Францішек Городиський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Художник, землевласник
Францішек Городиський
Францішек Городиський.jpg
Народження: 4.3.1871
с. Товстеньке, нині Чортківський район, Тернопільська область, size Україна
Смерть: 28.9.1935
м. Львів
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: батько — Корнель, мати — Леонія з Ґарнишів, дружина — Марта з Йодко-Наркевичів, діти — Кароль, Ядвіга
Освіта: Тернопільська цісарсько-королівська гімназія, майстерні Франціа фон Лєнбаха, Станіслава Ґрохольского, Ягайлонський університет
Робота: художник, власник маєтку в Трибухівцях, Пишківцях
Творчість: виконав близько 200 портретів, також cценки, краєвиди Поділля, околиць Закопаного
Громадська діяльність: благодійник римо-католицької парафії в Трибухівцях
Примітки: після анексії ЗУНР Польщею відібрав від селян землю, худобу та інвентар, що раніше були його власністю і які селяни отримали на основі рішення т. зв. ГСРР

Францішек Городиський (пол. Franciszek Horodyski; 4 березня 1871, с. Товстеньке, нині Україна — 28 вересня 1935, Львів, нині Україна) — польський митець, художник, власник маєтків у Галичині, зокрема, на Тернопільщині.

Життєпис

Францішек Городиський народився 4 березня 1871 року в селі Товстенькому[1][2] Гусятинського повіту[3] у коронному краї Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині у складі Чортківського району Тернопільської області, Україна) в родині землевласника (зем'янина)[1] Корнеля Городиського[4][5] (пом. 1898 та його дружини Лєонії з Ґарнишів (Leonia Garnysz)[1]. Батько 16 березня 1897 року[6] був обраний послом австрійської Державної ради (Райхсрату) від курії сільських громад в окрузі № 61[7] БучачЧортківТеребовля, набравши більше голосів, ніж його конкурент-народовець, русин (українець) Юліян Романчук. У парламенті увійшов до складу фракції «Коло польське» як представник консерваторів та демократів[6][8]. Братом Францішека був Леон Городиський[4] (1868—1927[9]), дідич Товстенького[4].

1889 року Францішек закінчив[1] Тернопільську цісарсько-королівську гімназію (іноді її ще називають Першою державною[10], або домініканською[1]). Вивчав право в Ягайлонському університеті в Кракові у 1889—1891 роках[11]. Через два роки навчання 1891-го переїхав до Мюнхену, де перебував до 1908. Студіював малярство у майстернях Франца фон Лєнбаха (Franz von Lenbach) та Станіслава Ґрохольского (Stanisław Grocholski, у цього мистця — довший час), приятелював з Владиславом Чахурским (Władysław Czachórski), Й. Брандтом. У 1908—1912 роках перебував у Відні, в 1912—1914 роках — у Трибухівцях[1] (Бучацького повіту), в родинному маєтку[12]. Після цього короткий час перебував у Львові[1], під час Першої світової війни з родиною мешкав у місті Закопаному[12] у 1915—1918 роках, з 1918-го — постійно у Львові (на тодішній вулиці Зємялковського, 8[12]). Здійснював короткотривалі мистецькі мандрівки Європою, зокрема, по Італії, Франції, Швейцарії[1].

Францішек Городиський був власником маєтку в селі Трибухівцях[13]. Зокрема, 1915 року йому належали 2000 морґів ріллі та 200 морґів лісу, поле розташовувалося поблизу фільварку, простягалося від Руцки до Завідіїв, до так званих карбів. Перед Другою світовою війною в маєтку працювали 99 наймитів[14]. Після анексії ЗУНР Польською Республікою він відібрав від селян землю, худобу та інвентар, які раніше були його власністю і які селяни отримали на основі рішення представників маріонеткової Галицької Соціалістичної Радянської Республіки від 1920 року. На роботу до себе брав тих, хто не взяв раніше жодного клаптика його землі та погоджувався на всі запропоновані умови праці. Управителем маєтку Городиського був Францішек Ґонсєцкий. Сезонні робітники, малоземельні і безземельні селяни погоджувалися працювати за 12-й сніп або 12 центнерів зерна на рік, або за 1 злотий на день, діти отримували менше[15].

