Францішек Зих

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Освітянин, громадський діяч
Францішек Зих
Францішек Зих 1880 року
Францішек Зих 1880 року
Инші імена: Franciszek Zych
Народження: 17.09.1853
с. Корчина або с. Корчин
Смерть: 19.02.1934
м. Львів, нині Україна
Поховання: Личаківський цвинтар
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: дружина — Марія Зофія з Шуттів, діти — Владислав, очевидно, Юзеф (Йозьо), тесть — Еміль Шутт
Освіта: Ряшівська гімназія, Львівський університет імені Франца Йозефа
Робота: директор Бучацької гімназії часів Австро-Угорщини та польської анексії
Наукова діяльність: автор історичних розвідок
Політична діяльність: представник т. зв. вшехполяків
Громадська діяльність: голова польського «Сокола» в Бучачі, член Бучацької повітової і Дрогобицької міської рад, Бучацьких повітової каси ощадности та окружної шкільної ради, Історичного товариства у Львові, Товариства учителів вищих шкіл
Примітки: Роман Коцик закидав йому спольщення Бучацької гімназії, Михайло Гузар — шовінізм

Францішек Зих (пол. Franciszek Zych; 17 вересня 1853, с. Корчина або с. Корчин — 19 лютого 1934, м. Львів, нині Україна) — польський освітянин, громадський діяч, голова польського «Сокола» в Бучачі, член Бучацької повітової і Дрогобицької міської рад, Бучацької повітової каси ощадности, Історичного товариства у Львові, співзасновник бучацького кола та член головної управи Товариства учителів вищих шкіл. Директор Бучацької гімназії часів Австро-Угорщини та польської анексії. Батько польського військовика, освітянина д-ра Владислава Зиха, очевидно, зять бучацького повітового старости Еміля Шутта, похованого на бучацькому міському цвинтарі на пагорбі Федір.

Роман Коцик закидав йому спольщення Бучацької цісарсько-королівської гімназії, а учень-українець Михайло Гузар — шовінізм та невисокий рівень викладання.

Життєпис

Сферичні ніші, де були погруддя Словацького, Міцкевича, Красінського
Бучацький РБК

Францішек Зих народився 17 вересня 1853 року в Корчині[1][2][3].

1874 року закінчив Ряшівську гімназію (нині у приміщенні діє І загальноосвітній ліцей імені кс. Станіслава Конарського, I Liceum Ogólnokształcące im. ks. Stanisława Konarskiego w Rzeszowie). У 1874–1879 роках навчався на філософському відділі Університету імені Франца I у Львові (нині Львівський національний університет імені Івана Франка), де студіював історію, географію, зокрема, слухав виклади професора Ксаверія Ліске.

Мав право викладати у школах історію, географію психологію, логіку[4]. У 1880[1], 1881[5], 1882 роках працював на посаді заступника вчителя цісарсько-королівської Перемиської гімназії[6], у 1884[7]–1885[8][9], 1887[10], 1888[11], 1889 — як екзаменований заступник учителя цього навчального закладу[12][13]. Рескриптом від 26 серпня 1889 № 17411 заступник учителя цісарсько-королівської IV гімназії у Львові Францішек Зих призначений дійсним учителем цісарсько-королівської Дрогобицької вищої реальної гімназії імені Франца Йозефа[14], де на цій посаді працював, зокрема, в 1890[15], 1892[16], а в 1893[17], 1894[18], 1895 роках — на посаді професора[19].

