Фільварки

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Село, місцевість
Фільварки
Фільварки на сучасній мапі Монастириськ
Фільварки на сучасній мапі Монастириськ
Статус: колишнє село; нині — частина м. Монастириськ
Заснування: до XV століття
Перша згадка: 1498
Колишні назви: Підгороднє, Підгородне (в радянський час)
Населення: у 1952 — 1408

Фільварки (инші назви Підгороднє, Підгородне) — колишнє село в околиці м. Монастириськ; розташоване за 1 км від нього (нині його частина).

Історія

Докладних даних про заснування села немає. Археологічні розкопки в околиці, зокрема могильник II–III століть, свідчать, що територія тут була заселена віддавна.

Наприкінці XI — на початку XII століть (доба Русі) на західному крутому пагорбі-оплеті (нинішніх Монастириськ) виник городок. Основою поселення був монастир, який 1241 року зазнав вторгнення татаро-монголів. Згодом його відбудували, під ним, по обидва боки від річки, почали селитися люди, які ставали монастирськими, тобто залежними від нього. Нове поселення звали Підгороднє, тобто «під горою». Перша згадка про Фільварки сягає 1498 року[1].

1665 року козацьке військо, разом із московськими стрільцями, йдучи походом на Львів, визволило Монастириська від поляків. Парох церкви у Фільварках, якого звали «Швайка», зібравши добровольців, підняв повстання проти польської влади. Священик подався за військом, а поляки жорстоко помстилися місцевим українцям.

Фільварки на мапі фон Міґа (між 1763 та 1787)

18611914 в селі працювала папірня підприємця[2] Кароля Бако де Гетте[3].

1864 переобладнана з водяної енергії на парову, потужністю 35 кінських сил. Папірня щорічно переробляла 8—10 тис. цнт ганчір’я, дерев’яної маси та очерету з навколишніх ставків; денний виробіток — 10-15 бель обгорткового паперу, який закуповувала Монастириська тютюнова фабрика, міста Бережани, Бучач, Тернопіль, Станиславів (нині Івано-Франківськ)[2]. Тут працювали 18 чоловіків і дві жінки.

Місто з передмістям зв’язувала дамба, яка утворювала великий став довжиною 4 км і шириною 1 км; у ставі було багато риби.

О 1-й годині дня[4] 17 вересня 1903[5] дзвін парафіяльного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії сповістив про пожежу в старій частині Монастириськ, яка розпочалася на подвір'ї Шера, торгівця гусячим смальцем. З причини сильного вітру та посухи вона швидко поширилася також на Фільварки, де[4] за поточненими даними згоріли 87 помешкань[6] (за попередніми — близько 100[4]), також господарські будівлі[6]; загалом пожежа знищила більшість будівель міста Монастириськ та Фільварків, що призвело до зменшення кількости мешканців. Орієнтовна сума збитків у селі склала 250 тис. корон. Пожежу ліквідували за допомогою місцевих військових, вогнеборців з Бучача, Підгайців. До постраждалих прибув повітовий маршалок[4] (голова виділу Бучацької повітової ради), член палати послів австрійської Державної ради від курії сільських ґмін в окрузі Бучач — Чортків окрузі[7] барон[8] Мар'ян Блажовський, який дав мешканцям села 200 корон і 300 хлібин[4]. 20 вересня за присутности повітового старости[6] Людвіка Бернацького[9] тут утворили комітет порятунку, який очолив бурмистр Монастириськ[6] Хуне Нехелєс[10], а до його складу увійшли, зокрема, латинський парох[6] о. Якуб Новобєльський[11], купець Шепсель Сафрін. Постраждалим магістрат Станиславова дав 800 хлібин, ізраєлітська ґміна міста — один вагон хліба і булок, бочку оселедців, ґміна Устя-Зелене — 90 хлібин і 100 корон, ґміна Підгайці — одну хуру хліба і булок, ізраєлітська ґміна Бучача — 800 хлібин і булок, пан Серватовський з Озерян поблизу Бучача — п'ять мішків картоплі та сім — хліба, монастириський скарб (податкова) — два мішки зігнилих яблук, ґміна міста Товмача — сім мішків хліба. Цісар Франц Йозеф ІІ з особистих збережень для мешканців міста й села дав 6000 корон[6]. Завдяки віковим липам та дубам на Фільварках під час пожежі вціліла дерев’яна церква.

