12 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 12 жовтня)
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
12 жовтня — 285-й день року (286-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 29 вересня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мучеників Прова, Тараха і Андроника. Мучениці Домніки;
- †УГКЦ: Святих мучеників Прова, Тараха й Андроніка. Преподобного Косми Святоградця, єпископа Маюмського і творця канонів. Пам’ять святого Мартина Милостивого, єпископа Туринського;
- †РКЦ: Блаженного Карлоса Акутіса;
- Всесвітній день боротьби з артритом.
Події
- 1920 — у Ризі підписано Договір про перемир'я між Польщею та Радянською Росією, за яким припинялися бойові дії, визначалася лінія кордону в Україні: Сарни—Рівне—Радивілів—р. Збруч; Польська республіка зобов'язалася припинити підтримку збройних формувань УНР й Добровольчої армії; Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Західне Полісся і Підляшшя залишалися за Польською республікою;
- 1947 — у Шимківцях (околиця Збаража) вояки УПА розбили відділ «стрибків»;
- 1949 — у Малих Кусківцях (околиця Ланівців) насильно створено колгосп;
- 1990 — під час Студентської революції «на граніті» студенти Тернопільського державного педагогічного інституту оголосили політичний страйк; наступного дня до них приєдналися студенти инших вишів міста;
- 1991 — на III позачерговій конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка воно реорганізовано у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка;
- 1992 — постановою Кабінету Міністрів України № 584 об’єктами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджено:
- 1994 — у Заліщиках відкрито музей Стрілецької слави (за рішенням Заліщицької районної ради народних депутатів № 48 про реорганізацію музею «Червона дванадцятка»);
- 1999 — в актовій залі Бучацької районної державної адміністрації відбулося представлення книги Миколи Когута «Повстанська доля Байрака»[1];
- 2014 — 235-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 600-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 966-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1331-ша доба російсько-української війни;
- 2018 — 1696-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2061-ша доба російсько-української війни;
- 2020 — 2427-ма доба російсько-української війни;
- 2021 — 2792-га доба російсько-української війни;
- 2022 — 231-ша доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3157-ма доба російсько-української війни;
- 2023 — 596-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3522-га доба російсько-української війни.
З'явилися
- 2008 — у Лісниках (передмістя Бережан) відкрито й освячено символічну могилу воякам УПА;
- 2015 — на спортивному майданчику Парку Здоров'я в Тернополі просто неба встановили тренажери[2];
- 2017 — наказом начальника управління культури Тернопільської ОДА № 124-од замчище у Шманьківцях (околиця Чорткова) внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини[3].
Особи
Народилися
- 1885
- Григорій Славута — український правник, військовик, громадський діяч (с. Нижчі Луб’янки в околиці Збаража);
- Григорій Хамчук — український греко-католицький священник, жертва радянських репресій (с. Малі Чорнокінці в околиці Чорткова)[4];
- 1896 — Іван Лень — український діяч кооперації (с. Покропивна в околиці Козлова);
- 1908 — Володимир Пришляк — український громадський діяч (с. Рай біля Бережан);
- 1913 — Володимир Кузь — український бібліотекар, діяч культури (с. Присівці в околиці Зборова);
- 1924 — Василь Олеськів — український громадсько-політичний діяч, добродійник (с. Бишки в околиці Бережан);
- 1938 — Богдан Проник — український журналіст, літератор (с. Будзанів в околиці Теребовлі);
- 1957 — Роман Півторак — український освітянин, громадський діяч, краєзнавець (с. Соколів в околиці Теребовлі);
- 1982 — Леся Заставецька — українська освітянка, науковиця (с. Яструбове в околиці Козови);
У Бережанах
- 1948 — Марія Козловська — українська вишивальниця;
У Бучачі
