10 січня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 січня)
| січень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
| 2026 рік | ||||||
10 січня — 10-й день року в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 27 грудня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ, РКЦ: Святого Григорія, єпископа Ниського;
- також в УГКЦ: Преподобного Дометіяна, єпископа Мелітинського; Преподобного Маркіяна, пресвітера й економа Великої Церкви.
Події
- 1915 — 167-ма доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 532-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 898-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1263-тя доба Першої світової війни;
- 1940 — 132-га доба Другої світової війни;
- 1941 — 498-ма доба Другої світової війни;
- 1942 — 863-тя доба Другої світової війни (203-тя доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1228-ма доба Другої світової війни (568-ма доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1593-тя доба Другої світової війни (933-тя доба німецько-радянської війни);
- 1945
- 1959-та доба Другої світової війни (1299-та доба німецько-радянської війни);
- ЦК КП(б)У прийняв постанову «Про посилення боротьби з українсько-німецькими націоналістами в західних областях України», в якій придушення національного антирадянського руху Опору визначено «найголовнішою і першочерговою справою більшовиків західних областей України»;
- 2015 — 325-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 690-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1056-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1421-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 1786-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2151-ша доба російсько-української війни;
- 2021 — 2517-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 2882-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 321-ша доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3247-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 686-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3612-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1052-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 3978-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1417-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4343-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1945 — у Микулинцях вийшов перший номер районної газети «Ленінський клич»;
- 1949 — у Рибниках (околиця Бережан) насильно організували колгосп;
- 1950 — у Волощині (околиця Бережан) насильно організували колгосп.
Особи
Народилися
- 1883 — Григорій Скасків — український релігійний та громадсько-освітній діяч (с. Голгоча в околиці Підгайців);
- 1887 — Богдан Кисілевський — український лікар (УСС, УГА, УПА), громадський діяч (с. Крогулець в околиці Копичинців);
- 1894 — Ярослава Музика (з дому — Стефанович) — українська художниця, громадська діячка (м-ко Залізці);
- 1897 — Осип Полотнюк — український військовик (с. Трибухівці в околиці Бучача);
- 1913 — Василь Палавага — український освітянин, учасник національно-визвольних змагань (с. Гумниська в околиці Теребовлі);
- 1925 — Іван Легкий — український громадський діяч (с. Божиків в околиці Бережан);
- 1939 — Михайло Дворський — український господарник (с. Горигляди в околиці Коропця);
- 1943 — Ярослав Мотика — український скульптор (с. Староміщина в околиці Підволочиська);
- 1945 — Зиновій Головацький — український дириґент, хормейстер (с. Шибалин в околиці Бережан);
- 1947 — Тарас Лобур — український правник, управлінець, громадський діяч (с. Гарбузів в околиці Зборова);
- 1948 — Зіновій Йордан — український інженер, господарник (с. Кокутківці в околиці Зборова);
- 1953 — Степан Бородай — український освітянин, дириґент, діяч культури (с. Острів в околиці Тернополя);
- 1959 — Богдан Андрусишин — український історик, археограф (с. Хоростець в околиці Козови);
- 1969 — Ірина Грубар — українська освітянка, науковиця, медсестра (с. Острів в околиці Тернополя)[2];
- 1971 — Ірина Баран — українська освітянка, громадська діячка (м. Підгайці);
- 1973 — Василь Ухач — український науковець (с. Мужилів в околиці Підгайців);
У Тернополі
- 1962 — Ігор Дорош — український художник; голова правління Тернопільської обласної організації НСХУ;
Пов'язані з краєм
- 1869 — Антін Варивода — український військовик, 16 березня — 30 вересня 1916 командував полком УСС, який дислокувався біля Соснова (м. Сірет, нині Румунія);
- 1929 — Іван Сміян — український вчений у галузі медицини, педіятр; працював у ТДМУ — ректор у 1981-1997 (с. Білка, Сумщина);
- 1934 — Леонід Кравчук — український державний і політичний діяч; у 1994-1998 — народний депутат України по Теребовлянському виборчому округу (с. Великий Житин, Рівненщина);
- 1938 — Анатолій Єпішин — український вчений-медик, науковець ТДМУ (с. Хлебтово, Брянщина, Московія);
- 1943 — Іван Половинко — український господарник, науковець (с. Зідьки, Харківщина);
- 1951 — Леонід Іщук — український радянський футболіст, захисник, радянський та український тренер; грав за підгаєцьку і тернопільську «Ниви» (м. Старокостянтинів, Хмельниччина);
- 1987 — Сергій Ільїн — український футболіст; грав за тернопільську «Ниву» (м. Чернівці);
- 1988 — Павло Малий — український футболіст; у 2008-2009 грав за тернопільську «Ниву» (м. Трускавець, Львівщина).
Померли
- 1944
- Богдан Вовк — учасник національно-визвольних змагань (х. Колонія біля Малого Ходачкова в околиці Тернополя);
- Микола Головин — український військовик; у 1916 — начальник штабу 7-ої армії в Бучачі (м. Париж, Франція);
- 1960 — Іван Русенко — український освітянин, народний поет, художник; вчителював у Королівці (с. Королівка в околиці Борщева);
- 2016 — Роман Колісник — український письменник-прозаїк, гуморист, сатирик, журналіст, перекладач, історик (м. Торонто, Канада);
- 2022 — Роман Іщук — український музикант, дириґент-хормейстер (м. Кременець)[3];
У Тернополі
- 2006 — Сергій Циганюк — український освітянин, громадський діяч;
За межами краю (тернопільці)
- 1890 — Єжи Козіцький — польський інженер-нафтовик, підприємець, громадський діяч, політик, депутат Сейму часів Другої Речі Посполитої (м. Краків, Польща);
- 1891 — Владислав Завадський — польський історик, письменник, публіцист (м. Львів).
Инше
- 2019 — новим керівником державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» призначено Ігор Романишин[4].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Грубар Ірина Ярославівна // Катедра теоретичних основ і методики фізичного виховання ТНПУ.
- ↑ Допис // Фейсбук. — 2022. — 11 січ. — 00:09.
- ↑ Представлено нового керівника Бучацького лісгоспу / Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ // RIA плюс. — 2019. — 15 січ. — 12:59.
