14 березня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 14 березня)
Перейти до: навігація, пошук
березень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2019 рік

14 березня — 73-й день року (74-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 292 дні.

Свята і пам'ятні дні

  • День українського добровольця

Події

  • 1775 — Галицька придворна канцелярія затвердила проєкт від 11 жовтня 1774, за яким реформований Галицький округ із центром у Станиславові складався з 4-х дистриктів; старі Монастириський, Чортківський дистрикти скасовувалися; новим дистриктовим центром ставали, зокрема, Заліщики[1];
  • 1923 — Рада послів держав Антанти прийняла остаточне рішення про включення українських земель Східної Галичини до складу Польщі[2][3];
  • 1934
  • 1944 — втрати Червоної армії в боях за Тернопіль у цей день, за німецьким істориком Ґертом Фріке (Gert Fricke[6]) склали 200 загиблих і 50 полонених[7];
  • 1945 — у ході збройної сутички в Раштівцях в околиці Гусятина вбито українського повстанця, поранено два енкадебісти та згоріло два будинки[8];
  • 1948 — у Мисловій біля Підволочиська загинули 8 діячів ОУН і вояків УПА, у т. ч. командир районової боївки Петро Дідик[9];
  • 1958 — в Тернополі заарештували працівника дистанційної колії Дмитра Побера з Великих Бірок, якому інкримінували те, що в листах до родичів у США він висловлював критичні думки щодо радянського ладу, а також «вів розмови антирадянського, націоналістичного змісту» з колеґами на роботі[10];
  • 1988 — рішенням ? Увисла в околиці Хоросткова стала центром сільської ради.

З'явилися

Золота липа в Бучачі

Особи

Народилися

У Тернополі

Пов'язані з краєм

  • 1891Амвросій Бучма — український актор, режисер; гастролював на Тернопільщині, на початку 1919 грав у трупі «Українського театру» в Тернополі (м. Львів);
  • 1892Олександра Любич-Парахоняк — українська оперна і камерна співачка; у дитинстві та юності жила в Копичинцях і Тернополі (м. Станиславів, нині Івано-Франківськ);
  • 1894Федь Черник — український військовик, громадський діяч; доброволець Леґіону УСС, воював на Тернопільщині (с. Якимчиці, Львівщина);
  • 1897Василь Атаманюк — український письменник, літературознавець; 1915—1916 воював у Легіоні УСС на Тернопільщині (с., нині м-ко Яблунів, Івано-Франківщина);
  • 1898Арсен Мартинюк — український вчений у галузі медицини; в 1957—1969 працював у Тернопільському медичному інституті (с. Лідихівка, Хмельниччина);
  • 1910Роман Мигаль — учасник національно-визвольних змагань; закінчив семінарію в м. Заліщиках (м. Коломия, Станиславівщина);
  • 1912Северин Відт — польський учений; керував топографічним зніманням Тернополя (м. Давос, Швейцарія);
  • 1920Мирослав-Тарас Гук (псевда «Григор», «Косач») — український військовик, провідник ОУН Перемишльської округи; очолював підпільну друкарню ОУН Подільського краю ім. Я. Старуха у Товстому (с. Павлокома, Перемишльського повіту, Польща);
  • 1921Сергій Козак — український співак, композитор, письменник; не раз перебував у Тернополі, автор пісні про Тернопіль «Цвіти, співай!» (с. Кривин, нині Старий Кривин на Хмельниччині);
  • 1923Валентина Буланова — українська акторка; в 1950—1962 — у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка (с. Чалбаси, нині с. Виноградове, Херсонщина);
  • 1930Геннадій Лебединський — український вчений у галузі економіки, працював у ТНЕУ (с. Пастирське, нині Кропивниччина);
  • 1938Алла Байдак — українська народна майстриня; від 1944 — на Тернопільщині (м. Городня, Чернігівщина);
  • 1951Мирослав Іванчук — український правник, викладач, громадський діяч; 1998—2007 — працював у Тернопільській академії народного господарства (с. Корнич, Івано-Франківщина);
  • 1959Ольга Васюта — українська вчена в галузі політології (м. Львів);
  • 1991Олександр Музика — український футболіст; грав за тернопільські «Ниву» і «Тернопіль»[13] (м. Стаханов, Луганщина).