- 1913 — Марек Фритзґанд — польський філософ, соціолог єврейського походження;
У Зборові
- 1971 — Андрій Юркевич — український оперно-симфонічний та хоровий дириґент;
У Копичинцях
- 1913 — Михайло Музика — український лісівник;
У Підгайцях
- 1937 — Любомир Явний — український лікар, громадський діяч;
У Тернополі
- 1932 — Любов Чубата — українська журналістка, громадська діячка;
- 1974 — Галина Струк — українська видавчиня, редакторка;
- 1977 — Діана Шикерява — українська спортовка, підприємиця, добродійниця;
Пов'язані з краєм
- 1847 — Юліян Насальський — український письменник, перекладач, журналіст, видавець, культурно-освітній діяч; 1880—1893 — професор гімназії у Бережанах (с. Підгородці, Львівщина);
- 1861 — Олексій Каледін — російський військовик; воював на Тернопільщині під час Першої світової війни 1914—1918 (х. Каледіна, біля станиці Усть-Хоперська на Дону, нині РФ);
- 1908 — Микола Духновський — український художник; не раз відвідував Кременець, Почаїв та инші міста Тернопільщини, автор картин (м. Варшава, Польща);
- 1934 — Ярослав Мричко — український господарник, громадський діяч; у 1940-х переселений на Тернопільщину, де жив і працював (с. Нове Село Любачівського повіту, нині Польща);
- 1937 — Степан Хмара — український громадсько-політичний діяч, правозахисник, публіцист; не раз перебував у Тернополі, почесний громадянин міста (с. Боб’ятин, Львівщина);
- 1948 — Анатолій Поліщук — український хореограф, діяч культури; працював у Теребовлі й Тернополі (с. Залізничне Калінінградської области, нині РФ).
Померли
- 1915 — Северин Яремкевич — український діяч молодіжного руху, хорунжий УСС (х. Тудинка біля с. Семиківців в околиці Теребовлі);
- 2002 — Надія Процьків — українська освітянка, громадська діячка (м. Чортків);
- 2004 — Володимир Шеремета — український господарник, громадський діяч, освітянин (м. Борщів);
У Тернополі
- 2007 — Леон-Теодор Кузьмович — український вчений у галузі природничих наук, освітянин;
- 2010 — Данило Теличин — український поет, публіцист, журналіст, редактор;
За межами краю (тернопільці)
- 1935 — Григорій Гикавий — один з українських першопоселенців у Канаді, будівничий церков (м. Ґарленд, Канада);
- 1943 — Анеля Кшивонь — радянська військовичка польського походження (с. Ніколенки Могильовської области, Білорусь);
- 1963 — Лев Ясінчук — український громадський і культурно-освітній діяч (м. Бруклін, штат Нью-Йорк, США);
- 1998 — Марія Дима — українська громадська діячка в Канаді (м. Вінніпеґ, Канада);[5].
За межами краю (инші)
- 1876 — Август Бельовський — польський історик, архівіст, поет, перекладач; навчався в Бучачі (м. Львів);
- 1985 — арх. Іоанн (Лавриненко) — релігійний діяч РПЦ; 1931—1935 — член Волинської духовної консисторії, намісник Кременецького Богоявленського монастиря (м. Херсон);
- 1993 — Антон Хижняк — український письменник, публіцист; у квітні–липні 1944 працював у м. Кременці (м. Київ);
- 2004 — о. Михайло Шеремета — український релігійний діяч, протоієрей; 1943—1960 — священник у с. Вербові в околиці Бережан (м. Старий Самбір, Львівщина).
Инше
- 1939 — у Кременці органами НКВС заарештований громадський діяч Юрій Козубський;
- 1944 — органами НКДБ заарештований зв’язковий ОУН Петро Середа;
- 1945 — органами НКДБ заарештована ігуменя Йосифа (Вітер).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Когут, М. Герої не вмирають. — Калуш : ПП «Артекс», 2002. — Кн. 2. — С. 4—6. — ISBN 966-538-077-X.
- ↑ Антивандальні тренажери встановили у новому парку «Здоров'я» // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 12 жовт.
- ↑ Наказ начальника управління культури Тернопільської ОДА № 124-од від 12 жовтня 2017 року.
- ↑ Хамчук Григорій Івнович / Малочорнокінецька сільська рада / Розділ ІІІ. Біографічні довідки про репресованих // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга п'ята / Упор. О. Г. Бажан, П. З. Гуцал, Л. М. Кіт. — Терно-граф, 2018. — С. 404. — ISBN 978-966-457-338-9.
- ↑ Дима Марія Макух, А. // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. ?. — ISBN 978-966-02-4457-3.