14 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 14 вересня)
| вересень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | ||||||
| 2019 рік | ||||||
14 вересня — 257-й день року (258-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 108 днів.
Події
- 1557 — Монастириськам надано привілей на проведення другого ярмарку в день Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня[1][2];
- 1917 — усі фронтові відділи УСС переведено до Залісся в околиці Чорткова[3];
- 1930 — репресивні заходи польського уряду щодо українців, т. зв пацифікація, але насправді репресії розпочалися значно раніше[4];
- 2008 — у Борщові відбулися фестиваль «В Борщівському краї цвітуть вишиванки» та 2-а наукова конференція «Борщівська вишивана сорочка в контексті українського національного костюма», в яких взяла участь Катерина Ющенко.
Особи
Народилися
- 1893 — Михайло Гетьман — український журналіст, громадський діяч, художник (Зборівщина);
- 1898 — Микола Кухаришин — український лікар, громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Зубів в околиці Теребовлі);
- 1910 — Ярослава Косовська-Добрянська — українська освітянка, самодіяльна художниця (с. Івачів Горішній в околиці Тернополя);
- 1915 — Микола Шаварин — український священик, теолог, публіцист (с. Качанівка в околиці Підволочиська);
- 1922 — Петро Остап'юк — український громадсько-культурний діяч (с. Яргорів в околиці Монастириськ);
- 1946 — Оксана Кузів (з дому — Золотогірська) — українська вчена в галузі медицини, громадська діячка (с. Пробіжна в околиці Чорткова);
- 1947 — Ярослав Вовк — український освітянин, громадський діяч (с. Сільце в околиці Підгайців);
- 1954 — Зеновій Висоцький — український журналіст, громадсько-політичний діяч (с. Чумалі в околиці Збаража);
- 1960 — Віктор Копачук — український спортсмен, господарник (м. Кременець);
- 1965 — Ігор Симчишин — український економіст, банкір, добродійник (м. Заліщики);
- 1976 — Іван Вітишин — український військовик, старший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2018 (с. Велика Лука в околиці Тернополя)[5].
У Кременці
- 1788 — Ісаак Левінзон — єврейський пропагандист-просвітитель;
- 1893 — Олександр Вітенко — український краєзнавець, фольклорист;
- 1914 — Михайло Медвецький (псевда «Кременецький», «Вужик») — український громадсько-культурний та військовий діяч.
У Тернополі
- 1901 — Казимир Міхаловський — польський вчений-археолог, єгиптолог, історик мистецтва, популяризатор знань про стародавній світ;
- 1908 — Володимир Конрад — український лікар, громадський діяч;
- 1975 — Володимир Яницький — український військовик, солдат 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2018[6].
Пов'язані з краєм
- 1859 — Володимир Масляк — український письменник, перекладач, критик, журналіст (с. Сарники Середні, нині Діброва, Івано-Франківщина)
- 1919 — Валентина Калин — українська театральна актриса і співачка; навчалася в Тернополі, виступала в Тернопільському театрі (м. Київ)[7];
- 1923 — Іван Шиндирей — російський художник; працював у Теребовлі та Підволочиську (м. Стародуб Орловської області, нині РФ);
- 1929 — Євген Кулєшов — український вчений у галузі медицини; в 1984—1989 — у Тернопільському медичному інституті (м. Глухів, Сумщина);
- 1931 — Іван Гермаківський — український письменник, журналіст, фольклорист (с. Кізя-Кудринецька, нині Хмельниччина);
- 1939 — Ярослав Швягла — український громадський діяч, колекціонер; 1945 з батьками депортований у Свидову в околиці Чорткова,навчався у Товстенській школі (с. Завадка Риманівська Сяноцького повіту, нині Польща);
- 1945 — Анатолій Гончарик — український балетмейстр; від 1968 — балетмейстер Тернопільського драмтеатру (м. Каслі Челябінської області, нині РФ);
- 1955 — Людмила Островська — українська журналістка, редакторка радіопрограм (с. Медведівка Черкащина;
- 1961 — Білоус Дмитро — український футболіст; грав за тернопільську «Ниву» і чортківський «Кристал»(с. Вікно, Буковина)[8].
Померли
- 1964 — Климентій Слюзар — український освітянин, громадський діяч (с. Баворів в околиці Тернопіль).
У Тернополі
- 1965 — Нестор Воронич — український лікар, громадський діяч.
За межами краю
- 1942 — Пантелеймон Бадовський — український військовик, громадський діяч (поблизу м. Владивостока, нині РФ);
- 1992 — Марія Демидчук-Чучман — українська освітянка, громадська діячка (м. Торонто, Канада);
- 1999 — Іван Ракочий — український кооператор, громадський діяч (м. Філядельфія, США).
Примітки
- ↑ За старим стилем.
- ↑ Дуда, І., Федечко, М. Монастириська // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 14. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Лазарович, М., Мельничук, Б. Боротьба леґіону УСС проти російських загарбників на Тернопільщиніпід час Першої світової війни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 101. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Зуляк, І. Пацифікація на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 163. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Власне дослідження автора(ів).
- ↑ Гуцал, П. З. Калин-Магмет Валентина Володимирівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2012. — Т. 12 : Кал — Киї.— С. ?. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- ↑ '[http://ukr-footbal.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4553:-1961&catid=2:2011-11-18-14-04-27&Itemid=27 Білоус Дмитро (1961) ] // Український футбол (історія і статистика).
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Зауваги
Першу версію цієї статті започаткував Микола Василечко.
