- перший день загальнонаціональної прощі до Марійського духовного центру «Зарваниця»[5];
- 2019 — 1971-ша доба російсько-української війни;
- 2020 — 2337-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2702-га доба російсько-української війни;
- 2022 — 141-ша доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3067-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 506-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3432-га доба російсько-української війни;
- 2024
- 872-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 3798-ма доба російсько-української війни;
- другий день загальноукраїнської прощі до Марійського духовного центру «Зарваниця»[6];
- 2025 — 1237-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4163-тя доба російсько-української війни;
- 2026 — 1602-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 4528-ма доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 2015 — утворена Скалатська громада (за иншими даними — 15 липня).
Особи
Народилися
- 1894 — Василь Станґрет — український громадський діяч (с. Пищатинці в околиці Борщева);
- 1915 — Ярослав Пиріжок — український дириґент (с. Зарваниця в околиці Теребовлі);
- 1922 — Андрій-Мирон Чолган — український актор, режисер (с. Сапогів в околиці Борщева);
- 1933
- Ярослав Самофал — український науковець, освітянин (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- Роман Тринько або Гринько[7] — український вчений у галузі економіки (с. Краснопуща в околиці Бережан);
- 1960 — Віктор Запорожець — український лікар-хірург, громадський діяч (с. Дарахів в околиці Теребовлі);
У Борщеві
- 1964 — Володимир Стасюк — український скульптор;
У Кременці
- 1983 — Віталій Шумбарець — український стрибун на лижах з трампліна[8];
У Тернополі
- 1966 — Сергій Ухачевський — український письменник, сценарист, журналіст, продюсер, управлінець[9];
- 1987 — Софія Пазізіна — українська художниця;
Пов'язані з краєм
- 1923 — Марія Баран — радянська бухгалтерка, громадська діячка; від 1954 — в Тернополі (с. Драгуни Тульської области, Московія);
- 1959 — Микола Савчук — український письменник, журналіст, краєзнавець, артист естради (с. Великий Ключів, Івано-Франківщина);
- 1960 — Петро Дідик — український футболіст (с. Боратин, Рівненщина)[10].
Померли
- 1944 — Микола Карпенко — радянський військовик (поблизу Великого Ходачкова; похований у Тернополі);
За межами краю
- 1920 — Роман Дудинський — український військовик, отаман (майор) УГА (табір Кожухов біля м. Москви, Московія);
- 1927 — о. Іван Гордієвський — український священник, громадський діяч (м. Станислав, нині Івано-Франківськ);
- 1966 — Михайло Бриґідер — український громадський діяч (м. Торонто, Канада);
- 2009 — Ярослав Савчин — український військовик; у 2001-2004 — начальник Управління СБУ в Тернопільській области (м. Київ).
Инше
- 2003 — Юрій Голуб призначений прокурором Тернопільської области.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Уніят В., Чернихівський Г. Шпиколоси // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 648. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Івахів Г., Мартинюк П., Мельничук Б. Шпиколоси // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 603—604. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Полянський Ф. Тернопільщина у період німецько–радянської війни (1941–1944 рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 198. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ [tze.org.ua/анонси/eventdetail/453/-/загальноукраїнська-проща-до-зарваниці-2024-року.html Загальноукраїнська проща до Зарваниці 2024 року] // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. — 2024.
- ↑ У ТЕС — два подібні гасла з різним прізвищем.
- ↑ Shumbarets Vitaliy // FIS (Міжнародна лижна Федерація). (англ.)
- ↑ Ухачевський Сергій // Буквоїд.
- ↑ У ДТП загинув легендарний футболіст «Ниви» // Галичина спортивна. — 2015. — 13 трав. — 07:50.