Від 1895 року працював у цісарсько-королівській Бучацькій гімназії[1], зокрема, на посаді директора цього закладу в 1896[20], 1898[21] (з серпня цього року тут відкрили 5-у клясу), 1899 [22], 1901[23], 1903[24], 1907[25], 1908[26], 1909[27], 1911–[28]1913[29], 1914[30]. Міністр віросповідань та освіти своїм рескриптом від 13 червня 1893 року надав Францішекови Зиху стипендію 1000 золотих ринських та відпустку на літнє півріччя 1894 року для того, щоб він здійснив наукове відрядження до Італії та Греції[31]

Входив до складу комітету спорудження нового приміщення Бучацької гімназії[4], яку урочисто відкрили 10 січня 1899 року[32]. Очевидно, з його ініціятиви чи сприяння у сферичних нішах на ризаліті приміщення цього навчального закладу встановили погруддя польських поетів-провісників Юліуша Словацького, Адама Міцкевича, Зиґмунта Красінського. Очевидно, не без його сприяння в місті спорудили приміщення, правдоподібно, польського «Сокола» (нині Бучацький районний будинок культури), на завершенні фасаду якого була скульптура цього птаха, що підтверджують архівні світлини[33].

У 1892[16], 1893[17], 1894[18], 1895 роках був членом Дрогобицької міської ради[34]. З ініціятиви Францішека Зиха і графа Станіслава Тарновського зі Снятинки 1891 року постав Дрогобицький науковий гурток, один із перших, утворених на заклик Історичного товариства у Львові (ІТЛ)[35]. З його ініціятиви 15 грудня 1896 року група вчителів Бучацької цісарсько-королівської гімназії заснувала Бучацьке коло «Товариства вчителів вищих шкіл»[36]. 7 червня 1913 року обраний до складу головної управи цього Товариства (Towarzystwo nauczycieli szkół wyższych)[37].

У березні 1897 року разом з иншими членами Бучацької ґмінної ради склав повноваження[38]. 1900 року був головою бучацького відділення польського гімнастичного товариства «Сокіл»[4]. Був членом Бучацької окружної шкільної ради, зокрема, 1897[39], 1898[40], 1903 року — як представник учителів[41]. У 1905[42], 1907[43], 1908[44], 1911 роках був членом Бучацької повітової ради як представник групи міських ґмін[45]. 1908-го згаданий як член Бучацької повітової ощадної каси, яку відкрили 22 квітня 1899 року на основі ухвали Бучацької повітової ради від 12 травня 1898 року і статутів, затверджених рескриптом Намісництва у Львові від 16 вересня 1898 № 81122[46].

Цісарсько-королівська крайова шкільна рада (КШР) своїм рескриптом від 12 вересня 1909 року надала Францішеку Зиху відпустку для покращення стану здоров'я протягом першого півріччя навчального року 1909/1910[47].

Його син Владислав в автобіографії стверджував, що у 1915—1917 роках навчався в Закопаному[48], що дозволяє припустити про проживання всієї родини Зихів у цьому місті. Очевидно, що після завершення воєн Францішек Зих з родиною повернувся до Бучача[49], де він працював на посаді вже державної гімназії з польською мовою навчання принаймні під час навчального року 1920/1921[50] чи до його завершення[1]. 1 лютого 1923 року керівником Бучацької гімназії призначений Едвард Лєвек[51]. 1924 року згаданий як директор Бучацької жіночої вчительської семінарії, заснованої 1904-го[52]. Після виходу на пенсію мешкав у Львові[4].

Український агроном та громадський діяч Роман Коцик закидав директору Францішекови Зиху спольщення гімназії в Бучачі[53], а учень-українець цього навчального закладу Михайло Гузар — шовінізм та невисокий рівень викладання[54].

Помер 19 лютого 1934 року у Львові (столиця ЗУНР, анексованої Польщею після польсько-української війни та рішення кількох міжнародних конференцій; за польським адмінподілом — центр Львівського воєводства), похований на Личаківському цвинтарі у цьому місті[1].

Доробок

Серед праць, зокрема:

  • Powołanie Krzyzaków do Polski (1887)
  • W 150. rocznicę (przyczynki do historii buczackiego gimnazjum) (1905)[55]
  • Реферати «З минулого міста Дрогобича» (1891), «Хмельницький у світлі найновіших історичних досліджень» (1892)[35], «Jak przedstawiać młodzieży te miejsca z lektury Cezara, w których siła dominuje nad prawem» (1913)[4].

