Якуб Потоцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Урядник, військовик, </br>дідич
Якуб Потоцький
портрет Якуба Потоцького, замок у Ланьцуті
портрет Якуба Потоцького, замок у Ланьцуті
Народження: бл. 1554
Смерть: 26.01.1613
м. Смоленськ, нині обласний центр РФ
Поховання: крипта костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і Святого Щепана (домініканів) у Золотому Потоці
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Миколай, мати — Анна з Чермєнських, дружини — Ядвіґа з Прусіновських, Ядвіґа з Тарновських, діти — Катажина, Миколай, Ян, Станіслав, Якуб, брати — Ян, Анджей, Миколай, Стефан
Робота: староста генеральний подільський, летичівський, білоцерківський, білокамінський
Військова служба: придушував повстання Северина Наливайка, учасник військових походів
Релігія,
духовне життя:
кальвініст, потім римо-католик
Громадська діяльність: благодійник Римо-католицької церкви

Якуб Потоцький (бл. 1554 — 26 січня 1613, м. Смоленськ, нині РФ) — польський шляхтич, військовик та урядник Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої). Представник роду Потоцьких гербу Срібна Пилява. Дідич маєтностей на теренах нинішньої Тернопільщини, кальвініст, потім римо-католик, благодійник Римо-католицької церкви. Придушував повстання Северина Наливайка,

Життєпис

Варіянт гербу Срібна Пилява
Ян і Якуб Потоцькі
Костел в Єзуполі
Місце поховання

Якуб Потоцький народився близько 1554 року в сім'ї королівського ротмістра Миколая Потоцького (пізніше він посів уряди стражника польного коронного, старост кам'янецького, генерального подільського) та його дружини Анни з Чермінських[1] (пом. між 1579/1581[2], за о. Каспером Нєсєцьким Т. І., Чермєнських гербу Рамульт[3], за Теодором Жихліньським, гербу Єліта[4]), дочкою кам'янецького писаря Анджея Чермі(є)нського, вдовою Себастьяна Ксьонжніцкого, дідичкою Панівців, Сутинівців (Шутнівців), Малиничів, Михалкова в околиці Кам'янця на Поділлі[5]. За даними сайту Марека Мінаковського, Якуб Потоцький народився в м. Кам'янці на Поділлі. За даними Анджея Ліпського, він був третім сином у батьків[1]; Марек Плєвчиньський у своєму переліку синів Миколая Потоцького назвав його після Яна, Анджея, Миколая[5]. Рідні брати Якуба — Ян (1551/1555—1611), Анджей (бл. 1553—1609[6]), Стефан (15681631) — були військовиками та урядниками.

За текстом епітафії, Якуб змолоду мав перебувати при дворі короля Стефана Баторія у Семигородді, після сходження якого на трон Королівства Польського став придворним. Брав участь в інфляндській війні 1579—1582 років у полку королівських дворян. У вересні 1580 з власним почтом брав участь у битвах під Великими Луками, під Торопцем (20 вересня). Політично, як і брати, був пов'язаний з Яном Замойським. 1585 року отримав від короля Чешибіси (нині смт Єзупіль), конфісковані від Самуеля Зборовського. У січні 1588 брав участь у виправі проти архикнязя Максиміліяна ІІ Габсбурга, входив до складу групи під командуванням Алєксандера Конєцпольського, яка 21 січня випередила армію Замойського в марші на Вільковєцьк. Брав участь у битві під Бичиною 24 січня. Правдоподібно, брав участь у битві з татарами під Баворовом у серпні 1589. На «пописі» шляхти під Бібркою (нині Львівщина) в серпні 1590 його рота гусарів мала 150 коней, потім — не більше 100. Посол сейму 1590—1591 років від Подільського воєводства. З братами Яном та Анджеєм брав участь в антикоролівському з'їзді шляхти в м. Єнджеюві у серпні 1592.

Брав участь у сходженні на молдавський трон Єремії Могили 1595 року, залишився там у полку брата при господарі, брав участь у битві під Сучавою (нині Румунія) зі Штефаном Разваном. Влітку 1596 повернувся, взяв участь на чолі своєї роти у придушенні повстання Северина Наливайка[1].

Був кальвіністом[7], перед 1598 роком змінив обряд на католицький; написав дарчу для будівництва костелу Внебовзяття Пречистої Діви Марії та кляштору домініканців у Чешибісах (роботи закінчені вже за його сина Миколая-«ведмежої лапи»), назву містечка змінив на Єзуполь[8]

Разом з братами брав участь в молдавських походах 1595 pоку, кінця 1607-го. Під час рокошу Миколая Зебжидовського став на сторону короля Сиґізмунда III Вази. 5 липня 1607 брав участь у битві під Ґузовом, в якій були розбиті загони рокошанів-повстанців. Довгий час був придворним королів Сиґізмунда II Авґуста та Сиґізмунда III Вази. 1609 року, після смерти брата Анджея, став його наступником на уряді кам'янецького каштеляна.

