12 жовтня на Тернопільщині

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 12 жовтня)
Перейти до: навігація, пошук
жовтень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2026 рік

12 жовтня — 285-й день року (286-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 29 вересня.

Свята і пам'ятні дні

  • †ПЦУ: Мучеників Прова, Тараха і Андроника; Мучениці Домніки;
  • †УГКЦ: Святих мучеників Прова, Тараха й Андроніка; Преподобного Косми Святоградця, єпископа Маюмського і творця канонів; Святого Мартина Милостивого, єпископа Туринського;
  • †РКЦ: Блаженного Карлоса Акутіса;
  • Всесвітній день боротьби з артритом;
  • День капеляна.

Події

  • 1914 — 77-ма доба Першої світової війни[1];
  • 1915 — 442-га доба Першої світової війни;
  • 1916 — 808-ма доба Першої світової війни;
  • 1917 — 1173-тя доба Першої світової війни;
  • 1918 — 1538-ма доба Першої світової війни;
  • 1920 — у Ризі підписано Договір про перемир'я між Польщею та Радянською Росією, за яким припинялися бойові дії, визначалася лінія кордону в Україні: Сарни—Рівне—Радивілів—р. Збруч; Польська республіка зобов'язалася припинити підтримку збройних формувань УНР й Добровольчої армії; Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Західне Полісся і Підляшшя залишалися за Польською республікою;
  • 1939 — 42-га доба Другої світової війни;
  • 1940 — 408-ма доба Другої світової війни;
  • 1941 — 773-тя доба Другої світової війни; 113-та доба німецько-радянської війни;
  • 1942 — 1138-ма доба Другої світової війни; 478-ма доба німецько-радянської війни;
  • 1943 — 1503-тя доба Другої світової війни; 843-тя доба німецько-радянської війни;
  • 1944 — 1869-та доба Другої світової війни; 1209-та доба німецько-радянської війни;
  • 1947 — у Шимківцях (околиця Збаража) вояки УПА розбили відділ «стрибків»;
  • 1949 — у Малих Кусківцях (околиця Ланівців) насильно створено колгосп;
  • 1990 — під час Студентської революції «на граніті» студенти Тернопільського державного педагогічного інституту оголосили політичний страйк; наступного дня до них приєдналися студенти инших вишів міста;
  • 1991 — на III позачерговій конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка воно реорганізовано у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка;

З'явилися

  • 2008 — у Лісниках (передмістя Бережан) відкрито й освячено символічну могилу воякам УПА;
  • 2015 — на спортовому майданчику Парку Здоров'я в Тернополі просто неба встановили тренажери[3];
  • 2017 — наказом начальника управління культури Тернопільської ОДА № 124-од замчище у Шманьківцях (околиця Чорткова) внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини[4].

Особи

Народилися

У Бережанах

У Бучачі

У Зборові

У Копичинцях

У Підгайцях

У Тернополі

Пов'язані з краєм

  • 1847Юліян Насальський — український письменник, перекладач, журналіст, видавець, культурно-освітній діяч; 1880-1893 — професор гімназії у Бережанах (с. Підгородці, Львівщина);
  • 1861Олексій Каледін — російський військовик; воював на Тернопільщині під час Першої світової війни 1914—1918 (х. Каледіна, біля станиці Усть-Хоперська на Дону, Московіч);
  • 1908Микола Духновський — український художник; не раз відвідував Кременець, Почаїв та инші міста Тернопільщини, автор картин (м. Варшава, Польща);
  • 1934Ярослав Мричко — український господарник, громадський діяч; у 1940-х переселений на Тернопільщину, де жив і працював (с. Нове Село Любачівського повіту, нині Польща);
  • 1937Степан Хмара — український громадсько-політичний діяч, правозахисник, публіцист; не раз перебував у Тернополі, почесний громадянин міста (с. Боб’ятин, Львівщина);
  • 1948Анатолій Поліщук — український хореограф, діяч культури; працював у Теребовлі й Тернополі (с. Залізничне Калінінградської области, Московія).

Померли

У Тернополі

За межами краю (тернопільці)

  • 1935Григорій Гикавий — один з українських першопоселенців у Канаді, будівничий церков (м. Ґарленд, Канада);
  • 1943Анеля Кшивонь — радянська військовичка польського походження (с. Ніколенки Могильовської области, Білорусь);
  • 1963Лев Ясінчук — український громадський і культурно-освітній діяч (м. Бруклін, штат Нью-Йорк, США);
  • 1998Марія Дима — українська громадська діячка в Канаді (м. Вінніпеґ, Канада);[6].

За межами краю (инші)

  • 1876Август Бельовський — польський історик, архівіст, поет, перекладач; навчався в Бучачі (м. Львів);
  • 1985 — арх. Іоанн (Лавриненко) — релігійний діяч РПЦ; 1931-1935 — член Волинської духовної консисторії, намісник Кременецького Богоявленського монастиря (м. Херсон);
  • 1993Антон Хижняк — український письменник, публіцист; у квітні–липні 1944 працював у м. Кременці (м. Київ);
  • 2004 — о. Михайло Шеремета — український релігійний діяч, протоієрей; 1943-1960 — священник у с. Вербові в околиці Бережан (м. Старий Самбір, Львівщина).

Инше

Джерела

Основні

Примітки

  1. Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
  2. Когут М. Герої не вмирають. — Калуш : ПП «Артекс», 2002. — Кн. 2. — С. 4-6. — ISBN 966-538-077-X.
  3. Антивандальні тренажери встановили у новому парку «Здоров'я» // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 12 жовт.
  4. Наказ начальника управління культури Тернопільської ОДА № 124-од від 12 жовтня 2017 року.
  5. Хамчук Григорій Івнович / Малочорнокінецька сільська рада / Розділ ІІІ. Біографічні довідки про репресованих // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга п'ята / Упор. О. Г. Бажан, П. З. Гуцал, Л. М. Кіт. — Терно-граф, 2018. — С. 404. — ISBN 978-966-457-338-9.
  6. Дима Марія Макух А. // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. ?. — ISBN 978-966-02-4457-3.

Зауваги