Ґеорґ Ґреґерсен

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Інженер, підприємець
Ґеорґ Ґреґерсен
Ґеорґ Ґреґерсен, 1871/1872 р.
Ґеорґ Ґреґерсен, 1871/1872 р.
Инші імена: Георг Грегерсен, Georg Gregersen
Народження: 26.03.1853
м. Естергом, нині Угорщина
Смерть: 8.02.1905
м. Будапешт, нині Угорщина
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: батько — норвежець Ґудбранд (Ґвілбранд) Ґреґерсен, мати — Луїза (Алоїза) Сюмеґ, мав більше 10 братів і сестер
Освіта: школа, Інженерна академія Шарлоттенбурґ (нині Берлінський технічний університет)
Робота: будівництво Буцнівського віадуку

Ґеорґ Ґреґерсен (нім. Georg Gregersen) (26 березня 1853, м. Естергом, нині Угорщина — 8 лютого 1905, м. Будапешт, нині Угорщина) — австро-угорський інженер і промисловець норвезького походження, генеральний директор будівельної компанії «G. Gregersen & Söhne», яка збудувала Буцнівський віадук поблизу м. Тернополя, на який схожий збудований пізніше міст Адольфа в Люксембурзі.

Життєпис

Буцнівський віадук
Віадук у Ворохті
Міст Адольфа, Люксембург

Ґеорґ Ґреґерсен[1] народився 26 березня 1853 р. в родині норвезького інженера і підприємця Ґудбранда (Ґвілбранда) Ґреґерсена (Gudbrand (Guilbrand) Gregersen[2]) (1824—1910), який емігрував з Норвегії в Угорщину, і його дружини Луїзи (Алоїзи, Luize (Aloisa) Sümeg, 1836–1906)[3].

Після закінчення школи вивчав інженерну справу в берлінській Інженерній академії Шарлоттенбурґ (Gewerbeakademie Charlottenburg, нині Берлінський технічний університет), де розпочав навчання в літньому семестрі 1871 як перший іноземець. Пізніше закінчив Корпус Саксонія Берлін (Corps Saxonia Berlin).

Після закінчення навчання приєднався до батьківської компанії в Будапешті, яку перейменували на «G. Gregersen & Söhne», став її генеральним директором. «G. Gregersen & Söhne» — найбільша компанія в Угорщині свого часу, яка будувала залізничні шляхи, включаючи дамби, тунелі, мости та залізничні станції. Разом зі своїм братом Одоном побудували офіс у Празі.

За заслуги з будівництва об'єктів захисту від паводків навколо міста Сегеда цісар Франц Йозеф I своїм указом 1884 р. нобілітував батька разом з його дружиною і дітьми. З тієї пори родина до свого прізвища додавала «де Сааґ» (de Saàg).

Ґеорґ Ґреґерсен помер 8 лютого 1905 року в м. Будапешті, столиці Угорського королівства, похований у сімейному гробівці в Будапешті.

Роботи

  • Буцнівський віадук на ділянці колії Тернопіль—Ходорів (1895—1897)[4]; липні 1917 російські війська, що відступали з Галичини, висадили в повітря центральну арку, а відбудували віадук в 1928—1930 рр.[5]
  • Залізнична гілка Сигіт — Рахів — Керешмезе (нині Ясіня), частина Транскарпатської залізничної магістралі, мала з’єднатися з гілкою Воронєнка — Надвірна — Станиславів (нині Івано-Франківськ) у Галичині.
  • Протипаводковий захист міста Сегеда після затоплення 1879 року
  • Східний вокзал (Ostbahnhof, нині вокзал Келеті, Будапешт, 1884)
  • Відновлення Карлового мосту після повені 1890 року (Прага)
  • Будівництво моста Елізабет через Дунай у м. Комарні (1892, нині Словаччина)
  • Модернізація портових споруд у м. Рієці (нині Хорватія)
  • Будівництво сталевого моста над р. Ваг у м. Тренчині (1897, нині Словаччина)

Примітки

  1. В українськомовних ресурсах він чомусь фігурує як Грегенсен; наприклад, див.: Ткач, М., Волощук, М. Як Австро-Угорщина будувала залізницю в Карпатах // Новини Закарпаття. — 2016. — 16 листопада.
  2. Der Civil Techniker. — Wien, 1885. — № 41 (9 October). — S. 1. (нім.)
  3. Gudbrand Gregersen Saági. Entreprenør // Norsk biografisk leksikon. Шаблон:Ref-no
  4. Полюхович, Д. Буцнів і Острів — віадук, храми та сльози Богородиці // RISU. — 2018. — 9 лютого.
  5. Віадуки та арковий залізничний міст на Тернопільщині // Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал. — 2015. — 17 листопада.

Див. також

Джерела, література

  • Стаття про Ґеорґа Ґреґерсена у німецькомовній вікі.

Посилання

Зауваги

Першу версію цієї статті започаткував Дмитро Лоґуш.