Ян Бучацький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, урядник
Ян Бучацький
Инші імена: Ян з Бучача, Ян Литвинівський
Народження: ймовірно, бл. 1400
Смерть: між 14 липня 1453 і 25 травня 1454
Родина: батько — Міхал Бучацький, матір — Ельжбета з Яричева, Княгиничів, Підгаєць гербу Сулима, дружина — Ядвіґа з Бережан, діти — Ян, Анна
Робота: урядник (староста теребовлянський, перемиський[1]), військовик, благодійник
Політична діяльність: учасник конфедерації Спитка з Мельштина
Громадська діяльність: благодійник Римо-католицької церкви
Примітки: римо-католик

Ян Бучацький, або Ян з Бучача (іноді Ян Литвиновський; пол. Jan Buczacki, Litwinowski; ймовірно, бл. 1400 — між 14 липня 1453 і 25 травня 1454) — польський шляхтич, урядник в Галичині, що належала Королівству Польському, представник роду Бучацьких гербу Абданк, дідич маєтностей на теренах нинішньої Тернопільщини, римо-католик, благодійник Римо-католицької церкви.

Імена

В «Енциклопедії Українознавства»[2] (також в Ігоря Дуди у ТЕСі[3]), «Польському словнику біографічному»[4], першому зошиті 3-го тому збірника «Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy» (автор Казімєж Пшибось) згадується як Ян Бучацький[5]. У професора Віталія Михайловського — як Ян з Бучача[6]. У К. Пшибося також згадується як Ян Литвиновський, Ян з Литвинова[5]. У XII томі збірника «Akta grodskie i ziemskie» фігурує, зокрема, як Ioannes de Lithwinow (Lythwinowsky, Lythphwinow)[7], Ioannes de Czernyow[8].

Життєпис

варіант гербу Абданк

Точна дата народження невідома (за даними відомого польського сайту «Sejm wielki», бл. 1400 року[9][10], однак один з його молодших братів, Якуб, за даними Владислава Поцєхи, народився між 1430 і 1438 роками[4]). Був найстаршим сином подільського воєводи, галицького старости і каштеляна Міхала Бучацького гербу Абданк (Авданець) та його дружини Ельжбети Княгиницької[4][11] з Підгайців, сестри галицького каштеляна Яна[12] Влодковича[13] з Княгиничів[12] (нині околиця Рогатина), Яричева, Кукільників; Яричовської[14].

Посідав уряд теребовлянського старости (за Бонєцьким, з 1434 р.[12]; за Казімєжем Пшибосем, фігурує на уряді від 26 жовтня 1439 до 8 липня. Після загибелі батька в 1438 р. з малолітніми братами і матір'ю-вдовою перебував під опікою стрийка Міхала «Мужила» Бучацького (до 1444) та вуя — галицького каштеляна Яна Влодковича (Княгиницького) (до 1445). У січні 1445 перейняв опіку над молодшими братами Миколаєм та Пйотром[4].

Незважаючи на участь у конфедерації Спитка з Мельштина, став старостою теребовельським з жовтня 1439, а у травні того ж року разом з братом Міхалом, теж конфедератом, отримали від короля Казимира IV Яґеллончика запис 300 гривень, забезпечених на Товмачі[15][16] 1441 р. в Галичі видав грамоту, якою зобов'язався виплатити руському (львівському) воєводі Пйотрові Одровонжу 300 польських гривень[17]. Як судовий засідатель, згадується в найдавніших записках львівських судів 1440—1456 років з 14 березня 1443 по 14 травня 1453. За часів його батька у Литвинові існувало дерев'яне укріплення — Fortalicjum. 1448 р. написав дарчу (фундаційну) грамоту на закладення у Литвинові костелу.

14 липня 1453 його інтереси під час засідання львівського суду представляв Ян Ширменський[18].

Помер або загинув у проміжку від 14 липня 1453[19] до 25 травня 1454[20][21] (цього дня розглядався позов львівського латинського архиєпископа Григорія Сяноцького до вдови Яна Бучацького — Ядвиґи з Бережан (Литвинівської)[22]). У збірнику «Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. Spisy» вказано, що помер незадовго до 2 травня 1476[23], однак це суперечить твердженню Адама Бонєцького[12].

Шлюб, діти

Був одружений з Ядвиґою Цебровською[24] з Бережан та Божикова[25] (її другий чоловік — теребовельський староста, подільський воєвода Грицько Кірдей[26] (Кердейович)), у шлюбі з якою народилися:

  • Ян (?— після 1476) — дідич Литвинова; 2 травня 1476, разом з Яном Скарбеком у Саранчуках видали дарчу грамоту для парафіяльного костелу в Литвинові, підтвердив грамоту батька[27]
  • Анна — благодійниця Латинського катедрального храму у Львові[28], дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева[29][30][31]), син белзького воєводи Зиґмунта з Радзанова, Угнева[32][33]. 1457 року опікуном дітей був брат Яна Бучацького Миколай[12].

