14 березня на Тернопільщині

14 березня — 73-й день року (74-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 1 березня.

Свята і пам'ятні дні

• День українського добровольця

Події

• 1775 — Галицька придворна канцелярія затвердила проєкт від 11 жовтня 1774, за яким реформований Галицький округ із центром у Станиславові складався з 4-х дистриктів; старі Монастириський, Чортківський дистрикти скасовувалися; новим дистриктовим центром ставали, зокрема, Заліщики;
• 1923 — Рада послів держав Антанти прийняла остаточне рішення про включення українських земель Східної Галичини до складу Польщі;
• 1944 — втрати Червоної армії в боях за Тернопіль у цей день (за німецьким істориком Г. Фріке)) склали 200 загиблих і 50 полонених;
• 1945 — у ході збройної сутички в Раштівцях в околиці Гусятина вбито українського повстанця, поранено два енкадебісти та згоріло два будинки;
• 1948 — у Мисловій біля Підволочиська загинули 8 діячів ОУН і вояків УПА, у т. ч. командир районової боївки Петро Дідик;
• 1958 — у Тернополі заарештували працівника дистанційної колії Дмитра Побера з Великих Бірок, якому інкримінували те, що в листах до родичів у США він висловлював критичні думки щодо радянського ладу, а також «вів розмови антирадянського, націоналістичного змісту» з колеґами на роботі;
• 1988 — рішенням ? Увисла (околиця Хоросткова) стала центром сільської ради.

