10 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 травня)
| травень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2019 рік | ||||||
10 травня — 130-й день року (131-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 235 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
- ООН: День Весак (День народження Будди)
Події
- 1828 — о 4-й годині після полудня розпочалася сильна буря з громами і градом та зливою, у висліді чого річки Язлівчик і Вільхівчик переповнилися, затопивши частину міста Язловця, знищивши оточений муром цвинтар біля парафіяльного костелу, будинки, забравши з собою людей, худобу тощо[1];
- 1884 — у Копичинцях відбувся виступ селян, який придушили жандарми, застосувавши зброю[2] (3 або 4 убитих, 5 важкопоранених і 35 засуджених[3]); місцеві жителі виступили проти сваволі поміщика графа Баворовського, котрий на двох гектарах громадської толоки біля фільварку на Кабівцях-Баворівщині спорудив будинок і заклав сад, та бурґомістра Томки Турчанєвіча[3]; на тодішні події у «Новому дзеркалі» за 15 травня 1884 відгукнувся Іван Франко[3];
- 1948 — у Кип'ячці (околиця Тернополя) відбувся бій 3-х вояків УПА і 12 працівників МДБ, під час якого загинув повстанець «Рій»[4].
З'явилися
- 1906 — у м. Збаражі вийшов 1-й номер газети «Червоний прапор» під логотипом «Українська соціяльно-демократична часопись для робучого люду»;
- 1955 — заснована Тернопільська спеціалізована школа № 7 як школа з російською мовою навчання[5].
Особи
Народилися
- 1911 — Олександр Сорока — учасник національно-визвольних змагань (с. Теляче в околиці Підгайців);
- 1918 — Галина Шубська (з дому — Козубська) — українська лікарка-фтизіатр, громадсько-політична діячка (м. Кременець);
- 1925 — Олександра Блавацька — українська концертмейстер, громадська діячка (м. Бережани);
- 1927 — Володимир Білик — український спектрограф, громадський діяч у Канаді (м. Бережани);
- 1934 — Любомир Ратич — український вчений у галузі механіки (с. Ступки в околиці Тернополя);
- 1941 — Ігор Олійник — український лісівник, науковець, громадський діяч (с. Нище в околиці Зборова);
- 1949 — Володимир Маланюк — український радянський господарник, громадський діяч, літератор (м. Чортків);
- 1952 — Ярослав Стиранка — український лікар, громадський діяч (с. Чабарівка в околиці Гусятина).
У Тернополі
- 1965 — Олексій Волков — український лікар, письменник;
- 1980 — Олеся Гудима — українська журналістка, літераторка, художниця;
- 1987 — Віктор Стефанович — український військовик, боєць 8-ої окремої роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни 2014—2018.
Пов'язані з краєм
- 1878[6], або 13 травня[7] — о. Олександер Мирон Данилович — український священик, освітянин[6] (м. Сколе, Львівщина)[7];
- 1903 — Ольга Рубчаківна — українська акторка (м. Чернівці);
- 1946 — Іван Маховський — український господарник, громадський діяч (с. Веснянка, Хмельниччина);
- 1947 — Михайло Чайка — український диригент, літератор, жив і працював у Великих Гаях під Тернополем (с. Містковичі, Львівщина).
Померли
- 1831 — о. Павло Корницький — український священик (с. Біла поблизу Тернополя)[8];
- 1873
- о. Семен Лукашевич — український священик (с. Пробіжна в околиці Чорткова)[9];
- о. Маркель Струтинський — український священик (с. Лисівці в околиці Заліщиків)[10];
- 1895 — о. Іларій Алексевич — український священик (с. Нівра, нині Нивра в околиці Борщева)[11];
- 1938 — о. Олександр Капустинський — священик УГКЦ, український громадський діяч (с. Кудринці в околиці Борщева);
- 1948 — Зиновія Гук — українська лікарка, громадська діячка (с. Коцюбинці в околиці Копичинців).
За межами краю
- 1730 — Стефан Потоцький — польський шляхтич, військовик, урядник та державний діяч, благодійник РКЦ, теребовелський староста, дідич (м. Львів)[12];
- 1897 — о. Михайло Глібовицький — український священик (с. Рівня, Станиславівщина)[13];
- 1900 — о. Емануїл Скоробогатий — український священик (с. Завадка, Станиславівщина)[14];
- 1940 — Яків Водяний — український військовик, командував військовими частинами в Армії УНР, проживав на Кременеччині (м. Київ);
- 1953 (або 12 травня[15]) — Василь Ратич — український освітянин (США);
- 1975 — Зиґмунт Гаупт — польський прозаїк, художник, журналіст, перекладач (м. Вінчестер, штат Вірджинія, США);
- 1976 — Зенон Дольницький — український співак (м. Париж, Франція);
- 1984 — Мирон Матвієйко — керівник Служби безпеки Закордонних частин ОУН, згодом радянський агент (с. Павлів, Львівщина)[16][17];
- 1994 — Михайло Юзенів — український громадський діяч (США).
Призначено
Примітки
- ↑ Barącz, S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów, 1862. — S. 224—225. (пол.)
- ↑ Куцинда, І., Савка, Б. Копичинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 168. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Куцинда, І., Савка, Б., Щавінський, В. Копичинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 25. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят-Карпович, В. Кип'ячка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 388. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ 10 травня на Тернопільщині // Офіційний сайт.
- ↑ 6,0 6,1 Danylovyč Oleksandmer Myron // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 79. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ 7,0 7,1 Reverend Myron Danilovich.(англ.)
- ↑ Kornyc'kyj Pavlo // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 210. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Lukaševyč Semen // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 280. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Strutyns'kyj Markel' // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 420. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Aleksevyč Ilarij 1820 // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 12. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Link-Lenczowski, A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1985. — T. XXVIII/2. — Zesz. 117. — S. 180—183. (пол.)
- ↑ Hlibovyc'kyj Myxajlo 1827 // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 134. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Skorobohatyj Emanujil // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 396. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Помер проф. Василь Ратич // Свобода. — 1953. — Ч. 108 (14 трав.). — С. 1.
- ↑ Андреєв, В. Агент «Усміх»: кому служив шеф безпеки Степана Бандери / Віктор Андреєв // WAS. — 2017. — 12 вересня.
- ↑ Вєдєнєєв, Д., Шаповал, Ю. Мальтійський сокіл, або доля Мирона Матвієйка / Дмитро Вєдєнєєв, Юрій Шаповал // Дзеркало тижня. — 2001. — 10 серпня. — 00:00.
- ↑ Шаблон:УДРП
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
