10 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 квітня)
| квітень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | |||
| 2026 рік | ||||||
10 квітня — 100-й день року (101-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 28 березня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Мучеників Терентія, Помпія, Африкана, Максима, Зинона, Олександра, Феодора та инших;
- †УГКЦ: Святих мучеників Терентія, Помпія і тих, що з ними;
- †РКЦ: Святого Михаїла від Святих;
- Іслам: Ураза-байрам.
Події
- 1915 — 257-ма доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 623-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 988-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1353-тя доба Першої світової війни;
- 1940
- 223-тя доба Другої світової війни;
- мешканці Зозулинців (околиця Заліщиків) евакуйовані (до серпня) в північні райони области, бо тут пролягав кордон;
- 1941
- 588-ма доба Другої світової війни;
- у Слобідці Струсівській (околиця Теребовлі) оунівець М. Прусак із дружиною Стефанією, не бажаючи здаватися, вступили в бій з великою групою НКВС; тільки наступного дня чекісти здолали опір подружжя, втративши 13 осіб;
- 1942 — 953-тя доба Другої світової війни (293-тя доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1318-та доба Другої світової війни (648-ма доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1684-та доба Другої світової війни (1024-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2049-та доба Другої світової війни (1389-та доба німецько-радянської війни);
- 1947 — у Мар'янівці (околиця Тернополя) вояки УПА роззброїли гарнізон «стрибків»;
- 1948 — у Клювинцях (околиця Хоросткова) розклеєні листівки проти вступу молоді в комсомол та в піонери;
- 1994 — другий тур виборів депутатів Верховної Ради України;
- 2014 — 50-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 415-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 781-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1146-ша доба російсько-української війни;
- 2018 — 1511-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 1876-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2242-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2607-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 46-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 2972-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 411-та доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3337-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 777-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3703-тя доба російсько-української війни;
- 2025 — 1142-га доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4068-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1507-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4433-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1945 — вийшов перший номер Козівської районної газети «Радянське слово» (від 1991 — «Вільне слово»);.
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок доби:
- 193 хворих на COVID-19, у т. ч. 5 летальних;
- Монастириський район — 130, Заліщицький — 19, Козівський — 13, м. Тернопіль — 9, Кременецький — 7, Бучацький — 4, Підгаєцький — 3, Бережанський — 1, Зборівський — 1, Тернопільський — 1, невідомо — 4.
Особи
Народилися
- 1848 — Володимир Ганкевич — український правник, громадський діяч (с. Вікно в околиці Гримайлова);
- 1868 — Войцех Рогальський — польський військовик, лікар (м-ко Скала-Подільська);
- 1906 — Ольга Старух — українська громадська діячка, вчителька, добродійниця (с. Слобода Золота в околиці Козови);
- 1910 — о. Петро Козак — український церковний діяч, єпископ УГКЦ (с. Лошнів в околиці Дружби);
- 1925 — Микола Головецький — український лікар, громадський діяч (Тернопільщина; точне місце невідоме);
- 1934 — Ярослав Душніцький — український економіст, господарник (с. Коцюбинці в околиці Копичинців);
- 1943 — Богдан Татарин — український науковець (с. Плесківці в околиці Зборова);
- 1944 — Василь Савчук — український журналіст, літератор, краєзнавець, громадський діяч (с. Дрищів в околиці Бережан);
- 1954 — Василь Бабала — український підприємець, добродійник, громадський дiяч (с. Возилів в околиці Золотого Потоку);
- 1959 — Василь Василюк — український майстер художньої обробки дерева (с. Шупарка в околиці Борщева);
- 1962 — Ігор Дубельт — український художник (с. Денисів в околиці Козови);
- 1964 — Сергій Байрак — український господарник, громадський діяч (с. Пробіжна в околиці Чорткова);