Під час Першої світової війни в Монастириськах та околиці почергово перебували російські (серпень 1914 — липень 1915, червень 1916 — червень 1917) та австрійські війська. Росіяни зруйнували в місті український Народний дім і переробили його на «баню» (лазню), на Фільварках спалили папірню.

У листопаді 1918 в Монастириськах та околиці встановлено владу ЗУНР. 16 липня 1919 місто та околиці знову зайняли поляки — до 1939, за винятком короткого періоду під час Чортківської офензиви у червні 1919 року, та серпня—вересня 1920, коли Червона армія намагалася встановити радянську владу в Східній Галичині.

1 липня 1926 сільська ґміна Фільварки приєднана до міської ґміни Монастириськ[12].

Від 19 вересня 1939 — під Радянською окупацією. Від грудня 1939 увійшло до Монастириського району.

11 листопада 1939 село захопив землетрус, але обійшлося без жертв та руйнувань.

Від 4 липня 1941 до 22 липня 1944 — під нацистською окупацією.

У 1945 році працювала початкова школа. Протягом 1945—1947 років поляки виїхали в Польщу, а в їхні будинки вселилися депортовані з м. Криниці Ново-Санчівського, сіл Горлицького повітів лемки, а також українці з Перемищини.

1952 року в селі було 299 дворів, 1408 жителів.

?На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою року Фільварки перейменовані на Підгородне.

Сучасність

Нині Фільварки (Підгородне) — місцевість у західній частині Монастириськ на правобережжі Коропця[13].

Вулиці: Галицька, Володимира Великого, Олени Кисілевської, Зелена, Нова, Горішня, Долішня[13]. Вулиця Галицька є початком автошляху О201113 «Монастириська — Підлісне»[13].

Біля церкви є ставок[13].

Релігія

Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, серпень 2016

Перша згадка про церкву сягає 1498 року, коли її спалили татари[1]. Пізніше збудована нова, яка існувала до 1698 року[1]. Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці[14][15], яка стоїть донині, збудована 1871. Є різні дати посвячення храму: 1873 (за даними Шематизму Бучацької епархії УГКЦ)[1], 1875 (за даними Шематизмів Станиславівської епархії[16][17][18]), чи 1886 (за даними шематизму Дмитра Блажейовського) року[19]. До 1939 належала до Бучацького деканату УГКЦ. 9 вересня 1960 в церкві відбулася остання Служба Божа. Через два дні її закрили. Відновлена 1990 року.

Населення

  • Близько 1881 — 887 осіб, з них греко-католиків — 603;
  • 1952 — 1408 осіб.

Відомі люди

Народилися

  • Лев Боцюрко[20] (псевдо «Дух»[21]; 2.01.1920[20] — ?) — учасник національно-визвольних змагань, діяч ОУН[21];
  • Сидір Горбачевський (6.04.1886 (за иншими даними 15.12.1890) — серпень 1920, Біле море, нині РФ) — український правник, військовик[22];
  • Олена Кисілевська (24.03.1869 — 29.03.1956, м. Оттава, Канада) — українська письменниця, журналістка, видавець, суспільно-політична і громадсько-культурна діячка; сестра Володимира Сіменовича[23];
  • Володимир Сіменович (4.01.1859 — 13.06.1932, м. Чикаґо, США) — лікар, журналіст, громадський діяч; брат Олени Кисілевської[24];
  • Юзеф Брашка (17.02.1888 — 15.03.1950, м. Забже, Польща) — польський освітянин, громадський діяч[25]).

