Франц Свістель

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадсько-політичний діяч, адвокат
д-р Франц Свістель
Хорунжий Франц Свістель; на постою УСС за Збручем 1917-го
Хорунжий Франц Свістель; на постою УСС за Збручем 1917-го
Народження: 17.7.1887
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 4.7.1966
м. Сиракюз, штат Нью Йорк, США
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize США
Родина: батько — Тома, матір — Павліна з Янґелів, діти — Володимир, Дарія (Марковська), брати — Антон, Микола, Юліан, сестра — Йосифа
Освіта: Бучацька цісарсько-королівська гімназія, Львівський та Віденський університети
Робота: комісар Перемишлянського повіту ЗУНР, правник, політик
Військова служба: вояк Леґіону УСС, поручник УГА
Політична діяльність: діяч УНДО
Громадська діяльність: член виділу Українського конґресового комітету Америки (УККА), Товариства колишніх вояків УГА, голова філії «Просвіти»

д-р Франц Свістель (іноді Свістіль[1], 17 липня 1887, м. Бучач, нині Україна — 4 липня 1966, м. Сиракюз, штат Нью Йорк, США) — український адвокат, громадсько-політичний діяч у Галичині та США. Доктор права[2]. Брат заліщицького декана УГКЦ Юліана Свістеля.

Життєпис

Франц Свістель народився 17 липня 1887 в м. Бучачі, центрі повіту коронного краю Королівство Галичини і Володимирії Австро-Угорської імперії (нині районний центр на Тернопільщині, Україна) в багатодітній родині відомого у місті шевця Томи Свістеля та його дружини Павліни з Янґелів, польки за походженням. Мав братів Антона, Миколу, Юліана (майбутній заліщицький декан УГКЦ), сестру Йосифу[3].

Навчався у Бучацькій цісарсько-королівській (державній) гімназії з 1899 року[4]. Зокрема, 1902-го закінчив IIb клас[5], 1903 — IIIb[6], 1906 — Va[7], 1907 — VIa[8], 1908 — VIIa[9], 1909 — VIIIa[10], успішно склавши матуру (іспити зрілості)[11]. Продовжив навчання в Українській академічній ґімназії у Львові. Право студіював у Львівському та Віденському університетах, навчався також у Вищій торговельній школі у Відні[12]. Працював адвокатом у Перемишлі[13].

Під час Перша світової війни мобілізований, воював у складі УСС. З листопада 1918 — державний комісар Перемишлянського повіту ЗУНР[14] Разом з УГА в липні 1919 перейшов за р. Збруч, воював у її складі (мав ранги четаря, поручника).

Надзірна рада Центросоюзу

На початку 1920-х[15] повернувся до Галичини, провадив адвокатську практику в Бережанах, Перемишлянах (тут у нього проходив практику земляк з Бучача — Михайло Гузар, вояк УГА, майбутній доктор, адвокат[16]), Львові[17].

Брав участь у роботі українських товариств (зокрема, 1928-го був головою філії «Просвіти» у Перемишлянах[18]). 1928 р. обраний послом до Сейму Польської республіки[17]. Був головою Перемишлянського повітового комітету УНДО. 29 серпня 1937 в новозбудованому приміщенні перемишлянського Українбанку відбулися урочисті проводи д-ра Свістеля, який протягом 17 років працював на благо українців повіту. Першу промову виголосив о. Омелян Ковч[15]. З 1937-го мешкав у Львові, деякий час був генеральним секретарем УНДО. Восени 1939 переїхав до Кракова.

1941 р. заарештований ґестапо, потрапив до концентраційного табору Авшвіц (Освенцім). Звільнений 1945 р., перебував у таборі для переміщених осіб у Німеччині[17].

З 1950-го — у США. Спочатку жив і працював у Нью-Йорку, потім — у м. Рочестері та м.[19] Сиракюзах[13][20]. Брав участь у діяльності українських емігрантських організацій: член виділу Українського конґресового комітету Америки (УККА), Товариства колишніх вояків УГА.

Помер 4 липня 1966 в м. Сиракюз після важкої недуги. Похорон мав відбутися в четвер 7 липня, о год. 9 ранку з похоронного заведення Петра Мацка на місцевий український католицький цвинтар[13].

Сім'я

Діти:

  • Володимир, мав троє дітей (в Україні)
  • Дарія (у заміжжі Марковська), мала двоє дітей (м. Кордоба, Арґентина).[13]

Примітки

  1. Виборчий рух. Віче УПП. в Перемишлянах // Діло. — 1929. — Ч. 158 (20 липня). — С. 3.
  2. Мельничук, с. 237.
  3. Дрозд, c. 7—8.
  4. Дрозд, c. 8.
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1902. — Lwów, 1902. — S. 52.
  6. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1902/3. — Stanisławów, 1903. — S. 58.
  7. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1906. — Buczacz, 1906. — S. 60.
  8. VIII. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1907. — Buczacz, 1907. — S. 77.
  9. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1908. — Buczacz, 1908. — S. 71.
  10. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1909. — Buczacz, 1909. — S. 72.
  11. Там само. — S. 74.
  12. Дрозд, c. 9.
  13. 13,0 13,1 13,2 13,3 Д-р Франц Свістель, видатний діяч, помер у Сиракюзах // Свобода. Український щоденник. — Джерзі ситі і Ню Йорк, 1966. — Ч. 123 (6 липня). — С. 1.
  14. Павлишин, О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року).
  15. 15,0 15,1 Дописи. Перемишляни // Діло. — 1937. — Ч. 227 (15 жовтня). — С. 9.
  16. Шипилявий, С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 757.
  17. 17,0 17,1 17,2 Дрозд, c. 10.
  18. Дописи. Перемишляни // Діло. — 1928. — Ч. 209 (18 вересня). — С. 4.
  19. 120 років від дня народження Франца Свістеля.
  20. У статті про Ф. Свістеля в ТЕСі — м. Сірак'юс → див.: Мельничук, с. 237; в інтернет-статті — м. Сіракузи → див.: 120 років від дня народження Франца Свістеля.

Джерела

Зауваги