1611 року брав участь в облозі Смоленська, зокрема, вночі з 12 на 13 квітня врятував ікону Матері Божої. За звитяги перед Річчю Посполитою король надав посаду коменданта залоги в Смоленську[9], пізніше брацлавського воєводи.

Помер 26 січня 1613 у Смоленську[10] (Якуб Пшонка стверджував, що з жалю за братом Стефаном, який потрапив у полон). Був похований у крипті домініканського костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і Святого Щепана першого мученика в Золотому Потоці. Справу виплати йому сум, які була винна скарбниця Республіки Обидвох Націй, розглядала 1614-го комісія бидгощська[1].

Уряди (посади), маєтності

Після смерти брата Яна в 1611 році став старостою генеральним подільським. Був старостою білоцерківським, білокамінським (після капітуляції замку в Пайде (нині Естонія) 30 вересня[1]), летичівським[11].

До 1599 року посідав Єзупіль[12] (тут за його розпорядження та сприяння будували квадратний на плані з чотирма наріжними вежами замок, домініканський костел, монастир[13]), частину Загайполя[14]. Крім цього, посідав м. Тисменицю з селами (Микитинці, Угорники, Підлужжя, Підпечери, Студенець, Клубівці). 1598 року люблинський воєвoда Марек Собеський отримав згоду короля на те, щоб відступити Якубу Потоцькому королівщини Черніїв, Хом'яків (нині Хом'яківка Тисменицького району), Хриплин, Перевозець, «саліни» Велеш(с)ниця[8].

Заснування міста Єзуполя

За легендою, перед цим поселення називалося Чешибіси. Одного разу, згідно з народною легендою, під час наїзду татар польський шляхтич (Якуб Потоцький) втікав від них на своєму коні-румакові. Він переплив Дністер, але кінь ніяк не міг вскочити на стрімкий берег. Воєвода вигукнув: «Єзус-Марія!» — кінь виніс його на суходіл. На подяку Богові воєвода дав обітницю заснувати на обох берегах Дністра міста (теперішні Єзупіль та Маріямпіль). 1597 року містечко перейменували (стараннями власника — Якуба Потоцького) на Єзупіль.

Сім'я

Одружувався двічі. Перща дружина — Ядвіґа Прусіновська, сестра белзького воєводи Адама Прусіновського. Діти:

  • Катажина — дружина Яна Улінського, кам'янецького каштеляна
  • Миколай Потоцький-«ведмежа лаба» — коронний гетьман

Друга дружина — Ядвіґа Тарновська (пом. після 1629), дочка буського старости, радомського, сандомирського каштеляна Станіслава Тарновського (пом. 1618); шлюб взяли 19 жовтня 1603. Діти:

  • Ян (пом. після 1620, потрапивши в ясир[15])
  • Станіслав (1600—бл.1647) — полковник коронних військ
  • Якуб (1608—1639/1650) — у чернецтві Домінік, провінціял Руської провінції ордену домініканів (1636).[11]

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Lipski, A. Potocki Jakub h. Pilawa (ok. 1554—1613)… — S. 18—21. (пол.)
  2. Томаш Скшипецький подав такі дати її народження і смерти: 1525—1579/1580 (див.: Skrzypecki, s. 15). У гербівнику Адама Бонєцького вона названа дружиною М. Потоцького 1577 р. (див.: Boniecki, A. Herbarz polski. — Warszawa, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 362.), що, очевидно, є одруком.
  3. Niesiecki, K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 377. (пол.)
  4. Żychliński, T. Potoccy herbu Pilawa // Złota ksiega szlachty polskiej. — Poznań, 1892. — Rocz. XIV. — S. 24—25. (пол.)
  5. 5,0 5,1 Plewczyński, M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 103—105. (пол.)
  6. Lipski, A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — 1983. — T. XXVII/4, zeszyt 115. — S. 769–770. (пол.)
  7. Skrzypecki, s. 18.
  8. 8,0 8,1 Skrzypecki, s. 20.
  9. Skrzypecki, s. 29.
  10. Skrzypecki, s. 229.
  11. 11,0 11,1 Potoccy (01) (пол.)
  12. Skrzypecki, s. 20.
  13. Skrzypecki, s. 27.
  14. Skrzypecki, s. 243.
  15. Czołowski, s. 67.

Джерела

  • Czołowski, A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1890. — 163 s. (пол.)
  • Lipski, A. Potocki Jakub h. Pilawa (ok. 1554—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 18—21. (пол.)
  • Niesiecki, K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 697—699. (пол.)
  • Skrzypecki, T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)

Посилання

Зауваги