10 грудня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 10 грудня)
| грудень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | 31 | |||
| 2026 рік | ||||||
10 грудня — 344-й день року (345-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 27 листопада.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Святителя Іоасафа, єпископа Білгородського;
- †УГКЦ: Святих мучеників Мини, Єрмогена і Євграфа;
- †РКЦ: Матері Божої Лоретанської;
- Міжнародний День прав людини;
- Всесвітній день футболу.
Події
- 1914 — 136-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 501-ша доба Першої світової війни;
- 1916 — 867-ма доба Першої світової війни;
- 1917 — 1232-га доба Першої світової війни;
- 1939
- 101-ша доба Другої світової війни;
- газета «Вільне життя» стає друкованим органом Тернопільського обкому КП(б)У та облвиконкому;
- 1940 — 467-ма доба Другої світової війни;
- 1941 — 832-га доба Другої світової війни (172-га доба німецько-радянської війни);
- 1942 — 1197-ма доба Другої світової війни (537-та доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1562-га доба Другої світової війни (902-га доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1928-ма доба Другої світової війни (1268-ма доба німецько-радянської війни);
- 1947 — у Плотичі (околиця Тернополя) вояки УПА підірвали бюст Сталіна;
- 1959 — у Тернополі перебували 1-й секретар ЦК КПРС, Голова Ради Міністрів СРСР Микита Хрущов, 1-й секретар ЦК КПУ Микола Підгірний, голова Президії Верховної Ради УРСР Дем'ян Коротченко, голова Ради Міністрів УРСР Никифор Кальченко та инші радянські партійні діячі; в обкомі партії відбулася зустріч із передовиками сільського господарства і партійно-радянськими функціонерами, після якої Хрущов відвідав виставку кукурудзи, оглянув новобудови Тернополя[2];
- 2003 Постановою Кабінету міністрів України № 752-р Тернопільській ЗОШ № 16 присвоєно ім'я українського математика Володимира Левицького[3];
- 2014
- 294-та доба російсько-української війни;
- в Европарляменті відкрили виставку Віктора Гурняка та Максима Музики з майже півсотні світлин з лінії фронту і визволених та окупованих міст зі Сходу України «Донбас: війна та мир»[4];
- 2015
- 659-та доба російсько-української війни;
- Тернопіль відвідав предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук): у Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці очолив молебень за Україну, спільно з вірянами пройшов процесійною ходою центром Тернополя до Тернопільської української гімназії імені Івана Франка, де на фасаді гімназії освятив пам'ятну дошку Андреєві (Шептицькому)[5];
- 2016 — 1025-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1390-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1755-та доба російсько-української війни;
- у Почаєві відбулася сесія Тернопільської обласної ради, на якій, зокрема, село Кип'ячку Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району перепідпорядковано Великогаївській сільській раді;
- 2019
- 2120-та доба російсько-української війни;
- четверте пленарне засідання ХІІ сесії Тернопільської обласної ради[6];
- 2020 — 2486-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2851-ша доба російсько-української війни;
- 2022 — 290-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3216-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 655-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3581-ша доба російсько-української війни;
- 2024 — 1021-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 3947-ма доба російсько-української війни;
- 2025 — 1386-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4312-та доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1919 — у Тернополі відкрито промислову школу.
