Ярош Ходкевич

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Державний діяч, урядник, дідич
Ярош Ходкевич
Ярош (Єронім) Ходкевич на портреті
Ярош (Єронім) Ходкевич на портреті
Инші імена: Єронім Ходкевич
Народження: 1564/1565
Смерть: 29.08.1617, м. Крем'янець, нині Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Юрій Ходкевич, матір — Софія з князів Олельковичів-Слуцьких, дружини — Софія з Корабчевських
Робота: великий литовський конюший, мстиславльський воєвода, берестейський староста, маршалок Литовського трибуналу
Політична діяльність: посол сеймів
Громадська діяльність: благодійник РКЦ

Ярош Ходкевич, або Єронім Ходкевич гербу Гриф з мечем (1564/1565 — 1617, м. Крем'янець, нині Україна) — шляхтич з русько-литовського боярського роду, державний діяч та урядник Великого Князівства Литовського та Республіки Обидвох Націй. Благодійник РКЦ. на портреті підписаний як граф на Шклові, Миші та Бихові.

Життєпис

Варіянт гербу Ходкевичів

Народився 1564 або 1565 року (дата за даними його портрету). В деяких відомих інтернет-ресурсах можна зустріти дату 1560[1][2]. Син троцького каштеляна Юрія Ходкевича (пом. 6 червня 1569, раптово від апоплексії під час сейму в Люблині, куди приїхав боронити литовський варіянт унії) та його дружини — слуцької княжни Софії з Олельковичів[3].

1584 року перебував при дворі короля Стефана Баторія,. 1588-го був великим литовським конюшим. 1593 року став мстиславльським воєводою, водночас був старостою берестейським та маршалком Литовського трибуналу. Від 1595 року був віленським каштеляном. Конфліктував з князями Радзивілами, однією з головних причин чого було їх намагання одружитися з княжною Софією з Олельковичів-Слуцьких, останньою представницею роду, і чиїм опікуном він був. Допомагав бернардинам у Вільні (нині Вільнюс, Литва) та єзуїтам у Бересті (нині обласний центр Білорусі).

Рояліст, разом з Яном Каролем Ходкевичем підтримував політику Сигізмунда ІІІ Вази. Під час повстання шляхти під проводом Миколая Зебжидовського проти посилення позицій короля виступив на стороні монарха. 1617 року був серед супутників королевича Владислава під час виправи на Москву.

Помер 29 серпня 1617-го в м. Крем'янці, центрі повіту Волинського воєводства Республіки Обидвох Націй (нині районному центрі на Тернопільщині, Україна), похований у Бересті.

Сім'я

Четверта дружина, з 1614 року — відома «кресова невістка»[4] Софія з Корабчевських гербу Остоя, дочка Петра та його дружини Катерини з Магерів, дочки белзького каштеляна. Софія — удова князя Романа Ружинського, вона та її родичі посідали маєтності на теренах нинішньої Тернопільщини (зокрема, Семиківці, Худиківці[5], може Глібів).

Примітки

  1. Hieronim Chodkiewicz h. Kościesza (ID: 3.55.179) (пол.)
  2. Chodkiewiczowie (01) (пол.)
  3. Jasnowski, J. Chodkiewicz Jerzy (Jurij) h. Gryf z Mieczem (†1617) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 368. Шаблон:Ref-p
  4. Dobrowolska, s. 360.
  5. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 233.

Джерела

  • Dobrowolska, W. Chodkiewicz Hieronim (Jarosz) h. Gryf z Mieczem (†1617) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 360—361. Шаблон:Ref-p

Зауваги

Першу версію цієї статті започаткував Дмитро Лоґуш.