11 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
червень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | |||||
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
2024 рік |
11 червня — 162-й день року (163-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 29 травня.
Зміст
Події
- 1515 — Рафал Сенявський продав Я. та К. Юхнам Бережанський став за 180 гривень і 3 флорини;
- 1675 — битва під Теребовлею, яка кілька днів була в облозі 10-тисячної армії зятя султана Мехмеда IV Ібрагіма Паші, а місто захищали тільки 80 жовнірів, невелика кількість шляхти і 200 мешканців;
- 1694 — під час нападу татар у Годові (околиця Зборова) відбувся бій між польським та козацьким військом з татарами, що закінчився підписанням мирної угоди; тоді загинув Ян Загоровський;
- 1913 — культурно-освітнє товариство «Руська бесіда» змінило назву на «Українська бесіда»;
- 1919
- під час Чортківської офензиви вояки 3-го корпусу УГА під командуванням Альфреда Бізанца та Арнольда Вольфа звільнили міста Бучач[1], Монастириська і Язловець[2];
- кіннота УГА розгромила польські війська у битві під Теребовлею та Іванівкою;
- 2008 — за постановою Тернопільської обласної ради село Верняки виокремлені зі Старого Збаража в окрему адміністративну одиницю;
2021 — «Дні Пінзеля» в Бучачі: перший день — відкриття та урочиста меса в костелі, відеопоказ фільмів про Пінзеля в Арт-дворі[3]
З'явилися
- 1917 — при гренадерському полку 11-ї армії, який дислокувався у Тернополі, вийшов єдиний відомий номер газети «Правда гренадерская»;
- 2019 — з ініціятиви академіка Михайла Андрейчина біля інфекційного відділення Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги за участи Митрополита Василія (Семенюка), міського голови Сергія Надала, громадських та инших діячів Тернополя урочисто відкрито пам'ятник Святому Роху[4].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня за даними ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»[5]:
- 1349 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 995, хворіло — 328, померло — 26;
- Кременецький — 413 (одужало — 292, померло — 8), м. Тернопіль — 194 (одужало — 92, померло — 1), Монастириський район — 194 (одужало — 188, померло — 4), Шумський — 144 (одужало — 121, померло — 7), Бучацький — 75 (одужало — 64, померло — 1), Тернопільський — 68 (одужало — 17), Чортківський район — 56 (одужало — 53), Заліщицький — 50 (одужало — 41, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Збаразький — 37 (одужало — 22), Козівський — 32 (одужало — 24, померло — 1), Гусятинський — 18 (одужало — 17), Теребовлянський — 17 (одужало — 15), Підволочиський — 7 (одужало — 5); не зафіксовано хворих у Бережанському (одужало — 3), Борщівському (одужало — 14), Зборівському (одужало — 3), Лановецькому (одужало — 19), Підгаєцькому (одужало — 5) районах.
Особи
Народилися
- 1881 — о. Яким Фещак (справжнє ім’я — Олекса) — український священник-василіянин, релігійний діяч, освітянин, учасник національно-визвольних змагань, капелян УГА, редактор (м-ко Золотий Потік);
- 1926 — Богдан Михальчук (псевдо «Мак») — український громадсько-політичний діяч, інженер, діяч ОУН та УПА (с. Полівці в околиці Чорткова);
- 1947 — Євген Качан — український учений-економіст (с. Велика Плавуча в околиці Козови);
- 1949 — Катерина Данильчик — українська освітянка, громадсько-політична діячка (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1958 — Петро Кузів — український різьбяр, скульптор (м-ко Козова);
У Збаражі
- 1894 — Антін Батюк — український громадський діяч, видавець;
- 1976 — Тарас Білан — український економіст, громадський діяч;
У Тернополі
- 1922 — Петро Сенківський — український лікар-фтизіятр;
- 1976 — Тарас Кадобний — український вчений у галузі філософії, освітянин[6];
- 1982 — Юрій Швець — український спортовець-паралімпієць;
Пов'язані з краєм
- 1954 — Ярослав Сачко — український архітектор; автор кілької проєктів у Тернополі, зокрема, водограю посеред ставу (с. Лавочне, Львівщина);
- 1970 — Петро Левицький — український фахівець у галузі медицини, спортовець, підприємець (с. Лисин, Рівненщина).
Померли
- 2006 — Вероніка Карабінович — українська освітянка, літераторка (м. Борщів);
У Тернополі
- 2015 — Богдан Когут — український громадсько-політичний діяч;
За межами краю (тернопільці)
- 1947 — Євген Лужецький (псевдо «Шувар») — український лікар, діяч ОУН та УПА (Карпати, місце поховання невідоме);
- 2019 — Роман Вітошинський — український оперний співак (м. Львів)[7].
За межами краю (инші)
- 1970 — Олександр Керенський — російський державний і політичний діяч, один з лідерів Лютневої революції 1917 в Росії; двічі — в травні й червні 1917 — побував на Тернопільщині в містах Крем’янці, Тернополі, Козові, Бучачу (м. Нью-Йорк, США);
- 1993 — Мстислав (Скрипник) — український церковний діяч, патріярх Київський і Всієї України УАПЦ, патріярх Київський і всієї Руси-України УПЦ (КП), Первоієрарх УАПЦ в діяспорі, хорунжий Армії УНР, політик; у 1920-х працював і проживав на Тернопільщині, Почесний громадянин Тернополя (м. Ґрімсбі, Канада; похований у Бавнд-Бруку, штат Нью-Джерсі, США).
Инше
- 1997 — Михайло Стрільчук звільнений з посади начальника Управління СБУ в Тернопільській области, на його місце призначений Володимир Пшеничний;
- 2019 — Указами президента України Володимира Зеленського № 374/2019 та № 387/2019 відповідно
- Степан Барна звільнений з посади голови Тернопільської обласної державної адміністрації[8];
- Іван Крисак тимчасово призначений виконувачем обов’язків голови Тернопільської обласної державної адміністрації[9].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Матейко, Р., Мельничук, Б., Сеник, А. Українська Галицька армія на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 488. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Литвин, М., Матейко, Р., Мельничук, Б., Сеник, А. Чортківська офензива // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 609. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Бучацька міська рада об'єднаної громади // Фейсбук. — 2021. — 1 черв. — 23:32.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ За інформацією ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» на Фейсбук-сторінці центру.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Гринько, О. Помер соліст Львівської опери та викладач музичної академії Роман Вітошинський / Ольга Гринько // Zaxid.net. — 2019. — 12 черв. — 08:40.
- ↑ Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 374/2019 «Про звільнення С. Барни з посади голови Тернопільської обласної державної адміністрації».
- ↑ Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 387/2019 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Тернопільської обласної державної адміністрації».