Ярослав Падох

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Особа
Ярослав Падох
Ярослав Падох

д-р Ярослав Падох (в англомовних джерелах Jaroslaw Padoch, Yaroslav Padokh; 14 грудня 1908, м. Бучач, нині Україна — 28 серпня 1998, Нью-Йорк, США) — український учений-правознавець, освітянин, адвокат, журналіст, редактор, громадський діяч української діаспори США. Доктор права (1940), професор (1946), дійсний член Наукового Товариства імени Шевченка (НТШ, 1949). Голова НТШ в Америці (1977—1990). Президент Світової ради НТШ у 1982—1992 роках.

Життєпис

21 жовтня 1928: Генеральна рада «Загону Червона калина» в Академічному домі у Львові. Зліва праворуч сидять: Степан Охримович, Володимир Калинович, Володимир Ерденбергер, Євген Пеленський, Богдан Чехут, Осип Грицак, Роман Ерденбергер, Михайло Поточняк. Стоять: Осип Тюшка, нн, Остап Каратницький, Степан Бандера, Юліан Гошовський, Ярослав Рак, Ярослав Падох, Роман Щуровський

Ярослав Падох, син Миколи, народився 14 грудня 1908 року в м. Бучачи Бучацького повіту коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (нині районний центр на Тернопільщині, Україна).

Певний час навчався у Стрийській гімназії, де його однокласником, зокрема, у ІІb в навчальному році 1920/1921 був Степан Бандера, майбутній лідер ОУН[1]. Зі С. Бандерою вони були пластунами, членами однієї ланки «Червона калина»[2].

Очевидно, склавши матуру, студіював право у Львівському і Ягеллонському (Краків, зокрема, 1931 р. закінчив юридичний факультет цього вишу[3]) університетах у 1927—1932 роках[4].

З 1937 року працював як адвокат[5], у 1930-х[3] мав адвокатську практику в Галичині (міста Стрий, Львів, Краків)[4]. Також працював як науковець. Був докторантом Львівського[3], а також Українського вільного університетів (УВУ) в Празі. В УВУ отримав ступінь доктора права 1940 року[5] і працював приват-доцентом.

1945 року переїхав до Німеччини, в 1947—1949 роках працював на посаді професора історії права УВУ в Мюнхені (Баварія). Фахівець з українського права, історії західноєвропейського права. З 1949 року мешкав у США. Стажувався в Університеті Сент-Джонса (штат Нью-Йорк). Студіював економіку в провідних університетах 1952—1953 роках, з 1953 по 1956 рік — у м. Брукліні (США)[4]. Певний час працював у Ратгерському (Ротжерському[4]) університеті (штат Нью-Джерсі). З 1960-х років проживав у Вашингтоні та Нью-Йорку[3].

У лютому 1959 року востаннє спілкувався зі С. Бандерою, отримав від нього лист подяки за пожертву на потреби ОУН 20 дол., хоча не був її членом. На пропозицію Степана Ленкавського допомагати адвокатови-німцю Гансови Нойвіртови погодився працювати без гонорару[2].

Ярослав Падох помер 28 серпня 1998 року в м. Нью-Йорку (США).

Громадська діяльність

Ярослав Падох був активним громадським діячем української діаспори в США. Зокрема, обирався головою НТШ у США, президентом Світової ради НТШ, членом Товариства українських правників. Також був дійсний член Українського історичного товариства (США), членом Українського конґресового комітету Америки (УККА, 1962-го на громадських засадах став секретарем організації[2]), Пластової старшини в США (голова Головної пластової старшини у США, 1958—1960 роки[4]). Головний секретар Українського народного союзу (найстаріша українська фінансова установа США[2]) від 1958 року.

Доробок

Сферою наукових зацікавленостей д-ра Падоха були історія давнього українського судового та процесуального права. Залишив значний рукопис, архів, перелік справ якого опублікований у книзі «Рукописна спадщина Ярослава Падоха» (2000). Серед його праць, зокрема:

  • «Ґрунтовий процес Гетьманщини XVII—XVIII ст.» (1938);
  • «Міські суди на Україні після 1648 р.» (1948);
  • «Давнє українське судове право. Конспект викладів» (1949);
  • «Ідеї гуманності й демократизму в карнім праві княжої України» (1949);
  • «Нарис історії українського карного права» (1951);
  • «З минулого української адвокатури. Спроба історичного нарису» (1962);
  • «Проблема підсудності» (1974);
  • «Джерела процесового права» (1976);
  • «Проблема приватноправового характеру процесу» (1977);
  • «Предмет історії українського права в УВУ й його викладачі (1921—1981)» (1983);
  • «Суди й судовий процес старої України» (1990);
  • «Ґрунтове судочинство на Лівобережній Україні в другій половині XVII—XVIII столітті» (1994).

Автор низки історично-юридичних статей у виданні «Енциклопедія українознавства», також в її англомовному варіанті «Encyclopedia of Ukraine», зокрема:

Примітки

  1. Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Gimnazjum w Stryju za rok szkolny 1921. – Stryj : drukiem Augusta Olbricha i syna w Stryju, 1921. – S. 22–23. (пол.)
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Плохій, С. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду. – Family Leisure Club, 2017. – С. ?. – ISBN 6171240311, 9786171240315.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Падох Ярослав // cyclop.com.ua.
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Весна, Головин, с. 12.
  5. 5,0 5,1 Падох Ярослав (Босняк) // Пластовий портал.

Джерела

Посилання

Зауваги

Ambox content.png