Маєтності

1441 р. якийсь Билина отримав від Яна та Міхала з Бучача, синів Міхала, запис 100 гривень на с. Конюшках[34]. 1448 року провів з братами остаточний поділ родових маєтностей[4], очевидно, отримав, зокрема, Литвинів[35], тому став підписуватися Литвинівський. Володів селами Богородчанами, Хриплином, Черніївом[36] (1439 року його воєводою тут був Павел Куропатва гербу Шренява[37]), як найстарший із синів мав успадкувати Чешибіси (нині смт Єзупіль поблизу м. Галича)[38]. 1453 року від стрийка М. Мужила набув Библо[12] (тоді Галицького повіту[39]; нині с. Набережне в околиці Галича). Подарував село Теляче своєму слузі Янові з Чермна Чермінському[40] гербу Рамулт[41], правдоподібно, 1451 р.[42]

Примітки

  1. Dörflerówna, A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84.
  2. Бучацькі // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — Т. 1. — С. 200.
  3. Дуда, І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Pociecha, W. Buczacki Jakub, h. Abdank (†1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III. — S. 81.
  5. 5,0 5,1 Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy / opracowal Kazimierz Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Krakόw — Gdańsk — Łódź : Polska akademia nauk, Biblioteka Kόrnika, 1987. — T. 3 : Ziemie ruskie. — Zeszyt 1 : Urzędnicy wojewόdztwa ruskiego XIV–XVIII wieku (Ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): spisy. — S. 96, 359.
  6. Михайловський, с. 156, 162—163, 169, 183, 359.
  7. Akta grodskie i ziemskie… — T. XII. — S. 490.
  8. Там само. — S. 460.
  9. Michał Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.578.5)
  10. Дата може бути й доволі неточною.
  11. За проф. В. Михайловським, Ельжбета Княгинська (з Княгиниць); див.: Михайловський, с. 169.
  12. 12,0 12,1 12,2 12,3 12,4 12,5 Boniecki, cz. 1, t. 2, s. 216.
  13. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 42, 139.
  14. Elżbieta Kniehinicka de Podhajce. (пол.), (англ.)
  15. Czwojdrak, B. Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — 2002. — № 2. — S. 210 (прим.).
  16. Ще одна дата — з 4 березня 1441, брав участь у засіданні сяноцького суду; див.: Akta grodzkie i ziemskie… — 1886. — Т. XI. — S. 177—178.
  17. Грамота Яна Бучацького. — 1869. — Т. 1. — S. 27—28. (лат.)
  18. Akta grodzkie i ziemskie… — Т. XIV. — S. 380.
  19. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XIV. — S. 380.
  20. Там само. — S. 410.
  21. За проф. В. Михайловським, помер після 1448; див.: Михайловський, с. 169.
  22. Akta grodzkie i ziemskie… — Т. XIV. — S. 410—411.
  23. Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 96.
  24. Kurzej, M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, 2000. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — ​T. 15. — S. 321. — ISBN 978-83-89273-49-9​.
  25. Boniecki, 1907, cz. 1, t. 10, s. 42—43.
  26. Михайловський, с. 162.
  27. Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 2. — S. 219—221.
  28. Rudniki (3), wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. — S. 939. (пол.)
  29. Uhnowska (Huhnowska) z Buczackich Anna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 87.
  30. У джерелах зустрічається варіант — з Говнова; див.: Ostrów (20) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 70. (пол.)
    Boniecki, cz. 1, t. 2, s. 217; Litwinów (po rus. Łytwyniw) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa 
    Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. — S. 350. (пол.)
  31. Buczaccy
  32. Niszczycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszczyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXІІI/1, zeszyt 96. — S. 134—135.
  33. Litwinów… — S. 350—351.
  34. Михайловський, с. 163.
  35. Dörflerówna, A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1470) // Polski Słownik Biograficzny. — 1937. — T. III. — S. 84—85.
  36. Історія села Хриплин. Частина 1
  37. Boniecki, 1909, cz. 1, t. 13, s. 235.
  38. Czołowski, A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — Lwów, 1890. — S. 10.
  39. Akta grodzkie i ziemskie…, 1887. — Т. XII. — S. 220.
  40. Як слуга згаданий 1445 р.
  41. Boniecki, 1900, cz. 1, t. 3, s. 361.
  42. У книзі вказано 1541 р., що, очевидно, є одруком.

Джерела

Посилання

Зауваги