- 1970 — Уляна Сямро — українська лікарка (с. Вовчківці в околиці Зборова);
- 1986 — Володимир Шматько — український управлінець, громадсько-політичний діяч; міський голова Чорткова від 2015 (с. Біла в околиці Чорткова)[2];
У Тернополі
- 1957 — Микола Литвин — український учений-історик, публіцист, літератор, археограф;
- 1966 — Світлана Обуховська — українська акторка;
- 1992 — Андрій Орляк — український журналіст[3];
Пов'язані з краєм
_%D0%B2_1948_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%83.jpg)
- 1889 — Олександр Загродський — український військовик, генерал-поручник армії УНР; воював на Тернопільщині (с. Зеленьків, Черкащина);
- 1898 — Мстислав (Скрипник) — український релігійний та громадський діяч, глава УАПЦ, Патріярх Київський і всієї України; наприкінці 1920-х мешкав із сім’єю в Борсуках (околиця Ланівців); Почесний громадянин м. Тернополя (м. Полтава);
- 1905 — Михайло Гончарук — український маляр; після 1945 працював у Микулинцях (с. Тиврів, нині Вінниччина);
- 1910 — Вадим Чуйко — український вчений у галузі хімії; 1958-1962 працював у Тернопільському медичному інституті (с. Глодове, нині Кропивниччина);
- 1918 — Яків Чайка — український скульптор; автор пам’ятників на Тернопільщині (с. Бродки, Львівщина);
- 1925 — Василь Несмашний — український радянський громадсько-культурний діяч; від 1955 працював у Тернополі (с. Климівка, Луганщина);
- 1932 — Галина Мострянська (з дому — Завійська) — українська освітянка, краєзнавиця, громадська діячка; 1946 переселена в с. Будилів в околиці Козови (с. Одрехова, Ряшівського воєводства, нині Польща);
- 1937 — Микола Касьян — український лікар-невропатолог; 1960-1961 працював заступником головного лікаря Товстенського району (с. Бережнівка, Полтавщина);
- 1938 — Григорій Булах — український артист розмовного жанру, письменник, громадський діяч; не раз виступав на Тернопільщині як майстер художнього слова (с. Піски, Полтавщина);
- 1939 — Валентин Корнієнко — український літературознавець, перекладач; працював і творив у Тернополі (с. Красилівка, Київщина);
- 1940 — Ярослав Федонюк — український вчений у галузі медицини; закінчив Тернопільський медичний інститут, там і працював (с. Білопілля, Холмщина, нині Польща);
- 1952 — Ольга Рібун — українська художниця-керамістка (м. Львів);
- 1954 — Ігор Філик — український журналіст, літератор; навчався в Теребовлі, жив і творив у Вишнівці (м. Улан-Уде, нині Бурятія, Московія);
- 1972 — Руслан Новиков — український футболіст і тренер; 1996-1998 виступав за чортківський «Кристал» (м. Черкаси)[4];
- 1976 — Юрій Сиротюк — український політик; 1998 закінчив Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (м-ко Смига, Рівненщина)[5].
Померли
- 2021 — о. Володимир Білінський — український священник, парох храму святого Архистратига Михаїла у Великій Луці та адміністратор храму святого Димитрія Мироточця у Миролюбівці Великоберезовицького деканату Тернопільсько-Зборівської Архиепархії УГКЦ[6];
У Тернополі
- 2007 — о. Володимир Яцків — український священник, публіцист;
За межами краю (тернопільці)
- 1865 — о. Михайло Осадца — український мовознавець, освітянин, священник (м. Львів);
- 1940 (за иншими даними — 12 квітня) — Нестор Нижанківський — український композитор, піяніст і музичний критик (м. Лодзь, Польща; 1993 перепохований у м. Стрию, Львівщина)[7];
- 1942 — о. Ілля Кливак — український священник, учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч, репресований (м. Ташкент, нині Узбекистан);
- 2002 — Іван Федечко (псевдо «Добриня») — український громадсько-політичний діяч (с. Бишки в околиці Козови);
За межами краю (инші)
- 1870 — о. Якуб Пірлінґ — церковний діяч, освітянин, священник Товариства Ісусового; 1820—1829 — професор, 1829-1831 — ректор у Тернополі (м. Рим, Італія)[8][9];
- 1969 — Степан Волинець — український редактор, публіцист, громадсько-політичний діяч; навчався у Бережанській гімназії (м. Вінніпеґ, Канада).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Мiський голова: Шматько Володимир Петрович // Чортківська міська рада.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Новіков Руслан / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Сиротюк Юрій Миколайович // Чесно.
- ↑ Помер о. Володимир Білінський / Пресслужба архиєпархії // Тернопільсько-Зборівська Архиепархія УГКЦ. — 2021. — 10 квіт.
- ↑ За написом на надгробку.
- ↑ Stoeger (Joannes Nep.). Scriptores Provinciae Austriacae Societatis Jesu (Viennae et Ratisb. 1855, Lex. 8°.) — P. 266.
- ↑ Pierling // Jezuici: Serwis Krakowski. (пол.)
.jpg){kind=link}