Францішек Персовський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Освітянин
д-р Францішек Персовський
Инші імена: Franciszek Persowski
Народження: 23.08.1895, с. Великі Фільварки, нині Україна
Смерть: 30.11.1980, м. Перемишль, нині Підкарпатське воєводство, Польща
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: дружина, дочка — Яніна (Котула)
Освіта: народна школа з обов'язковим вивченням німецької мови, Бродівська цісарсько-королівська гімназія, університети Ягайлонський та імені Яна Казімежа у Львові
Робота: викладач державних гімназій у Бучачі, Ланьцуті, Перемишлі, Перемиських педагогічного ліцею та учительських студій, доцент, ректор Ряшівської вищої педагогічної школи
Військова служба: вояк Східного Легіону, австрійського війська, Війська Польського
Наукова діяльність: доктор габілітований, автор праць з історії
Громадська діяльність: член Ради міста Перемишля, польського товариства «Сокіл»
Відзнаки: ордени, медалі та відзнаки Польщі, Почесний член Польського історичного товариства
Примітки: організатор та перший ректор Ряшівської вищої педагогічної школи (з 2001 — університет), в'язень нацистського концтабору

Францішек Персовський (пол. Franciszek Persowski; 23 серпня 1895, с. Великі Фільварки, нині Україна — 30 листопада 1980, м. Перемишль, Польща) — польський історик-медієвіст, краєзнавець, освітянин. Викладав у Бучацькій державній гімназії. Організатор та перший ректор Ряшівської вищої педагогічної школи (від 2001 — Ряшівський університет), в'язень нацистського концтабору.

Життєпис

Народився 23 серпня 1895 у с. Великих Фільварках[1] Бродівського повіту[2] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії, яке розташовувалося поблизу Бродів (нині — у складі цього міста, центру однойменного району на Львівщині).

Закінчив народну школу з обов'язковим вивченням німецької мови, після цього — Бродівську цісарсько-королівську гімназію (зокрема, 1908 року — ІІb клясу[3], ІVb — 1910[4], VIIb — 1913[5]). Під час навчання був діяльним у польських парамілітарних організаціях, зокрема, товаристві «Сокіл». Потрапив до лав Східного Легіону, після його розформування — австрійського війська, воював на італійському фронті. Брав участь у польсько-радянській війні 1920 року.

1918 року почав навчання на відділі природничих наук Ягайлонського університету в Кракові. У робітні професора Аксентовича вдосконалював свою малярську майстерність. У 1920—1925 роках навчався у Львівському університеті імені Яна Казімежа (нині Львівський національний університет імені Івана Франка), де 1925-го під керівництвом професора Францішка Буяка захистив докторську дисертацію на тему: «Osady na prawie ruskim, polskim, niemieckim i wołoskim w ziemi lwowskiej» (опублікована 1926), здобувши ступінь доктора філософії в галузі історії.

Приміщення колишньої Бучацької державної гімназії (нині гімназія імені В. Гнатюка), осінь 2013
Приміщення колишньої державної гімназії в Ланьцуті

Працював у Бучацькій державній гімназії, після цього — в державній гімназії в Ланьцуті. Розпорядженням Кураторії Львівського шкільного округу № ІІ. 9720/28 від 6 липня 1928 учитель державної гімназії в Ланьцуті переведений до Перемиської державної гімназії № 1 імені Юліуша Словацького[6]

Учасник вересневої кампанії 1939 року, потім був інтернований в Угорщині, після цього до 1945-го — в'язень нацистського табору для військовополонених (Люценвальд біля Берліна). Від 1945 року знову працював у Першому загальноосвітньому ліцеї в Перемишлі (I Liceum Ogólnokształcące im. Juliusza Słowackiego w Przemyślu), у 1948—1951 роках очолював заклад. Викладав у Перемиському педагогічному ліцеї та учительських студіях (Liceum Pedagogiczne i Studium Nauczycielskie w Przemyślu).

Заснував та очолював Наукову станцію Польського історичного товариства в Перемишлі. 1963-го габілітувався у Варшавському університеті[7], захистивши працю «Studia nad pograniczem polsko-ruskim w X—XI wieku» (опублікована 1962). Потім отримав посаду доцента катедри історії Ряшівської філії Краківської вищої педагогічної школи. Організатор та перший ректор Ряшівської вищої педагогічної школи (на її базі 2001 року почав діяльність місцевий університет); умовою створення закладу була наявність викладача зі ступенем доктора габілітованого. Тоді ж докладав зусиль для заснування вишу в Перемишлі, дбав, щоб у цьому місті розвивалися наукова та редакторська праця, регіональні дослідження. Був серед числа тих, хто відновив діяльність Товариство приятелів наук у Перемишлі (Towarzystwo Przyjaciół Nauk, у 1947—1951 та 1957—1976 роках був його головою[8]) i Польського історичного товариства (Polskie Towarzystwo Historyczne). Член краківського відділення Польської академії наук (ПАН). Брав участь у роботі Ради міста Перемишля кількох скликань.

