Юрій Шепарович

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Військовик, кооперативний діяч
Юрій Шепарович
Юрій Шепарович (сидить по центру, с. Зелена, 1932
Юрій Шепарович (сидить по центру, с. Зелена, 1932
Народження: 5.5.1897
с. Колодіївка, нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть: 26.4.1973
США
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize США
Родина: батько — Зеновій, брати — Роман, Лев, Юліян
Освіта: Коломийська гімназія, економічний факультет у Празі
Робота: начальний директор Повітового Союзу Кооператив Бучач
Військова служба: Легіон УСС, четар УГА, командант пробоєвої сотні 1-ї бригади УСС
Громадська діяльність: організація фінансової допомоги воякам УГА

Юрій Шепарович (5 травня 1897, с. Колодіївка, нині Україна — 26 квітня 1973, США) — український військовик, громадський та кооперативний діяч. Четар УГА. Начальний директор Повітового Союзу Кооператив (Бучач, Сокаль). Брат Романа, Лева і Юліяна Шепаровичів.

Життєпис

Юрій Шепарович народився 5 травня 1897 року у селі Колодіївці поблизу м. Станиславова (нині м. Івано-Франківськ) Станиславівського повіту[1] коронного краю Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тисменицького району Івано-Франківської області, Україна) в родині Зеновія Шепаровича.

Закінчив гімназію в Коломиї[2][3] та економічний факультет у Празі.

У 16 років добровольцем вступив на службу до Легіону УСС. Старшинську школу закінчив у Єґендорфі (Моравія, нині Чехія).

Під час Українсько-польської війни 1918—1919 років, в часі другого відступу Української Галицької Армії був командантом пробоєвої сотні 1-ї бригади УСС. Важко поранений 13 липня 1919 під Садками у кривавому бою проти кавалерії генерала Люціяна Желіґовського. У 1920—1921 роках був інтернований у польському таборі в с. Пикуличах поблизу Перемишля.

1927 року разом з М. Галущинським, д-р Р. Децикевичем, Левком Лепким, о. Малиновським, Т. Мартинцем, Дмитром Паліївим підписав звернення до офіцерів УГА з вимогою оподаткувати офіцерів УГА для збору коштів, з яких мала виплачуватися допомога тим, хто її потребує (зокрема, генералам Віктору Курмановичу, Мирону Тарнавському, Антону Кравсу).[4]

Певний час працював на посаді начального директора Повітового Союзу Кооператив у Бережанах[5], з 1927 року – Повітового Союзу Кооператив у Бучачі (зокрема, у грудні 1932 сфотографований у приміському селі Зеленій[6]), у 1933—1939 – Окружного Союзу Кооператив у Сокалі[7].

Під час Другої світової війни еміґрував до Західної Європи, пізніше — до США.

Помер 26 квітня 1973 року. Панахиду запланували о 7 вечора 29 квітня в похоронному закладі John A. Aston Funeral Home (м. Гантер, штат Нью-Йорк), чин похорону мав розпочатися наступого дня, о 9:30 у церкві святого Івана Хрестителя, після чого покійного мали поховати на цвинтарі в м. Лексинґтоні, штат Нью-Йорк[8].

Примітки

  1. Kołodziejówka, wieś, powiat stanisławowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. — S. 281. (пол.) — S. 281.
  2. Тоді в місті діяли дві цісарсько-королівські гімназії: старша віком — польськомовна, молодша — ц. к. ІІ гімназія, україномовна, або з руською викладовою мовою.
  3. Його старший брат Юліян 1904 року закінчив II ґімназию → див.: Звіт дирекциї ц.к. II ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1903/1904. — Коломия : друкарня Михайла Білоуса, 1904. — С. 59, 79.
  4. Лицарі Червоної Калини // Вголос. — 2001. — 8 грудня.
  5. Мельничук, с. 714.
  6. Шипилявий, С. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 290–291.
  7. Інж. Юрій Шепарович // Надбужанщина. – Ню Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1986. – Т. 1. – С. 263–267.
  8. Свобода. — Ню Йорк, 1973. — Ч. 80. — С. 5.

Література

  • Мельничук Б. Шепарович Юрій Зеновійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 714. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях. Матеріяли історії. — Вінніпеґ : друкарня Видавничої Спілки «Поступ», видав Дмитро Микитюк 1966. — Т. III. — С. 224.

Зауваги