Ярослав Лемішка

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Співак, управлінець
Ярослав Лемішка
Ярослав Лемішка, лютий 2016
Ярослав Лемішка, лютий 2016
Народження: 26.07.1961
с. Соснів, нині Золотниківська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Петро, дружина — Наталія, діти — Оксана, Марія, Петро
Освіта: Тернопільське музичне училище, Київська консерваторія
Робота: Тернопільський драмтеатр (вокаліст), ТНПУ (викладач), Тернопільської обласної філармонії (вокаліст, директор)
Військо: 1980—1982
Релігія,
духовне життя:
вірянин УГКЦ[1]
Творчість: оперний і камерний співак (тенор)
Відзнаки: Народний артист України; премія Братів Лепких, Людина року-2015; звання «Почесний громадянин міста Тернополя»

Ярослав Лемішка (нар. 26 липня 1961, с. Соснів, нині Україна) — український оперний і камерний співак (тенор), управлінець. Народний артист України (2011), професор (2011).

Життєпис

Українські музичні діячі Володимир Верней, В'ячеслав Хім'як, Ярослав Лемішка та Олександр Вацек під час концерту хорової капели «Орея» в Тернопільській обласній філармонії 11 лютого 2016 року.

Ярослав Лемішка, син Петра, народився 26 липня 1961 року в селі Соснові в околиці Зарваниці (нині село — у складі Золотниківської громади Тернопільського району Тернопільської области України).

Навчався в Тернопільському ПТУ № 4[2] (нині Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука). У 1980—1982 перебував на військовій службі[2] в Радянській армії. Працював майстром у Тернопільському ПТУ № 4 й одночасно навчався в Бережанському технікумі сільського господарства (заочно)[2]. 1985 закінчив Тернопільське музичне училище (нині фаховий коледж), 1990 — Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені Петра Чайковського, клас Костянтина Огнєвого).

У 1990—1992 працював у Тернопільському драматичному театрі, де виконав партії Андрія («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського), Петра («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка); в 1992—2000 — соліст обласної філармонії, від 1994 (з перервами) — викладач вокалу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, від 2011 — професор катедри театрального мистецтва Інституту мистецтв цього вишу.

2001—2006 працював за контрактом як співак у США, 2007 — дяк катедри святого о. Миколая в Чикаґо (США).

Від липня 2007 — директор Тернопільської обласної філармонії.

Родина

Дружина Наталія — співачка, діти — Оксана (викладачка англійської мови в Київському університеті імені Тараса Шевченка), Марія та Петро[2].

Творчість

Виступав у Бельгії, Голландії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Франції.

У репертуарі Ярослава Лемішки — романси, народні пісні, провідні арії з опер, зокрема,

  • «Травіата» і «Ріголетто» Джузеппе Верді,
  • «Тоска» Джакомо Пуччіні,
  • «Любовний напій» Гаетано Доніцетті,
  • «Шукачі перлів» і «Перська красуня» Жоржа Бізе,
  • «Майська ніч» Миколи Римського-Корсакова,
  • «Євгеній Онєґін» Петра Чайковського.
Доробок

Відзнаки

Джерела

Основні

  • Чубата, Г. Лемішка Ярослав Петрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — С. ?. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  • Дем'янова, І. Лемішка Ярослав Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 341. — ISBN 966-528-199-2.

Література

  • Квітка, О. Ярослав Лемішка — тенор від Бога // Нова ера. — 2008. — 22–28 жовт.
  • Патиківський, Ю. Складна українська вдача // Урядовий кур’єр. — 2001. — 4 серп.
  • Сінкевич, Б. Ліричний теноре, браво! // Тернопіль вечірній. — 1999. — 8 груд.

Посилання

Примітки

  1. Власне дослідження автора(ів).
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Чуйко, І., Мельничук, Б. Тернополянин Ярослав Лемішка не любить брехні...
  3. Трьом тернополянам присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2021. — 20 серп.

Зауваги