10 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | 31 | ||||
| 2023 рік | ||||||
10 травня — 130-й день року (131-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 27 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
- День Весак (День народження Будди)
Події
- 1884 — у Копичинцях відбувся виступ селян, який придушили жандарми, застосувавши зброю[1] (3 або 4 вбитих, 5 важкопоранених і 35 засуджених[2]); місцеві жителі виступили проти сваволі поміщика ґрафа Баворовського, котрий на двох гектарах громадської толоки біля фільварку на Кабівцях-Баворівщині спорудив будинок і заклав сад, та бурґомістра Томки Турчанєвіча[2]; на тодішні події у «Новому дзеркалі» за 15 травня 1884 відгукнувся Іван Франко[2];
- 1948 — у Кип'ячці (околиця Тернополя) відбувся бій 3-х вояків УПА і 12 працівників МДБ, під час якого загинув повстанець «Рій»;
З'явилися
- 1906 — у Збаражі вийшов перший номер газети «Червоний прапор» під логотипом «Українська соціяльно-демократична часопись для робучого люду»;
- 1955 — заснована Тернопільська спеціялізована школа № 7 як школа з російською мовою навчання[3].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 999 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 671, одужало — 310, померло — 18;
- Кременецький — 305 (одужало — 30, померло — 4), Монастириський район — 186 (одужало — 103, померло — 4), Шумський — 124 (одужало — 28, померло — 4), м. Тернопіль — 92 (одужало — 28), Бучацький — 63 (одужало — 30, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 19), Заліщицький — 43 (одужало — 18, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 19, померло — 1), Збаразький — 20 (одужало — 3), Лановецький — 19 (одужало — 1), Гусятинський — 14 (одужало — 3), Тернопільський — 14 (одужало — 5), Борщівський — 13 (одужало — 10), Теребовлянський — 13 (одужало — 3), Підволочиський — 4, Зборівський — 3 (одужало — 2); повністю видужали хворі в Бережанському (3) та Підгаєцькому (5) районах.
Особи
Народилися
- 1911 — Олександр Сорока — учасник учасник національно-визвольних змагань (с. Теляче в околиці Підгайців);
- 1934 — Любомир Ратич — український вчений у галузі механіки (с. Ступки в околиці Тернополя);
- 1941 — Ігор Олійник — український лісівник, науковець, громадський діяч (с. Нище в околиці Зборова);
- 1952 — Ярослав Стиранка — український лікар, громадський діяч (с. Чабарівка в околиці Гусятина);
У Бережанах
- 1925 — Олександра Блавацька — українська концертмейстерка, громадська діячка;
- 1927 — Володимир Білик — український спектрограф, громадський діяч у Канаді;
У Кременці
- 1918 — Галина Шубська (з дому — Козубська) — українська лікарка-фтизіятриня, громадсько-політична діячка;
У Тернополі
- 1965 — Олексій Волков — український лікар, письменник;
- 1980 — Олеся Гудима — українська журналістка, літераторка, художниця;
- 1987 — Віктор Стефанович — український військовик, боєць 8-ої окремої роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни 2014—2022;
У Чорткові
- 1949 — Володимир Маланюк — український радянський господарник, громадський діяч, літератор;
Пов'язані з краєм
- 1903 — Ольга Рубчаківна — українська акторка (м. Чернівці);
- 1946 — Іван Маховський — український господарник, громадський діяч (с. Веснянка, Хмельниччина);
- 1947 — Михайло Чайка — український дириґент, літератор; жив і працював у Великих Гаях під Тернополем (с. Містковичі, Львівщина).
Померли
- 1938 — о. Олександр Капустинський — священник УГКЦ, український громадський діяч (с. Кудринці в околиці Борщева);
- 1948 — Зиновія Гук — українська лікарка, громадська діячка (с. Коцюбинці в околиці Копичинців);
За межами краю
- 1940 — Яків Водяний — український військовик, командував військовими частинами в Армії УНР, проживав на Кременеччині (м. Київ);
- 1953 (або 12 травня[4]) — Василь Ратич — український освітянин (США);
- 1975 — Зиґмунт Гаупт — польський прозаїк, художник, журналіст, перекладач (м. Вінчестер, США);
- 1976 — Зенон Дольницький — український співак (м. Париж, Франція);
- 1984 — Мирон Матвієйко — керівник Служби безпеки Закордонних частин ОУН, згодом радянський агент (с. Павлів, Львівщина)[5][6];
- 1994 — Михайло Юзенів — український громадський діяч (США).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Куцинда, І., Савка, Б. Копичинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 168. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Куцинда, І., Савка, Б., Щавінський, В. Копичинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 25. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ 10 травня на Тернопільщині // Офіційний сайт.
- ↑ Помер проф. Василь Ратич // Свобода. — 1953. — Ч. 108 (14 трав.). — С. 1.
- ↑ Андреєв, В. Агент «Усміх»: кому служив шеф безпеки Степана Бандери / Віктор Андреєв // WAS. — 2017. — 12 вер.
- ↑ Вєдєнєєв, Д., Шаповал, Ю. Мальтійський сокіл, або доля Мирона Матвієйка / Дмитро Вєдєнєєв, Юрій Шаповал // Дзеркало тижня. — 2001. — 10 серп. — 00:00.