Особи
Народилися
- 1875 — о. Данило Роздольський — український композитор, священник (с. Мшанець в околиці Зборова);
- 1894 — Амфілохій Почаївський (в миру — Яків Головатюк) — священник Українського екзархату Руської православної церкви, схиігумен Почаївської лаври, Святий, чудотворець, старець (с. Мала Іловиця в околиці Шумська);
- 1898 — Микола Залєський — український лікар, громадський діяч (с. Слобідка в околиці Козлова);
- 1899 — о. Йосиф Теліжин — український релігійний діяч (с. Іванків в околиці Скали-Подільської);
- 1923 — Павлина Беноні — учасниця національно-визвольних змагань (с. Капустинці в околиці Чорткова);
- 1931 — Григорій Герчак — український художник, музикант, учасник національно-визвольних змагань (с. Солоне в околиці Товстого);
- 1938 — Мирослава Зваричевська — українська філологиня, освітянка, громадська діячка, дисидентка (с. Трибухівці в околиці Гусятина)[7];
- 1955 — Олександр Доля — український інженер-механік, громадсько-політичний діяч (м-ко Товсте);
- 1961 — Євгеній Сохацький — український військовик, підприємець (с. Біла в околиці Чорткова);
- 1962 — Степан Олійник — український військовик-афганець (с. Золотники в околиці Теребовлі);
- 1973 — Оксана Жук — українська літератор, освітянка (с. Козярі в околиці Підволочиська);
- 1980 — Андрій Федуна — український спортовець, громадсько-політичний діяч (с. Підгородне в околиці Тернополя);
У Бережанах
- 1878 — Ян Табачинський — польський військовик;
У Тернополі
- 1893 — Степан Кузьмович — український військовик;
- 1957 — Любомир Шашкевич — український економіст, державний службовець;
- 1982 — Тарас Слободян — активіст Евромайдану, Герой України[8];
Пов'язані з краєм
- 1918 — Олександр Кондратюк — український вчений, освітянин; 1945-1949 — директор СШ № 1 у Бережанах, 1949-1959 — заступник завідувача Тернопільського облвно (с. Моделів, Житомирщина);
- 1936 — Геннадій Мороз — білоруський та український вчений у галузі медицини, освітянин; від 1983 — в Тернопільському медінституті (с. Верб’є Мінської области, нині Білорусь);
- 1940 — Мирослав Закалюжний — український вчений у галузі клясичної філології; від 1967 — викладач у Тернопільському медичному інституті (с. Черепин, Львівщина);
- 1941 — Ігор Поклад — український композитор; автор музики до пісень тернопільських авторів, не раз відвідував Тернопіль (м. Фрунзе, нині Бішкек, Киргизстан);
- 1953 — Олександр Глотов — український вчений у галузі філології, освітянин, перекладач; працював у педагогічному й економічному інститутах Тернополя (м. Норильськ, Московія);
- 1954 — Микола Люшненко — український правник, громадський діяч; слідчий, прокурор на Тернопільщині (Великий Луг, Житомирщина);
- 1960 — Микола Михаць — український музикант, дириґент; автор музики до вистав за п’єсами Богдана Мельничука, не раз перебував у Тернополі (м. Дрогобич, Львівщина).
Померли
- 1983 — Паїсій Кухаревич — український доброчинець, жертва політичних репресій (м. Почаїв);
У Тернополі
- 2008 — Степан Трубич — український вчений у галузі економіки, освітянин, громадський діяч;
- 2023 — Неоніла Голка — українська вчена в галузі гігієни харчування[5];
За межами краю (тернопільці)
- 1888 — Казимир Ґрохольський — польський політик, австрійський державний діяч (Австрія (за ТЕС), або м. Опатія, нині Хорватія);
- 1940 — о. Домет Володимир Садовський — український священник (м. Львів)[9];
- 1937 — о. Йосип Корольчук — священник (розстріляний поблизу м. Москви, Московія);
- 1971 — Григорій Стецюк — український правник, військовик, громадський та освітній діяч (м. Чикаґо, США);
- 1983 — о. Петро Криворучка — український релігійний та громадський діяч у Канаді (м. Саскатун, Канада).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ 1959 / XIV. В Радянській Україні. «Відлига» (1956—1971) // Тернопіль. 1944—1994. Історико-краєзнавча хроніка : у 2-х ч. : Ч. II. / І. М. Дуда. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2017. — С. 95. : іл. : вкл. — ISBN 966-692-789-6.
- ↑ Тернопільська загальноосвітня школа № 16 імені Володимира Левицького.
- ↑ Європарламент дивився фільм «5 каналу» про війну на сході // 5 канал. — 2014. — 10 груд.
- ↑ 5,0 5,1 Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ 10 грудня о 10.00 — четверте пленарне засідання ХІІ сесії обласної ради // Тернопільська обласна рада. — 2019. — 9 груд.
- ↑ Зайцев Ю. Д. Зваричевська Мирослава Василівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 441. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- ↑ Особова справа працівника ТНЕУ Слободяна Ігоря Тарасовича. Копія паспорта.
- ↑ Sadovs'kyj Volodymyr (Domet) // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 382. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
