10 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
10 серпня — 222-й день року (223-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 28 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ, УГКЦ, РКЦ: Святого мученика й архидиякона Лаврентія.
Події
- 1914 — 14-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 379-та доба Першої світової війни;
- 1916 — 745-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1110-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1475-та доба Першої світової війни;
- 1920 — до 15 вересня в Бучачі перебувала Червона армія;
- 1940 — 345-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 710-та доба Другої світової війни; 50-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1075-та доба Другої світової війни; 415-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1440-ва доба Другої світової війни; 780-та доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1806-та доба Другої світової війни; 1146-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2171-ша доба Другої світової війни;
- 1948
- у Буциках (околиця Гримайлова) та Вікні (околиця Копичинців) розклеєно агітаційні листівки із закликом до людей не їхати на примусово-добровільні роботи на Донбас;
- в околиці Тернополя вояки УПА спалили: у Грабовці — МТС, у Довжанці — колгоспні будинки, у Товстолузі — колгоспний інвентар, 5-х «стрибків» взяли у полон, у Чернелеві-Руському — молотарку, віялку і вагу;
- 2012 — у Чорткові з нагоди 10-ї річниці освячення каплички Пресвятої Богородиці з чудотворною іконою «Всецариця» перебував Святійший Патріярх Київський і всієї Руси-України УПЦ КП Філарет;
- 2014 — 172-га доба російсько-української війни;
- 2015 — 537-ма доба російсько-української війни;
- 2016 — 903-тя доба російсько-української війни;
- 2017 — 1268-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1633-тя доба російсько-української війни;
- 2019 — 1998-ма доба російсько-української війни;
- 2020 — 2364-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2729-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 168-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3094-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 533-тя доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3459-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 899-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3825-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1264-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4190-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
Особи
Народилися
- 1884 — Яків Струхманчук — український художник, публіцист, освітянин, громадський діяч (с. Росохуватець в околиці Козови);
- 1895 — Степан Стелюк — український освітянин, громадський діяч (с. Кровинка в околиці Теребовлі);
- 1912 — Анна Баран — українська вишивальниця (с. Палашівка в околиці Чорткова);
- 1914 — о. Омелян Гадзевич — український священник (м-ко Будзанів, нині с. Буданів в околиці Теребовлі);
- 1926 — Ганна Макогін-Микитин — українська художниця, вишивальниця, етнографка (с. Денисів в околиці Козови);
- 1928
- Ілярій Логуш — український освітянин, радянський громадський діяч (с. Передмістя в околиці Бучача);
- Микола Юречко — учасник українських національно-визвольних змагань (м-ко Мельниця-над-Дністром);
- 1941 — Роман Лубківський — український поет, перекладач, науковець, громадський діяч, дипломат (с. Острівець в околиці Теребовлі);
- 1944 — Ніл Зварунчик — український художник, різьбяр, керамік (с. Млинівці в околиці Вишнівця);
- 1949 — Геннадій Яворський — український управлінець, громадський і культурно-освітній діяч (с. Стінка в околиці Золотого Потоку);
- 1955 — Іван Потій — український поет, публіцист, господарник, громадський діяч (х. Сіножаття, нині приєднано до с. Кушлина, околиця Кременця);
- 1961
- Олег Вістовський — український поет, публіцист, перекладач, журналіст (с. Іване-Золоте в околиці Заліщиків)[2];
- Олександр Савчук — український господарник, громадський діяч (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);
