Ян Творовський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Дідич, урядник
Ян Творовський
Інші імена: Ян Творовський-Бучацький, Ян Бучацький
Народження: правдоподібно, 1470
Смерть: 1547
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Родина: дружина — N. Ґоздзька, Катажина з Бучацьких; діти — Ян, Анджей (або Ян, Миколай)[1]; тесть — Якуб Бучацький
Робота: подільський воєвода, державний діяч
Військова служба: польний гетьман коронний, командувач оборони поточної
Примітки: римо-католик, похований у фарному костелі Бучача

Ян Творовський[2] (пол. Jan Tworowski; правдоподібно, бл. 1470 — 1547) — польський шляхтич гербу Пилява, воєначальник, урядник, посол сеймів, дідич маєтностей на Тернопільщині, польний гетьман коронний (1509—1520).

Життєпис

Варіант гербу Пилява (Срібна)

Точна дата народження невідома (за даними відомого польського сайту «Sejm wielki», правдоподібно, 1470 р.[3]). Домініканин о. Садок Баронч писав про нього «Творовський Ян гербу Пилява з Сєрадзького, що мешкав на Поділлі».[4] Рід Творовських гербу Пилява «гніздився» в Сєрадзькому воєводстві[5][6]. Родовою маєтністю було с. Творув (Tworów) Хенцінського повіту[7] (над р. Нідою), на теренах якого 1554 р. Миколай Рей, відомий польський письменник і поет, заснував місто Окшу (Oksza[8], нині с. Окса Свентокшиського воєводства, Польща[9]). 1504 р. згаданий разом з братом Пйотром[7].

Військовому мистецтву навчався під керівництвом гетьмана литовського, князя Костянтина Острозького. Був діяльним, здатним швидко приймати рішення; отримав ранг ротмістра. Кар'єрі Яна Творовського сприяв гетьман великий коронний (1503—1515) Миколай Каменецький, під його командуванням брав участь у поході війська Королівства Польського для захисту молдовського воєводи Богдана ІІІ Сліпого від турків. Разом із Станіславом Лянцкоронським (воєводою сандомирським[10]) успішно відбив напад кримських татар на військо воєводи Богдана[4][11] ІІІ Сліпого. У 1509—1520 роках керував обороною поточною[12]. Від 1511 р. мав спільно зі Станіславом Лянцкоронським за ухвалою польського сейму контролювати Коломийське та Снятинське староства[13]. У березні 1512, перед битвою під Лопушним, загін із 585 вершників під проводом Яна Творовського (стояв на схід від Кам'янця-Подільського, пильнуючи так званий Кучманський шлях, що вів на Поділля, згодом був відтятий татарами від решти коронних військ) спостерігав за 20 000 татар, які зимували біля Чорного Лісу, поблизу витоків р. Інгулу.

13 березня 1515 на чолі загону з 70 вершників у переможному бою з перекопськими татарами (близько 2000 осіб[4]) не допустив нападу на Теребовлю (за даними о. С. Баронча, вершників було 40, витримали натиск протягом доби, потім на підмогу прийшов загін Бучацького із 700 осіб, татар гнали аж до м. Меджибожа[4]). 1516 р. разом з Марціном Каменецьким та Станіславом Лянцкоронським виграв бій у татарського чамбулу біля Теребовлі (за даними С. Баронча, біля Теребовлі вбито 800 нападників, біля Підгаєць — 500[4]). Вів загін оборони поточної для участи в невдалій битві під Сокалем з кримськими татарами 2 серпня 1519.

Після одруження з Катажиною Бучацькою називав себе також дідичем Єзуполя[14]. 1524 року отримав згоду короля на заміну села Уторопів на місто[7] (нині село в околиці Косова, Івано-Франківщина).

