10 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2026 рік | ||||||
10 травня — 130-й день року (131-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 27 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостола Симона Зилота; Святителя Симеона, єпископа Володимирського; Блаженної Таїсії; Ікони Божої Матері «Живоносне джерело»;
- †УГКЦ: Святого апостола Симона Зилота;
- †РКЦ: Святого Антоніна Флорентійського; Святого Йоана Авільського.
Події
- 1884 — у Копичинцях відбувся виступ селян, який придушили жандарми, застосувавши зброю[1] (3 або 4 вбитих, 5 важкопоранених і 35 засуджених[2]); місцеві жителі виступили проти сваволі поміщика ґрафа Баворовського, котрий на двох гектарах громадської толоки біля фільварку на Кабівцях-Баворівщині спорудив будинок і заклав сад, та бурґомістра Томки Турчанєвіча[2]; на тодішні події у «Новому дзеркалі» за 15 травня 1884 відгукнувся Іван Франко[2];
- 1915 — 287-ма доба Першої світової війни[3];
- 1916 — 653-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 1018-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1383-тя доба Першої світової війни;
- 1940 — 253-тя доба Другої світової війни;
- 1941 — 618-та доба Другої світової війни;
- 1942 — 983-тя доба Другої світової війни (323-тя доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1348-ма доба Другої світової війни (688-ма доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1714-та доба Другої світової війни (1054-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2079-та доба Другої світової війни;
- 1948 — у Кип'ячці (околиця Тернополя) відбувся бій 3-х вояків УПА і 12 працівників МДБ, під час якого загинув повстанець «Рій»;
- 2014 — 80-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 445-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 811-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1176-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1541-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 1906-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2272-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2637-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 76-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3002-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 441-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 3367-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 807-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3733-тя доба російсько-української війни;
- 2025 — 1172-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 4098-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1537-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4463-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1906 — у Збаражі вийшов перший номер газети «Червоний прапор» під логотипом «Українська соціяльно-демократична часопись для робучого люду»;
- 1955 — заснована Тернопільська спеціялізована школа № 7 як школа з російською мовою навчання[4].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 999 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 671, одужало — 310, померло — 18;
- Кременецький — 305 (одужало — 30, померло — 4), Монастириський район — 186 (одужало — 103, померло — 4), Шумський — 124 (одужало — 28, померло — 4), м. Тернопіль — 92 (одужало — 28), Бучацький — 63 (одужало — 30, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 19), Заліщицький — 43 (одужало — 18, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 19, померло — 1), Збаразький — 20 (одужало — 3), Лановецький — 19 (одужало — 1), Гусятинський — 14 (одужало — 3), Тернопільський — 14 (одужало — 5), Борщівський — 13 (одужало — 10), Теребовлянський — 13 (одужало — 3), Підволочиський — 4, Зборівський — 3 (одужало — 2); повністю видужали хворі в Бережанському (3) та Підгаєцькому (5) районах.
Особи
Народилися
- 1911 — Олександр Сорока — учасник національно-визвольних змагань (с. Теляче в околиці Підгайців);
- 1934 — Любомир Ратич — український вчений у галузі механіки (с. Ступки в околиці Тернополя);
- 1941 — Ігор Олійник — український лісівник, науковець, громадський діяч (с. Нище в околиці Зборова);
- 1952 — Ярослав Стиранка — український лікар, громадський діяч (с. Чабарівка в околиці Гусятина);
У Бережанах
- 1925 — Олександра Блавацька — українська концертмейстерка, громадська діячка;
- 1927 — Володимир Білик — український спектрограф, громадський діяч у Канаді;
У Кременці
- 1918 — Галина Шубська (з дому — Козубська) — українська лікарка-фтизіятриня, громадсько-політична діячка;
У Тернополі
- 1965 — Олексій Волков — український лікар, письменник;
- 1980 — Олеся Гудима — українська журналістка, літераторка, художниця;
- 1987 — Віктор Стефанович — український військовик, боєць 8-ої окремої роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни 2014-2026;
У Чорткові
- 1949 — Володимир Маланюк — український радянський господарник, громадський діяч, літератор;
Пов'язані з краєм
- 1903 — Ольга Рубчаківна — українська акторка (м. Чернівці);
- 1946 — Іван Маховський — український господарник, громадський діяч (с. Веснянка, Хмельниччина);
- 1947 — Михайло Чайка — український дириґент, літератор; жив і працював у Великих Гаях під Тернополем (с. Містковичі, Львівщина).
Померли
- 1938 — о. Олександр Капустинський — священник УГКЦ, український громадський діяч (с. Кудринці в околиці Борщева);
- 1948 — Зиновія Гук — українська лікарка, громадська діячка (с. Коцюбинці в околиці Копичинців);
За межами краю
- 1940 — Яків Водяний — український військовик, командував військовими частинами в Армії УНР, проживав на Кременеччині (м. Київ);
- 1953 (або 12 травня[5]) — Василь Ратич — український освітянин (США);
- 1975 — Зиґмунт Гаупт — польський прозаїк, художник, журналіст, перекладач (м. Вінчестер, США);
- 1976 — Зенон Дольницький — український співак (м. Париж, Франція);
- 1984 — Мирон Матвієйко — керівник Служби безпеки Закордонних частин ОУН, згодом радянський агент (с. Павлів, Львівщина)[6][7];
- 1994 — Михайло Юзенів — український громадський діяч (США).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Куцинда І., Савка Б. Копичинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 168. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Куцинда І., Савка Б., Щавінський В. Копичинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 25. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 10 травня на Тернопільщині // Офіційний сайт.
- ↑ Помер проф. Василь Ратич // Свобода. — 1953. — Ч. 108 (14 трав.). — С. 1.
- ↑ Андреєв В. Агент «Усміх»: кому служив шеф безпеки Степана Бандери / Віктор Андреєв // WAS. — 2017. — 12 вер.
- ↑ Вєдєнєєв Д., Шаповал Ю. Мальтійський сокіл, або доля Мирона Матвієйка / Дмитро Вєдєнєєв, Юрій Шаповал // Дзеркало тижня. — 2001. — 10 серп. — 00:00.