Померли

  • 1923 — о. Олександер Танчаковський — український священик, релігійний діяч (м-ко[14] Озерна[15], нині село в околиці Зборова);
  • 1948Петро Дідик — український військовик, учасник національно-визвольних змагань, командир районової боївки УПА (с. Мислова біля Підволочиська)[16];
  • 1952Мирослав-Тарас Гук (псевда «Григор», «Косач») — український військовик, провідник ОУН Перемишльської округи; очолював підпільну друкарню ОУН Подільського краю ім. Я. Старуха у Товстому (Тернопільщина, точне місце смерті невідоме);
  • 1961Михайло Плиска — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Джурин в околиці Чорткова);
  • 1993 — о. Омелян Гадзевич — український греко-католицький священик (м. Бережани).

За межами краю

  • 1851Марцелій Потоцький — граф[17], австрійський військовик польського походження, політичний діяч, «пан на Бучачі» (м. Відень, Австрія)[18];
  • 1920 — о. Іван Могильницький — український священик (с. Сороки в околиці Городенки)[19];
  • 1934 — о. Микола Дерлиця — український священик, письменник, етнограф (с. Тростянець, Івано-Франківщина);
  • 1936
    • о. Микола Бріль — український греко-католицький священик, репресований більшовиками за відмову перейти в РПЦ[20], завідатель Бучацького деканату[21] (м. Львів);
    • Антін Варивода — український військовик, полковник УГА; 1916 командував полком УСС, який воював на Тернопільщині (м. Відень, Австрія);
  • 2001Роман Федорів — український письменник, публіцист, видавець, громадсько-політичний діяч; не раз перебував на Тернопільщині, присвятив Кременцеві новелу «Ворожба кременецька» (м. Львів).

Очільники

Инше

Примітки

  1. Настасяк, І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — С. 37—39. — ISBN 966-3261-191-9.
  2. Гуцал, П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 28. — ISBN 966-528-197-6.
  3. Гуцал, П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини від давнини до сучасності // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 18—19. — ISBN 978-966-457-228-3.
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 25, poz. 187. (пол.)
  5. Дописи. Бучач. Загальні збори Т-ва «Просвіта» у Бучачі // Діло. — 1934. — Ч. 94 (14 квітня). — С. 7.
  6. Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш.
  7. Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 329. — ISBN 978-966-457-228-3.
  8. Бігус, М., Уніят, В., Щавінський, В. Раштівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 102. — ISBN 978-966-457-228-3.
  9. Дембіцький, Д., Петраш, Б., Уніят, В. Мислова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 130. — ISBN 978-966-457-228-3.
  10. Гуцал, П. Післявоєнні репресії комуністичногорежиму на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 241. — ISBN 978-966-457-228-3.
  11. Але за реєстрами, які публікуються в останні роки на сайті Управління екології та природних ресурсів ТОДА, ці дати й номери рішень в окремих випадках не збігаються, при цьому також часом не збігаються і в самих реєстрах за різні роки завантаження на сайт.
  12. Швець Ігор / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
  13. Олександр Музика залишив ФК «Тернопіль» // ФК «Тернопіль». — 2016. — 22 січ.
  14. Jezierna, miasteczko w pow. złoczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. — S. 570. (пол.)
  15. Tančakovs'kyj Oleksander // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 441. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  16. Дембіцький, Д., Петраш, Б., Уніят, В. Мислова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 130. — ISBN 978-966-457-228-3.
  17. Żychliński, T. Potoccy herbu Pilawa // Złota ksiega szlachty polskiej. — Poznań, 1892. — Rocz. XIV. — S. 96. (пол.)
  18. Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 764. (пол.)
  19. Mohyl'nyc'kyj Ivan 1845 // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 306. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  20. У 70-у річницю Львівського псевдособору Митрополит Василій закликав вшанувати кожного, хто залишився вірним УГКЦ та Україні // Католицький оглядач. — 2016. — 8 бер. — 11:06.
  21. Шаблон:ШСЕ
  22. Żelewski, R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 121—123. (пол.)
  23. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України».

Джерела

Зауваги