Помер, правдоподібно, не раніше 28 березня 1547[15][16][17] в Бучачі[3]. Був похований у крипті старого фарного костелу Бучача[18]. За даними Шимона Старовольського, у Бучачі існував його існував надгробок[19][20] (за С. Барончем, його поставив хтось із Бучацьких[21]) з епітафією на позолоченій мідній таблиці:
Hic jacet Magnificus Dominus, D.Joannes Tworowski Palatinus Podoliae, Dux fueram bello, pedibus nunc calcor humanis Nec quicquam nisi me nunc benefacta juvant, Vivite ergo sic nati, ut vivatis Olympo, Terra iter ad coelum est, ad Stygiumque canem. Dispone domui tuae, quia morieris et memorare novissimaquia non pecabis. Anno Domini 1547[21].

Уряди

До 1509 року був гетьманом надвірним коронним. 1509 р. — призначений польним гетьманом коронним, був ним до 1520 року[22][23]. Підчаший (призначений 5 лютого 1514[24]) та підстолій галицький (1514).[25] 10 грудня 1519 отримав аванс на уряд кам'янецького каштеляна[26][27]. Перед 18 квітня 1543 призначений воєводою подільським, посідав уряд принаймні до 28 березня 1547[28]. Його наступник Ян Мелецький уперше згаданий подільським воєводою 28 квітня 1547[28][29]. За даними єзуїта о. Каспера Нєсєцького, був старостою бучацьким[30][31], теребовлянським[32], що не підтверджують інші автори[33].

Сім'я

Варіант гербу Абданк

Був двічі одружений: вперше — з НН. Ґоздзькою[34], вдруге — з Катажиною Бучацькою (бл. 1526 р.,[35] за іншими даними, це був його єдиний шлюб[36]). Дружина — дочка воєводи руського Якуба Бучацького. Д-р Віталій Михайловський називає її Катажиною Бучацькою на Барануві[37]. Взявши шлюб, став власником чи посідачем значних маєтностей[14], зокрема, Бучача, також засновником роду Бучацьких-Творовських. За даними о. С. Баронча, в шлюбі народилися: Ян — відвідав чужоземні краї, подібно, зять руського воєводи Миколая Сенявського; Миколай — подільський підкоморій, кальвініст, староста барський, зять князя Миколи Криштофа Радзивіла (Чорного), з якою мав синів Яна Кшиштофа та Єжи Войцеха, а з Баворовською — дочку Катажину[21].

За даними Адама Бонєцького, синами воєводи Яна були: Анджей (пом. до 1569), дружина — дочка руського воєводи Катажина з Сенявських, шлюб був бездітним[7][38]; Ян (пом. до 1557), дружина — Катажина на Баранові, їх дітьми були Ян Збожний, Миколай (пом. 1595, подільський підкоморій, староста барський у 1571—1588, чоловік княжни Анни Магдалени Радзивілівни), Анна, дружина Станіслава Менжика, Катажина, дружина Станіслава Ґольського[7], Беата, очевидно, про яку Василь Ульяновський стверджував, що вона була дружиною Яна Кшиштофа Орлика (пом. 1592), прадіда гетьмана України Пилипа Орлика[39][40].