Проживали

  • Захар Било — господар, 7 листопада 1918 як представник округу Монастириська увійшов до складу Бучацького повітового комітету ЗУНР (разом з правниками д-р Підляшецьким (кандидат адвокатури з Монастириськ), Евгеном Лазаревичем, господарем з Березівки Олексою Крисою)[26];
  • Дмитро Івасечко — господар, член комітету порятунку 1903 року[6];
  • Ян Жиромський — очільник місцевої ґміни, член комітету порятунку 1903 року[6];
  • Міхал Жиромський — очільник місцевої ґміни, який разом із місцевим селянином Міхалом Скулою був головним присяжним під час третьої сесії окружного суду в Станиславові, яка розпочалася 9 вересня 1912[27].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Парафія м. Монастириська / Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 249. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
  2. 2,0 2,1 Петраш, Б., Стрішенець, М. Папірні на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 28. — ISBN 978-966-528-279-2.
  3. Monasterzyska, rus. Manasteryszcze, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. — S. 658. (пол.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Znowu dwa miasta w gruzach. Monasterzyska // Kurjer Lwowski. — 1903. — № 261 (20 wrz.). — S. 4—5. (пол.)
  5. Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1914. — Станиславів, 1914. — Р. XXIX. — С. 21.
  6. 6,0 6,1 6,2 6,3 6,4 6,5 6,6 6,7 Pożar Monasterzysk // Kurjer Lwowski. — 1903. — № 263 (22 wrz.). — S. 2. (пол.)
  7. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1903. — Lwów, 1903. — S. 296, 313. (пол.)
  8. Z kraju. Buczacz // Kurjer Lwowski. — 1902. — № 119 (30 kwiet.). — S. 2. (пол.)
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1903… — S. 17. (пол.)
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1903… — S. 395. (пол.)
  11. Catalogus Universi Venerabilis Cleri Saecularis & Regularis Archidioecesis Leopoliensis rit. lat. pro Anno Domini MCMIII. Leopoli, 1903. — S. 58. (лат.)
  12. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 kwietnia 1926 r. o zmianie granic gminy miejskiej Monasterzyska w powiecie buczackim w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  13. 13,0 13,1 13,2 13,3 Власне дослідження Миколи Василечка.
  14. Шематизмъ всечестного клира греко-католической Епископской Діецезіи Станиславôвской на рôк 1886. — Станиславовъ, 1886. — Р. I. — С. 12.
  15. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвской… 1900… — Р. XV. — С. 13.
  16. Шематизмъ всего клира греко-католицкой Епархіи Станиславôвской на рôк Божій 1910… — С. 22.
  17. Шематизм… Епархії Станиславівскої… 1914. — С. 21.
  18. Шематизм… Епархії Станиславівскої… 1935. — С. 37.
  19. Monastyryska, Bučač, then later Ternopil' // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 137. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  20. 20,0 20,1 Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Liceum i Gimnazjum w Buczaczu za rok szkolny 1938/39. — Buczacz, 1939. — S. 56. (пол.) У звіті фігурує як Leon Bociurko.
  21. 21,0 21,1 Мизак, Н. За тебе, свята Україно. — Чернівці : Букрек, 2004. — Кн. 4 : Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 89—93. — ISBN 966-8500-41-5.
  22. Гуцал, П., Полатайчук, Я. Горбачевський Сидір (Ісидор) Софронович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 157—158. — ISBN 978-966-528-318-8.
  23. Мельничук, Б. Кисілевська Олена Львівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 72. — ISBN 966-528-199-2.
  24. Головин, Б., Мельничук, Б., Пиндус, Б. Сіменович Володимир Львович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
  25. Szklarz, W. i Żyromski, Z. Buczaczanie typowani do wpisania do «Złotej księgi Kresowian» // Głos Buczaczan. — Wrocław, 2006. — № 3 (58). — S. 5. (пол.)
  26. Західно-Українська народна республіка 1918—1923. Документи і матеріали. У 5 т. — Т. 1: Листопадова 1918 р. національно-демократична революція. Проголошення ЗУНР / Уклад.: О. Карпенко, К. Мицан. Івано-Франківська обласна державна адміністрація; Прикарпатський університет ім. В. Стефаника; Державний архів Івано-Франківської області. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2001. — С. 353—354.
  27. Sądy przysięgłe // Kurjer Stanisławowski. — 1912. — № 1406 (18 sier.). — S. 2. (пол.)

Джерела


Зауваги

Шаблон:Колишні села ТО

••• Монастириська •••
Символи: гербпрапор
Органи влади та управління: міська радаміські головидепутати ММРуправління ММР
Освіта і наука: освіта (у т. ч. навчальні заклади) • історія (у т. ч. хронологія)
Культура і релігія: храмитеатри і кінотеатримузеїкнигозбірнікнигипам'ятникизасоби масової інформаціїспорт
Пам'ятки: архітектуриісторіїмонументального мистецтваприродно-заповідний фонд
Населення: населеннявідомі люди
Інфраструктура: агломераціямісцевостіпарки і скверивулиці, майданиінфраструктура (у т. ч. велоінфраструктураводограї) • транспортзв'язок
П/Р Окремо див. Монастириський район