13 вересня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 13 вересня)
| вересень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | ||||
| 2026 рік | ||||||
13 вересня— 256-й день року (257-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 31 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Священномученика Корнилія, сотника;
- †УГКЦ: Передпразник Воздвиження; Оновлення храму Воскресіння в Єрусалимі; Святого священномученика Корнилія;
- †РКЦ: Святого Йоана Золотоустого.
Події
- 1914 — 48-ма доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 413-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 779-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1144-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1509-та доба Першої світової війни;
- 1939
- 13-та доба Другої світової війни;
- за наказом наркома внутрішніх справ СРСР Лаврентія Берії нарком внутрішніх справ УРСР Іван Сєров створив 4 оперативно-чекістські групи, начальники яких отримали підготовлені за агентурними даними НКВС списки осіб, які мали бути заарештовані;
- 1940 — 379-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 744-та доба Другої світової війни; 84-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1109-та доба Другої світової війни; 449-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1474-та доба Другої світової війни; 814-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1840-ва доба Другої світової війни; 1180-та доба німецько-радянської війни;
- 1946 — у Пушкарях в околиці Бучача під час збору континґенту більшовики побили людей;
- 1958 — Стриганці в околиці Бережан підпорядковані Рекшинській сільській раді;
- 1996 — грошова реформа — введення в обіг визначеної Конституцією України (стаття 99) та иншим законодавством України національної валюти — гривні та її сотої частини — копійки; НБУ випустив в обіг банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінну монету номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок та припинив емісію українських карбованців, які підлягали обміну на гривні за курсом: 100 000 крб. = 1 грн; реформа тривала 2 тижні: від 2 до 16 вересня;
- 2014 — 206-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 571-ша доба російсько-української війни;
- 2016 — 937-ма доба російсько-української війни;
- 2017 — 1302-га доба російсько-української війни;
- 2018 — 1667-ма доба російсько-української війни;
- 2019
- 2032-га доба російсько-української війни;
- ІІІ-тя професійна проща працівників лісового та мисливського господарства Тернопільської области[2];
- 2020 — 2398-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2763-тя доба російсько-української війни;
- 2022 — 202-га доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3128-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 567-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3493-тя доба російсько-української війни;
- 2024
- 933-тя доба героїчного спротиву московським окупантам; 3859-та доба російсько-української війни;
- зaсiдaння 42-oї сесiї Тернoпiльськoї мiськoї рaди;
- 2025 — 1288-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4214-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1998 — у Заздрости (околиця Микулинців) відкрито Музейно-меморіяльний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого;
- 1999 — почала виходити газета «Кременецький вісник».
Особи
Народилися
- 1873 — Денис Лукіянович — український письменник, літературознавець, публіцист, освітянин, видавець (с. Городниця в околиці Гусятина);
- 1880 — о. Володимир Лотович — український релігійний, громадський і культурно-освітній діяч (х. Гаї-Шляхтинецькі, нині Гаї-Шевченківські в околиці Тернополя);
- 1897 — о. Захарій Золотий — український релігійний діяч (с. Щитівці в околиці Заліщиків);
- 1930 — Любомир Рутковський — український господарник, громадський діяч (с. Олексинці в околиці Борщева);
- 1931
- Борис Харчук — український письменник (с. Лози в околиці Збаража);
- Євген Поліщук — український вчений, винахідник, освітянин (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1934
- Василь Басюк — український механізатор радянського часу (с. Борсуки в околиці Ланівців);
- Іван Лисий — український вчений-культуролог, філософ, мистецтвознавець (с. Дарахів в околиці Теребовлі);
- Федір Пігович — український працівник культури, журналіст, літератор (с. Ілавче в околиці Теребовлі);
- 1951 — Світлана Бай — українська архітекторка (с. Хотовиця в околиці Вишнівця);
- 1969 — Юрій Хоміцький — український підприємець, добродійник (с. Старий Вишнівець в околиці Вишнівця);
У Бучачі
- 1890 — Тадей Крамарчук — український громадський діяч;
У Підгайцях
- 1909 — Ярослав Сена — український співак, громадський діяч;
У Теребовлі
- 1964 — Ігор Гаврищак — український філолог, освітянин, поет[3];
У Тернополі
- 1886 — Софія Стадникова — українська акторка і співачка;
- 1952 — Володимир Максимлюк — український вчений у галузі медицини;
Пов'язані з краєм
- 1847 — Маврицій Мацішевський — польський освітянин, історик, краєзнавець; від 1873 — професор Бережанської гімназії, у 1890-х — директор цісарсько-королівської (державної) Першої тернопільської гімназії (с. Бохни, нині Хмельниччина або м. Бохня, Польща);
- 1899 — Олександр Якимчук — український художник; 1925-1931 викладав живопис у Почаївській художній школі (м-ко Корець, Рівненщина);
- 1942 — Мирон Трач — український інженер, громадський діяч; працював у Тернополі (с. Частковичі Ярославського повіту, нині Польща).
Померли
У Тернополі
- 2006 — Євген Бліхар — український вчений-фтизіатр, освітянин, громадський діяч;
За межами краю (тернопільці)
- 1939 — Збіґнєв-Валенти Паздро — польський правник, освітянин (м. Львів);
- 1952 — Степан-Максим Балей — український і польський психолог, освітянин, філософ (м. Варшава, Польща);
- 1969 — Василь (Петрівський) — релігійний діяч, римо-католицький священник-францисканець (м. Токіо. Японія)[4];
- 1988 — Степан Щур — український військовик, учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч (м. Калґарі, Канада).
Инше
- 1999 — Василь Вовк звільнений зпосади голови Тернопільської ОДА, адміністрацію очолив Василь Коломийчук;
- 2019 — конкурсна комісія Тернопільської обласної ради переобрала Григорія Корицького на посаду генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня»[5].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Верховій А. В Зарваниці відбулася професійна проща лісівників Тернопільщини / Арсен Верховій // Місто. — 2019. — 17 вер.
- ↑ 13 вересня виповнюється 60 років доценту кафедри української мови ТНМУ Ігорю Івановичу Гаврищаку / Медична академія. — 2024. — № 17 (6 вер.). — С. 7. — (Ювілей).
- ↑ Leszczyński R. Piotrowski Gerard OFMObs // Encyklopedia Katolicka. — T. 15. — Lublin 2011. — S. 702. (пол.)
- ↑ «Тернопільську обласну дитячу клінічну лікарню» очолив Корицький Григорій // Тернопільські гарячі новини. — 2019.