З'явилися

Золота липа в Бучачі

• 1915 — для поповнення особового складу Леґіону УСС створена (офіційно, діяла з початку 1915-го) «Доповнююча сотня УСС»;
• 1977 — рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 131 статус об'єктів природно-заповідного фонду надано кільком десяткам пам'яток природи. За даними «Тернопільського енциклопедичного словника» це:
  • дендрологічні парки місцевого значення
    • «Бережанський дендропарк» у Раї біля Бережан;
    • «Білокриницький дендропарк» у Білокриниці в околиці Кременця;
  • парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення
    • «Плотицький парк» у Плотичі Тернопільського району;
    • «Сквер ім. Т. Г. Шевченка» в Тернополі;
    • «Сквер на вул. В'ячеслава Чорновола» в Тернополі;
    • «Старий парк» у Тернополі;
  • ботанічні пам'ятки природи місцевого значення
    • «Берекова діброва в Шутроминцях» поблизу Шутроминців тодішнього Заліщицького району;
    • «Більче-Золотецька ділянка № 1» за 1 км та «Більче-Золотецька ділянка № 2» за 1,5 км на північний схід від Більче-Золотого тодішнього Борщівського району;
    • «Бук пурпуролистий № 1» у Глібові та «Бук пурпуролистий № 2» у Хоросткові тодішнього Гусятинського району;
    • «Великомлинівецька сосна пірамідальна» поблизу села Великих Млинівців тодішнього Кременецького району;
    • «Дуб «Вадівський»» поблизу Стінки в околиці Золотого Потоку;
    • «Дуб «Вигодський»» поблизу Вигоди тодішнього Борщівського району;
    • «Вістрянська діброва» поблизу Діброви тодішньог Монастириського району;
    • «Гермаківські липи» поблизу Гермаківки тодішнього Борщівського району;
    • «Горіх ведмежий № 1» у Заліщиках та «Горіх ведмежий № 2» у Кровинці тодішнього Теребовлянського району;
    • «Горіх чорний (ділянка № 1)», «Горіх чорний (ділянка № 2)» та «Горіх чорний (ділянка № 3)» поблизу Дзвинячки тодішнього Борщівського району;
    • «Дуб колоновидної форми» на північно-західній околиці Литяч тодішнього Заліщицького району;
    • «Дуб чотиристовбурний» поблизу Мишкова тодішнього Заліщицького району;
    • «Дуби-брати тристовбурні» поблизу Мельниці-Подільської;
    • «Зозулинська степова ділянка № 1» між селами Зозулинцями й Виноградним та «Зозулинська степова ділянка № 2» поблизу Зозулинців тодішнього Заліщицького району;
    • «Золота липа» в Бучачі;
    • «Кедр сибірський» в Кременці;
    • «Дуб «Конюхівський» № 1», «Дуб «Конюхівський» № 2» та «Дуб «Конюхівський» № 3», «Коропецька діброва» поблизу Залісся тодішнього Козівського району;
    • «Кременецька бучина № 1» та «Кременецька бучина № 2» поблизу Жолобів тодішнього Кременецького району;
    • «Модрина японська» поблизу Вищих та Нижчих Луб’янок тодішнього Збаразького району;
    • «Модриново-букове насадження» поблизу Жолобів тодішнього Кременецького району;
    • «Модриново-кленове насадження» поблизу Борщівки тодішнього Лановецького району;
    • «Монастириські ясени» в Монастириськах;
    • «Надустянська ділянка» в Усті тодішнього Борщівського району;
    • «Нищенські липи» в Нищому тодішнього Зборівського району;
    • «Новосілківські берести» в Новосілці тодішнього Заліщицького району;
    • «Платан лондонський» у Брикові тодішнього Шумського району;
    • «Рукомиський явір» у Русилові тодішнього Бучацького району;
    • «Скала-Подільський ясен» в однойменному містечку;
    • «Соколівський дуб» поблизу Соколова в околиці Золотого Потоку;
    • «Сосна чорна теребовлянська» у Теребовлі;
    • «Софора японська» у Заліщиках;
    • урочище «Ступник» у Нараєві тодішнього Бережанського району;
    • «Тернопільська липа» в Тернополі;
    • «Хмелівська ділянка» поблизу Хмелеви тодішнього Заліщицького району;
    • «Чайчинецька бучина» поблизу Чайчинців тодішнього Лановецького району;
    • «Шупарська бучина № 1» та «Шупарська бучина № 2» поблизу Шупарки тодішнього Борщівського району;
    • «Ясен однолистий плакучої форми» у Мшанці тодішнього Теребовлянського району;
  • геологічні пам'ятки природи місцевого значення
    • «Бабина гора» на південній околиці Залужжя тодішнього Збаразького району;
    • «Відслонення крейдової системи в с. Пилипче» тодішнього Борщівського району;
    • «Відслонення нижнього девону в с. Коржова» тодішнього Монастириського району;
    • «Відслонення нижнього сармату в с. Залісці» тодішнього Шумського району;
    • «Відслонення силуру в с. Трубчин» тодішнього Борщівського району;
    • «Гора Довбуша» на окраїні Залужжя тодішнього Збаразького району;
    • яр «Жаб'як» біля Дзвинячої тодішнього Збаразького району;
    • «Залісецький яр» на північно-східній околиці Залісців тодішнього Збаразького району;
    • печера «Збручанська» на околиці Збручанського тодішнього Борщівського району;
    • «Міоценові відклади» поблизу Доброводів тодішнього Збаразького району;
    • «Місце знахідки решток мамонта» поблизу автошляху у Вишнівці;
    • «Монастириська скеля» в Сокільці в околиці Золотого Потоку;
    • печера «На Хомах» на південь від Кривчого тодішнього Борщівського району;
    • «Рукомиські скелі» у Рукомиші тодішнього Бучацького району;
    • «Сеноманські богатирі» біля Лисичників тодішнього Заліщицького району;
    • «Силурійські відклади в Кудринцях» та «Окопах» тодішнього Борщівського району;
    • «Скелі Словацького» на північно-західній околиці Кременця;
    • «Старопочаївський яр» у Старому Почаєві в околиці Почаєва;
    • «Травертинові скелі в Литячому» тодішнього Заліщицького району;
    • гора «Червоний камінь» поблизу Великої Іловиці тодішнього Шумського району;
  • гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення
    • «Вигодське джерело» на північній околиці Вигоди тодішнього Борщівського району;
    • «Плотицьке джерело» на околиці Плотичі тодішнього Козівського району;
    • болото «Скабор» на околиці Тютькова тодішнього Теребовлянського району;
    • «Сокілецькі водоспади» поблизу Сокільця в околиці Золотого Потоку;
  • зоогічні пам'ятки природи місцевого значення
    • «Сокілецька колонія чапель» поблизу Сокільця в околиці Золотого Потоку.

Особи

Народилися

о. Микола Цибульський

• 1920 — о. Олексій Калиновський — священник (м. Почаїв);
• 1924 — Євдокія Будник-Кекіш — українська громадська діячка, членкиня ОУН (с. Чайчинці в околиці Ланівців);
• 1929 — Богдан Ленартович — український учитель, громадський діяч (с. Саранчуки в околиці Бережан);
• 1944 — Михайло Волошин — український художник, літератор, мистецтвознавець, діяч культури (с. Худиківці в околиці Борщева);
• 1955
  • Ольга Бенч — українська хорова дириґентка, освітянка, музикознавець, дипломат, державний діяч (с. Гутисько в околиці Бережан);
  • о. Микола Цибульський — український священник, парох у с. Берем’янах та Жнибородах Золотопотіцького деканату Бучацької епархії УГКЦ (с. Жнибороди в околиці Язловця);
• 1960 — Володимир Стецюк — український художник (с. Жолоби в околиці Кременця);
• 1961 — Олександра Біркова — українська освітянка, краєзнавиця, громадська діячка (с. Антонів в околиці Чорткова);
• 1962 — Володимир Мельничук — український журналіст (с. Цвітова в околиці Бучача);
• 1970 — о. Павло Альбін — український священник, добродійник (с. Хмелиська в околиці Скалата);
• 1985 — Ігор Швець — український футболіст; нападник тернопільської «Ниви» (м. Бережани);