- 1970 — Василь Зубик — український релігійний діяч, священник ПЦУ місце народження невідоме[3];
У Кременці
- 1943 — Богдан Кульчинський — український громадсько-політичний діяч;
У Тернополі
- 1948 — Орест Щербатий — український дириґент, хормейстер, музикант;
У Чорткові
- 1928 — Єжи Яніцький — український польський письменник, сценарист, журналіст;
- 1964 — Світлана Декар — українська оперна і концертно-камерна співачка;
- 1965 — Ігор Уруський — український композитор, освітянин, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1886 — о. Лаврентій Гризентович — священник, освітянин; викладав у Почаєві, у 1920-х був парохом у селах в околиці Кременця (с. Кашівка Ковельського повіту на Волині);
- 1916 — Анатолій Герасименко — український вчений у галузі медицини; від 1957 — в Тернопільському медичному інституті (с. Світличне, Чернігівщина);
- 1927 — Лука Біганич — український скульптор; автор погруддя Володимира Гнатюка у Велесневі, пам’ятників на могилах Володимира Гжицького і Володимира Гнатюка у Львові (с. Волосате, Лемківщина, нині Польща);
- 1933 — Лідія Атенчук (з дому — Майорова) — українська солістка-вокалістка; в 1968-1989 — в Тернопільській обласній філармонії (м. Маріуполь, Донеччина);
- 1939 — Володимир Прохоров — український скульптор російського походження; проживає і працює в Тернополі (с. Соколиха Нижнєновгородської области, Московія);
- 1942 — Роман Романович — український скульптор; автор пам’ятника Тарасові Шевченку в Коропці (с. Голешів, Львівщина);
- 1950 — Галина Дейкало — українська лікарка-невропатологиня; від 1960 проживає у Тернополі (с-ще Краскіно Приморського краю, Московія);
- 1952 — Олександр Астаф'єв — український поет, літературознавець, публіцист; проживав на Борщівщині, працював у Тернополі (мис Лазарєва Хабаровського краю, Московія);
- 1957 — Валерій Кучер — український лікар-стоматолог; працює в Тернополі (м-ко Ямпіль, Хмельниччина).
Померли
- 1921 — о. Микола Темницький — український громадсько-політичний діяч, священник, публіцист (с. Устя-Зелене в околиці Монастириськ);
- 1945 — у ніч з 9 на 10 серпня після дводенної облоги енкадебістами повстанців у печері «Глинка-1» поблизу Верхнього Кривчого, під час прориву з печери загинули Дмитро Головатий (псевдо «Гала»), Степан Чернецький (псевдо «Твердий»), після замінування та підриву ґрота — Петро Матіїв (псевдо «Зубенко»); також Дмитро Бугера (псевдо «Недоля») та Іван Бездітний («Соловій»); вирвалися живими зі заблокованої печери Петро Олексин (псевдо «Гонта») і «Шелест» (прізвище невідоме)[4][5];
У Тернополі
- 1993 — Володимир Онуферко — український громадський діяч;
За межами краю
- 1936 — митр. Антоній (Храповицький) — митрополит РПЦ, відомий своїми антиукраїнськими поглядами; священноархимандрит Почаївської лаври, у грудні 1918 Директорія УНР усунула його з Харківської епархії і вивезла до Бучацького монастиря оо. Василіян (м. Бєлград, Югославія);
- 1945 — Аполлінарій Ґловінський — польський художник і скульптор (м. Варшава, Польща);
- 1951 — о. Іван Брикович — український священник, громадський діяч (с. Колодіївка, Івано-Франківщина, похований в Івано-Франківську);
- 1988 — Платон Воронько — український радянський поет; брав участь у Карпатському рейді загону С. Ковпака (підривав мости у селах краю), пізніше не раз відвідував Тернопільщину (м. Київ);
- 2012 — Мирослав Болюх — український громадсько-політичний і кооперативний діяч, журналіст (м. Мельбурн, Австралія);
- 2014 — Андрій Дрьомін — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (під Іловайськом на Донеччині).
Инше
- 1914 — Іван Балюк вступив добровольцем до Леґіону УСС.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Олег Віcтовський — поет, публіцист, перекладач, редактор // Жінка-українка.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Артемів-Васюта М., Бойко В., Лещишин А., Мизак Н., Петраш Б. Кривче // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 522. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Івахів Г., Корчак С., Михак Н. Гермаківка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 487. — ISBN 978-966-457-228-3.