Помер 30 листопада 1980 у м. Перемишлі, столиці однойменного воєводства (нині — місто на правах повіту Підкарпатського воєводства), похований, очевидно, в Польщі.

Родина

Був одружений, мав дочку Яніну (Janina Persowska-Kotuła).

Доробок

Зокрема, опрацьовував життєписи історичних осіб з теренів південно-східної Польщі[9] (в т. ч. очевидно, «кресів»), вивчав, зокрема, колонізаційні процеси Львівської землі[10], історію та культуру Перемишльської землі. Співпрацював з редакцією видання ПАН «Polski słownik biograficzny». Написав 52 наукові праці, серед яких:

  • Tysiąc lat Przemyśla : zarys historyczny by Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu;
  • Przemyśl w starożytności i średniowieczu : od czasów najdawniejszych do roku 1340 (у співавторстві);
  • Osady na prawie ruskiem, polskiem, niemieckiem i wołoskiem w ziemi lwowskiej; studjum z dziejów osadnictwa;
  • Lachowie, Lendizi, Lendzaninoi w nazewnictwie X wieku;
  • Tysiąc lat Przemyślan;
  • Osady na prawie ruskiem, polskiem, niemieckiem i wołoskiem w ziemi lwowskiej, studjum z dziejów osadnictwa;
  • Życie szlachty XVII w. w zachodnich połaciach województwa ruskiego : wybrane ustępy z dzieła Władysława Łozińskiego "Prawem i lewem", obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII w.;
  • Uwagi o metodach i zakresie badań osadniczych.

Відзнаки, нагороди

  • Почесний член Польського історичного товариства.
  • Кавалерський та офіцерський хрести Ордену Відродження Польщі.
  • Золотий хрест заслуги.
  • Медалі «Заслужений для Перемиського та Ряшівського воєводств».
  • Відзнаки «Діяч культури», «Творча нагорода».
  • Записаний до «Книги заслужених Перемиського воєводства».

Примітки

  1. Тельвак, с. 158.
  2. Folwarki 2.) F.-wielkie i małe, wś, pow. brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — T. II : Derenek — Gżack. — S. 397. (пол.)
  3. XXX. Sprawozdanie (Jahresbericht) c. k. Gimnazjum im. Rudolfa w Brodach za rok 1908. — Brody : Drukiem Feliksa Westa, 1908. — S. 92. (пол.)
  4. XXXII. Sprawozdanie (Jahresbericht) c. k. Gimnazjum… w Brodach… 1910. — Brody, 1910. — Część urzędowa. — S. 39 [90]. (пол.)
  5. XXXV. Sprawozdanie (Jahresbericht) c. k. Gimnazjum… w Brodach… 1913. — Brody : Z drukarni Feliksa Westa, 1913. — Część urzędowa. — S. 53 [81]. (пол.)
  6. Sprawozdanie Dyrekcji I. Państwowego Gimnazjum im. Juliusza Słowackiego w Przemyślu za rok szkolny 1928/29. — Przemyśl : Drukarnia Jana Łazora, 1929. — S. 4, 6. (пол.)
  7. На сайті Першого загальноосвітнього ліцею в Перемишлі стверджується, що у Вроцлавському університеті.
  8. За даними В. Тельвака — у 1957—1977.
  9. KF, s. 19.
  10. Смерека, Б. Кам’янецьке староство Львівської землі Руського воєводства в ХVІ–ХVІІІ ст. (у світлі фіскальних джерел) // Іст.-геогр. дослідж. в Україні. — К., 2015. — Ч. 13. — С. 115—116.

Джерела та література

  • Тельвак, В. Персовський (Persowski) Францішек // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 158.  ISBN 978-966-00-1142-7.
  • KF. Miejsce na ziemi — biografia doc. dr hab. Franciszka Persowskiego // Nasz Przemyśl. — 2004. — № 0 (wrzes.). — S. 19. (передрук на сайті: Przemyska Biblioteka Publiczna im. Ignacego Krasickiego). (пол.)
  • Olszak, J. Franciszek Persowski, 23.VIII.1895–30.XI.1980 // Rocznik Przemyski. — 1983. — T. 22/23. (пол.)
  • Persowski Franciszek (1895—1980) // Encyklopedia Rzeszowa. — Rzeszów, 2004. (пол.)
  • Smołka, J. Przemyśl pod sowiecką okupacją: Wspomnienia z lat 1939—1941 [w dziewięćdzisiątą rocznicę powstania Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Przemyślu (1909—1999)]. — Przemyśl, 1999. (пол.)
  • Winnicka, H. Persowski Franciszek (1895—1980) // Słownik historyków polskich. — Warszawa, 1994. (пол.)
  • Zatorski, R. Życiorys pracowity: Franciszek Persowski z Przemyśla // Profile. — 1979. — № 2. (пол.)

Посилання

Зауваги