Родина

Дружина — Марія Зофія[56], або просто Зофія[4] з Шуттів (Maria Zofia z d. Schutt, 1868—1952),[56], членкиня бучацького відділу Ліги промислової допомоги (Liga Pomocy Przemysłowej)[4], правдоподібдно, дочка Еміля Шутта (1845–1922),[49] бучацького повітового старости[57], почесного громадянина Бучача. Мали троє дітей[56]:

  • Владислав Зих (Władysław Zych, псевдо — Szary, Dr Falko, Marian Czerkawski; 5 червня 1899, Бучач — 22 травня 1981, Чепстов, Вельс, Велика Британія) — польський геолог, палеонтолог, вояк Війська Польського та Армії Крайової, громадський діяч (харцер, скавт), професор Львівського університету, доктор габілітований[56]
  • Очевидно[49], Юзеф (Йозьо) Зих (1898—1906) — похований на бучацькому міському цвинтарі на пагорбі Федір поблизу Кароліни Шуттової з Прокоповичів (1816–1896, удова ц.-к. гімназійного професора) та Еміля Шутта[58].

Див. також

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Zych Franciszek // Tekstowa Kartoteka Osobowa Przemyślan. (пол.)
  2. У статті Мирослави Палашевської вказано, що 1852 року (див.: Pałaszewska, s. 347.), Станіслави Пухали — 1853 (див.: Puchała, S. Gimnazjum w Buczaczu // Cracovia Leopolis. (пол.)).
  3. Нині існують села Корчина — Підкарпатського воєводства, Корчин — Свєнтокшиського воєводства, Радехівського та Сколівського районів Львівщини.
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 Puchała, S. Gimnazjum w Buczaczu // Cracovia Leopolis. (пол.)
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1881. — Przemyśl : drukarnia A. Żupnika i Knollera, 1881. — S. 58. (пол.)
  6. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Przemyślu… 1882. — Przemyśl, 1882. — S. 34. (пол.)
  7. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu… 1884. — Przemyśl : drukiem gr. kat. kapituły, 1884. — S. 48. (пол.)
  8. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu… 1885. — Przemyśl, 1885. — S. 24. (пол.)
  9. У виданні «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1885» згадується як заступник учителя; див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1885. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1885. — S. 349. (пол.)
  10. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu… 1887. — Przemyśl : drukiem S. F. Piątkiewicza, 1887. — S. 106. (пол.)
  11. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu… 1888. — Przemyśl, 1888. — S. 52. (пол.)
  12. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu… 1889. — Przemyśl, 1889. — S. 22. (пол.)
  13. У довіднику «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi» за 1889 рік згаданий як заступник учителя цісарсько-королівської вищої гімназії в Перемишлі; див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1889. — Lwów, 1889. — S. 385. (пол.)
  14. Sprawozdanie Dyrektora C. K. IV Gimnazyum we Lwowie za rok szkolny 1890. — Lwów : czcionkami Drukarni Ludowej, 1890. — S. 58. (пол.)
  15. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1890. — Lwów : drukarnia Włładysława Łozińskiego, 1890. — S. 378. (пол.)
  16. 16,0 16,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1892. — Lwów : drukarnia Naukowego Towarzystwa imienia Szewczenki, 1892. — S. 45. (пол.)
  17. 17,0 17,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu… 1893. — Lwów, 1893. — S. 41. (пол.)
  18. 18,0 18,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu… 1894. — Lwów, 1894. — S. 43. (пол.)
  19. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1895. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1895. — S. 379. (пол.)
  20. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1896. — Lwów, 1896. — S. 378. (пол.)
  21. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1898. — Lwów, 1898. — S. 451. (пол.)
  22. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1899. — Lwów, 1899. — S. 451. (пол.)
  23. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1901. — Lwów, 1901. — S. 451. (пол.)
  24. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1903. — Lwów, 1903. — S. 479.