У Бережанах

• 1962 — Андрій Хлопась — український лікар-хірург, науковець, громадський діяч;

У Тернополі

• 1898 — Михайло Вацик — український художник, громадський діяч;
• 1922 — Олена Клим — українська піяністка, освітянка;

Пов'язані з краєм

• 1891 — Амвросій Бучма — український актор, режисер; гастролював на Тернопільщині, на початку 1919 грав у трупі «Українського театру» в Тернополі (м. Львів);
• 1892 — Олександра Любич-Парахоняк — українська оперна і камерна співачка; у дитинстві та юності жила в Копичинцях і Тернополі (м. Станиславів, нині Івано-Франківськ);
• 1894 — Федір Черник — український військовик, громадський діяч; доброволець Леґіону УСС, воював на Тернопільщині (с. Якимчиці, Львівщина);
• 1897 — Василь Атаманюк — український письменник, літературознавець; 1915—1916 воював у Леґіоні УСС на Тернопільщині (с., нині м-ко Яблунів, Івано-Франківщина);
• 1898 — Арсен Мартинюк — український вчений у галузі медицини; в 1957—1969 працював у Тернопільському медичному інституті (с. Лідихівка, Хмельниччина);
• 1910 — Роман Мигаль — учасник національно-визвольних змагань; закінчив семінарію в м. Заліщиках (м. Коломия, Станиславівщина);
• 1912 — Северин Відт — польський учений; керував топографічним зніманням Тернополя (м. Давос, Швейцарія);
• 1920 — Мирослав-Тарас Гук (псевда «Григор», «Косач») — український військовик, провідник ОУН Перемишльської округи; очолював підпільну друкарню ОУН Подільського краю ім. Я. Старуха у Товстому (с. Павлокома, Перемишльського повіту, Польща);
• 1921 — Сергій Козак — український співак, композитор, письменник; не раз перебував у Тернополі, автор пісні про Тернопіль «Цвіти, співай!» (с. Кривин, нині Старий Кривин на Хмельниччині);
• 1923 — Валентина Буланова — українська акторка; в 1950—1962 — у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка (с. Чалбаси, нині с. Виноградове, Херсонщина);
• 1930 — Геннадій Лебединський — український вчений у галузі економіки, працював у ТНЕУ (с. Пастирське, нині Кропивниччина);
• 1938 — Алла Байдак — українська народна майстриня; від 1944 — на Тернопільщині (м. Городня, Чернігівщина);
• 1951 — Мирослав Іванчук — український правник, викладач, громадський діяч; 1998—2007 — працював у Тернопільській академії народного господарства (с. Корнич, Івано-Франківщина);
• 1959 — Ольга Васюта — українська вчена в галузі політології (м. Львів);
• 1991 — Олександр Музика — український футболіст; грав за тернопільські «Ниву» і «Тернопіль» (м. Стаханов, Луганщина).

Померли

• 1948 — Петро Дідик — український військовик, учасник національно-визвольних змагань, командир районової боївки УПА (с. Мислова біля Підволочиська);
• 1952 — Мирослав-Тарас Гук (псевда «Григор», «Косач») — український військовик, провідник ОУН Перемишльської округи; очолював підпільну друкарню ОУН Подільського краю ім. Я. Старуха у Товстому (Тернопільщина, точне місце смерти невідоме);
• 1961 — Михайло Плиска — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Джурин в околиці Чорткова);
• 1993 — о. Омелян Гадзевич — український греко-католицький священник (м. Бережани);
• 2020 — о. Микола Малий — віце-парох парафії Собору Верховних Апостолів Петра і Павла в Чорткові.

За межами краю

• 1934 — о. Микола Дерлиця — український священник, письменник, етнограф (с. Тростянець, Івано-Франківщина);
• 1936 — Антін Варивода — український військовик, полковник УГА; 1916 командував полком УСС, який воював на Тернопільщині (м. Відень, Австрія);
• 2001 — Роман Федорів — український письменник, публіцист, видавець, громадсько-політичний діяч; не раз перебував на Тернопільщині, присвятив Кременцеві новелу «Ворожба кременецька» (м. Львів);
• 2022 — Олександр Михайловський — український військовик, учасник російсько-української війни 2014—2023 (поблизу м. Золотого, Луганська область), похований у с. Забойках в околиці Тернополя.

Инше

• 1915 — Михайло Галущинський перестав бути командантом Легіону УСС;
• 2000 — розпорядженням президента України Леоніда Кучми з посади голови Шумської районної державної адміністрації звільнений Віктор Грицаюк.
• 2015 — Указом Президента України № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України» орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджені тернопільські військовики (посмертно) Володимир Марусич, Роман Мусій, Микола Руснак, Олександр Філь.

Джерела

Основні

• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
• Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.