Примітки

  1. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218—219.
  2. Іноді помилково Ян Табуроський → Бучач // Ї. — 2007. — Ч. 48. — С. 393.
  3. 3,0 3,1 Jan Buczacki-Tworowski h. Pilawa (ID: 2.578.88). (пол.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Barącz, s. 45.
  5. Niesiecki, K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 407—408. (пол.)
  6. Tworowski herbu Pilawa // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — Lipsk, 1842. — T. IX. — S. 157. (пол.)
  7. 7,0 7,1 7,2 7,3 7,4 Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 221.
  8. Tworów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. — S. 687. (пол.)
  9. Oksa. Rys historyczny miejscowości // Szkoła podstawowa w Oksie.
  10. Niesiecki, K. Korona polska… — T. 2. — S. 25.
  11. Щоправда, о. С. Баронч назвав його воєводою волоським.
  12. Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145.
  13. Kowalska, H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535) // Polski Słownik Biograficzny… — T. XVI/3, zeszyt 70. — S. 451—452.
  14. 14,0 14,1 Czołowski, A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — Lwów, 1890. — S. 24.
  15. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII-XVIII wieku: spisy / pod redakcją Antoniego Gąsiorowskiego. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — T. 3 : Ziemie ruskie, zesz. 3 : Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku: spisy / opracowali E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. — S. 145, 237.
  16. Є також 1547; див.: Podole // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. — S. 459. (пол.)
  17. Є також 1557; див.: Michajłowski, W. Egzekucja dóbr… — S. 394 (одиничний випадок наразі).
  18. Цей храм розібрали з дозволу львівського латинського архиєпископа Миколая Вижицького перед спорудженням сучасного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії; див.: Barącz, s. 92—93.
  19. Starovolscius, S. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 491. (лат.)
  20. Щоправда, в примітці на С. 16 до статті д-ра Яна Островського (Ostrowski, J. K. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Secesja, 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 1. — S. 16. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)) вказано, що С. 418—419 з праці Ш. Старовольського, а в книзі — це С. 491.
  21. 21,0 21,1 21,2 Barącz, s. 46.
  22. Podhorodecki, L. Sławni hetmani Rzeczypospolitej. — Warszawa : Mada, 1994.
  23. У розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької названий командувачем поточної оборони.
  24. Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy / opracowal K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Krakόw — Gdańsk — Łódź : Polska akademia nauk, Biblioteka Kόrnika, 1987. – T. 3 : Ziemie ruskie. – Zeszyt 1 : Urzędnicy wojewόdztwa Ruskiego XIV–XVIII wieku (Ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): spisy. — S. 53.
  25. Там само. — S. 61.
  26. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII-XVIII w.… — T. 3,… zesz. 3 : Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII w.… — S. 66.
  27. К. Нєсєцький давніше стверджував, що 1540 р. — каштелян кам'янецький; див.: Niesiecki, К. Korona polska… — T. 4. — S. 407; Tworowski herbu Pilawa // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — Lipsk, 1842. — T. IX. — S. 157.
  28. 28,0 28,1 Михайловський, В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр. — С. 338.
  29. Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145.
  30. Niesiecki, К. Korona polska… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218.
  31. Можливо, таке твердження пов'язане з тим, що до Бучача 1508 р. — за даними Леона Городиського та Ігоря Зінчишина (див.: Городиський, Л., Зінчишин, І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — С. 60. — ISBN 966-7255-01-8.) — зі зруйнованої татарми Теребовлі перевели ґродський (старостинський) суд.
  32. Niesiecki, К. Korona polska… — T. 4. — S. 407.
  33. Є відомості, що був також теребовлянським воєводою, які не підтверджені в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької; див.: Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 237.
  34. Ймовірно, з Гвіздця.
  35. Stahoń, B. Buczacki Jan Andrzej v. Jan starszy, h. Abdank (†1509) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84. (пол.)
  36. Андрусяк, Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 31. — (Український архів, т. XXVII).
  37. Michajłowski, W. Egzekucja dóbr rodziny Buczackich — Jazłowieckich — Tworowskich na Podolu w 1564 roku. — S. 394.
  38. Очевидно, що Миколая Сенявського, дідича Бережан, коронного гетьмана; див.: Plewczyński, M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 129.
  39. Ульяновський, В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 421. — ISBN 5-203-01639-9.
  40. Називає його подільським воєводою, але, щоправда, Пилявою з Бучача, а не Яном Творовським чи Бучацьким.

Джерела

  • Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 5—6, 45—46. (пол.)
  • Paprocki, B. Gniazdo Cnoty, Zkąd Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudzkiego… — Kraków : drukarnia Andrzeia Piotrkowczyka, 1578. — S. 1021. (пол.)

Посилання

Зауваги