  25. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1907. — Lwów, 1907. — S. 491. (пол.)
  26. IX. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu… 1908. — Buczacz, 1908. — S. 33. (пол.)
  27. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1909. — Lwów, 1909. — S. 535. (пол.)
  28. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1911. — Lwów, 1911. — S. 557—558. (пол.)
  29. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1913… — Buczacz, 1913. — S. 33. (пол.)
  30. XV. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu… 1914. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, Czcionkami Drukarni J. Müllera w Buczaczu, 1914. — S. 2, 25, 100. (пол.)
  31. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu… 1894. — Lwów, 1894. — S. 45. (пол.)
  32. Czyż, Gutowski, s. .
  33. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu… 1895. — Lwów : drukarnia Naukowego Towarzystwa imienia Szewczenki, 1895. — S. 29. (пол.)
  34. 35,0 35,1 Тельвак, В., Тельвак, В. Польське історичне товариство та розвиток краєзнавчого руху в Галичині наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття // Краєзнавство. — 2012. — № 2 (79). — С. 31—32.
  35. Muzeum. Czasopismo Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych. — Lwów, 1897. — R. XIII, zesz. 3. — S. 211 [72]. (пол.)
  36. Obrady nauczycieli szkół wyższych // Kurjer Lwowski. — 1913. — № 260 (9 czerwca). — S. 3. (пол.)
  37. Z Buczacza // Kurier Lwowski. — 1897. — № 84 (25 marca). — S. 4. (пол.)
  38. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1897. — Lwów, 1897. — S. 401. (пол.)
  39. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1898. — Lwów, 1898. — S. 478. (пол.)
  40. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1903… — S. 510—511.
  41. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1905. — Lwów, 1905. — S. 313. (пол.)
  42. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1907. — Lwów, 1907. — S. 333. (пол.)
  43. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1908. — Lwów, 1908. — S. 333. (пол.)
  44. Там само. — S. 371.
  45. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1908. — Lwów, 1908. — S. 831. (пол.)
  46. XI. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu… 1911. — Buczacz : Nakładem funduszu naukowego, drukiem Stanisława Kuźniarskiego w Jaśle, 1911. — S. 3. (пол.)
  47. Автобіографія Владислава Зиха // Архів Львівського університету.
  48. 49,0 49,1 49,2
  49. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu… 1913. — Buczacz : Nakładem funduszu naukowego, z drukarni i litograf. Stanisława Chowańca w Stanisławowie, 1921. — S. 3. (пол.)
  50. Państwowe Gimnazjum im. Króla Jana Sobieskiego w Złoczowie. Sprawozdanie jubileuszowe oraz za lata szkolne 1922/25. — Złoczów, 1925. — S. 43. (пол.)
  51. Zagórowski, Z. Spis nauczycieli szkół wyższych, średnich, zawodowych, seminarjów nauczycielskich oraz wykaz zakładów naukowych i władz szkolnych. — Lwów—Warszawa, 1924. — R. 1. — S. 390. (пол.)
  52. Коцик, Р. Бучач при кінці XIX і з початком XX ст. // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 176—177. — (Український архів, т. XXVII).
  53. Гузар, М. Державна гімназія в Бучачі перед першою світовою війною // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 191—193. — (Український архів, т. XXVII).
  54. VI. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu… 1905. — Buczacz, 1905. — S. 3–33. (пол.)
  55. 56,0 56,1 56,2 56,3 Pałaszewska, s. 347.
  56. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1896. — Lwów, 1896. — S. 14. (пол.)
  57. Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia Franczak (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 56. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

Джерела, література

  • Pałaszewska, M. Pamiętniki po Władysławie Zychu // Niepodległość i Pamięć. — 2006. — № 24. — S. 347—362. (пол.)
  • Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — S. 5. (пол.)
  • Sprawozdania szkolne gimnazjum w Drohobyczu. (пол.)

Зауваги