Став одним зі співфундаторів побудови мурованого костелу в Трибухівцях, хоча спочатку зобов'язувася власним коштом збудувати храм на «ґрунті» (земельна ділянка), який надала гміна. Однак з невідомих причин роботи призупинилися після зведення фундаментів та посвячення наріжного каменю. Надалі Городиський оплатив тільки добування каменю, надав 2000 корон[16]).

Францішек Городиський помер 28 вересня 1935 року в м. Львові[1], похований на Личаківському цвинтарі в цьому місті (поле № 55)[17].

Доробок

Портрет жінки з намистом із перлів

Художник малював в основному олійними фарбами, іноді — пастеллю. Виконав близько 200 портретів, також cценки, краєвиди Поділля, околиць Закопаного. Свої роботи митець виставляв у Мюнхені, Варшаві, Львові, Закопаному, Кракові (1917 р.). Деякі з його робіт зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Найважливіші з творів художника:

  • автопортрет (1906)
  • портрети: матері Леонії, дружини Марти, дочки, політика та землевласника Давида Абрагамовича (перебуває у Відні), старця (відзначений на виставці Товариства поціновувачів образотворчого мистецтва).

Родина

1903 р. одружився з Мартою Йодко-Наркевич (Marta Jodko-Narkiewicz)[1], уродженкою села Велика Бубнівка[12], де її батьки володіли маєтком[18]. З дружиною вони мали дітей:

За спогадами трибухівчан, родина Ф. Городиського володіла літаком[22].

Примітки

  1. 1,00 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 1,10 Zagórowski, O. Horodyski Franciszek (1871—1935)… — S. 8.
  2. Львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов вказав, що Ф. Городиський народився в селі Товстому в околицях Гусятина → див.: Бірюльов, Ю. Городиський Францішек // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 6 : Го — Гю.— С. 292. — ISBN 966-02-3966-1.
  3. Tłusteńkie, al. Tłuścienko, rus. Tłusteńkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. — S. 353. (пол.)
  4. 4,0 4,1 4,2 Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 354.
  5. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole (пол.)
  6. 6,0 6,1 Posłowie z kuryi włociańskiej w Galicyi, wybrami dnia 16 marca // Dziennik Krakowski. — 1897. — № 363 (18 marca). — S. 1. (пол.)
  7. Galicja w austr. Izbie deputowanych // Kurjer Lwowski. — 1897. — № 84 (25 marca). — S. 1. (пол.)
  8. У статті про Ф. Городиського у виданні «Polski Słownik Biograficzny» вказано, що його батьком був Кароль Городиський → див.: Zagórowski, O. Horodyski Franciszek (1871—1935)… — S. 8.
  9. Leon Horodyski h. Korczak (ID: 7.849.209)
  10. Дуда, І. Тернопіль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 403. — ISBN 978-966-528-279-2.
  11. Дуда, Пиндус, с. 401.
  12. 12,0 12,1 12,2 12,3 12,4 O Jadwidze Horodyskiej rozmawiają ci, którym była bliska // Cracovia Leopolis. — 2004. — № 3 (39). — S. 8—16. (пол.)
  13. Biernat, M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocyw Trybuchowcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 508 il. — S. 284. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  14. Страшків, С. Трибухівці. Минуле і сьогодення. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. — іл. — С. 7.
  15. Страшків, с. 22.
  16. Biernat, M. Kościół… w Trybuchowcach… — S. 286.
  17. Криса, Л., Фіголь, Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 311. — ISBN 966-8955-00-5.
  18. Bębnówka Wielka (2), wł. Jodko // Słownik geograficznym Królestwa Polskiego. Warszawa 1880. — T. I: Aa – Dereneczna. — S. 164. (пол.), нині село Бубнівка Волочиського району.
  19. 19,0 19,1 Kornel «Nel» Horodyski h. Korczak (ID: psb.8906.5) (пол.)
  20. Історична довідка с. Трибухівці.
  21. Щодо його місця смерти. Новіші джерела вказують, що він був убитий, ймовірно, у Биківні поблизу Києва ( див.: Miejscowość: Ukraińska Lista Katyńska, zapewne Kijów-Bykownia. (пол.)), де й похований на польському військовому цвинтарі → див.: Bykownia, Polski Cmentarz Wojenny. (пол.).
    Давніші джерела, в тому числі за спогадами дочки Кінґи, подавали, що він помер у Старобільську
  22. Страшків, с. 23.

Джерела

Посилання

Зауваги