13 березня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 13 березня)
березень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
2023 рік |
13 березня — 72-й день року (73-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 28 лютого (29 лютого у високосні роки).
Зміст
Події
- 1924 — на підставі рішення Тернопільського староства припинено діяльність читальні «Просвіти» в Курниках Шляхтинецьких (околиця Тернополя);
- 1945 — поблизу Гниличок відбувся бій відділу УПА з більшовиками, яких загинуло 5 осіб;
- 2009 — Тернопіль відвідав Президент України Віктор Ющенко: зустрічався з головою Тернопільської ОДА Юрієм Чижмарем, професорсько-викладацьким складом та студентами ТНЕУ, ознайомився з роботою ТОВ «Сумітомо-Електрик Борднетце-Україна»;
- 2018
- восьма сесія Тернопільської обласної ради шостого скликання[1];
- 18-річний Тарас Радь здобув золоту медаль на Паралімпіаді в Пхьончхані, ставши наймолодшим чемпіоном в історії українських зимових паралімпійських видів спорту[2].
- 2020 — 47 сесія Тернопільської міської ради[3];
З'явилися
- 1940 — на Тернопільщині радянською владою створені перші колгоспи в селах Куряни (Бережанський район, нині Нараївська громада), Мар'янівка (Микулинецький район, нині Микулинецька громада), Кошляки (Новосільський район, нині Скориківська громада), Тростянці (Устя-Зеленський район, нині Монастириська громада), м-ку Гусятині та Вільхівчику (обидва — Гусятинський район, нині Гусятинська громада).
Особи
Народилися
- 1883 — Теодор Сеньків — український освітянин (с. Гермаківка в околиці Борщева);
- 1892 — Юрій Дякунчак — український адвокат, громадський діяч (с. Бенева в околиці Теребовлі);
- 1893 — Роман Носковський — український спортовець, лікар, громадський діяч (с. Сороки в околиці Бучача);
- 1904 — Роман Карпінський — український інженер, громадський діяч (с. Острівець в околиці Теребовлі);
- 1925 — Марія Штепа — українська літераторка, учасниця національно-визвольних змагань (с. Ромашівці в околиці Чорткова);
- 1926 — Епі-Степан Білак — український релігійний діяч у діаспорі (с. Космирин в околиці Бучача);
- 1932
- Іван Бойко — український народний майстер-гончар (с. Вичулки, нині Гончарівка в околиці Монастириськ);
- Тарас Гунчак — український історик, політолог (с. Старе Місто в околиці Підгайців);
- 1941 — Григорій Штонь — український письменник, літературознавець, кіносценарист, художник (с. Вербовець в околиці Ланівців);
- 1947 — Віктор Хоменко — український народний цілитель, спортовець (с. Білобожниця в околиці Чорткова);
- 1956 — Ігор Гордій — український архітектор (с. Дорогичівка в околиці Заліщиків);
- 1958
- Степан Сказко — український господарник (с. Геленків, нині Геленки в околиці Козови);
- 1993 — Наталія Воловник — українська гандболістка (м. Козова)[4].
У Бережанах
- 1886 — Омелян Бачинський — український освітянин, культурний діяч;
У Заліщиках
- 1913 — Ярослав Баранецький — український освітянин, дириґент, композитор;
У Тернополі
- 1962 — Ігор Чулій — український архітектор.
Пов'язані з краєм
- 1743 — Северин Жевуський — польський шляхтич, магнат, політичний діяч, останній польний гетьман коронний; дідич маєтностей на Тернопільщині (с. Підгірці, Львівщина)[5];
- 1855 — Омелян Калитовський — український освітянин, громадський діяч; у 1900—1901 — управитель паралельних українських класів у гімназії Тернополя (с. Бутини, Львівщина)[6];
- 1884 — Степан Витвицький — український правник, політичний і державний діяч; перебував на Тернопільщині як член Пресової кватири УСС (с. Угорники, Станіславівщина);
- 1911 — Макар Середюк — український краєзнавець, фольклорист; навчався і працював у Кременці (с. Крупа, Волинь);
- 1923 — Михайло Олексієнко — український радянський вчений у галузі економіки; працював у Тернопільському фінансово-економічному інституті (м-ко Народичі, Житомсирщина);
- 1930 — Микола Кватира — український радянський вчений-історик, освітянин; учителював у Борщеві й Тернополі (с. Хотин, Рівненщина);
- 1941 — Архип Данилюк — український етнограф, музейник; постійно займається дослідженнями на Тернопільщині (с. Згорани, Волинь);
- 1960 — Юрій Андрухович — український письменник: не раз відвідував Тернопіль (м. Станіслав, нині Івано-Франківськ);
- 1965 — Тетяна Бакалюк (з дому — Ярмоленко) — українська вчена в галузі медицини; закінчила Тернопільський медичний інститут, працювала в Тернопільській міській лікарні № 2 і ТДМУ (м. Будапешт, Угорщина);
- 1990 — Василь Білий — український футболіст; у 2013 виступав за тернопільську «Ниву» (м. Трускавець, Львівщина)[7];
- 1995 — Юрій Головачук — український футболіст; у 2017 виступав за тернопільську «Ниву» (м. Красилів, Хмельниччина)[8].
Померли
- 1825 — о. Юліан Добриловський — український священник, проповідник, поет, освітянин (м. Львів, за иншими даними с. Зелена в околиці Бучача);
- 1949 — Михайло Гишка — учасник національно-визвольних змагань (с. Новосілка в околиці Підгайців, загинув у бою з підрозділом МДБ);
- 2005 — Володимир Терещук — український музикант, освітянин, релігійний діяч (м. Чортків).
За межами краю
- 1855 — Омелян Калитовський — український освітній діяч, історик, доктор філософії; перший директор Тернопільської української державної гімназії (с. Бутини, Львівщина);
- 1944 — Василь Сімович — український мовознавець, освітянин, редактор, громадський і культурний діяч (м. Львів);
- 1961 — Роман Долинський — український військовик, хорунжий УГА, підполковник дивізії «Галичина» (м. Нью-Йорк, США);
- 1964 — Михайло Стечишин — український правник, публіцист, учитель, громадський діяч (м. Саскатун, похований у м. Вінніпеґ, Канада);
- 1984 — Осип Залеський — український освітянин, музикознавець (м. Баффало, США).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Тарас Радь приніс Україні четверте «золото» на Паралімпіаді-2018 // Укрінформ. — 2018. — 13 бер. — 05:31.
- ↑ Орієнтовний порядок денний 47 сесії Тернопільської міської ради, 13 березня 2020 року // Тернопільська міська рада. — 2020. — 7 бер.
- ↑ [hcgalychanka.com.ua/player/наталія-воловник/ Наталія Воловник] // ГК «Галичанка».
- ↑ Zielińska, Z. Rzewuski Seweryn herbu Krzywda (1743—1811) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1, zeszyt 140. — S. 138—151. Шаблон:Ref-pl
- ↑ Гуцал, П. З. Калитовський Омелян Павлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. ?. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- ↑ Білий Василь Іванович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Головачук Юрій Миколайович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.