Францішек Городиський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Особа
Францішек Городиський
Францішек Городиський

Францішек Городиський (пол. Franciszek Horodyski; 4 березня 1871, с. Товстеньке, нині Україна — 28 вересня 1935, Львів, нині Україна) — польський митець, художник, власник маєтків у Галичині, зокрема, на Тернопільщині.

Життєпис

Францішек Городиський народився 4 березня 1871 року в селі Товстенькому[1][2] Гусятинського повіту[3] у коронному краї Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині у складі Чортківського району Тернопільської області, Україна) в родині землевласника (зем'янина)[1] Корнеля Городиського[4] та його дружини Лєонії з Ґарнишів (Leonia Garnysz)[1]. Батько 16 березня 1897 року[5] був обраний послом австрійської Державної ради (Райхсрату) від курії сільських громад в окрузі № 61[6] БучачЧортківТеребовля, набравши більше голосів, ніж його конкурент-народовець, русин (українець) Юліян Романчук. У парламенті увійшов до складу фракції «Коло польське» як представник консерваторів та демократів[5][7].

Францішек 1889 року закінчив[1] Тернопільську цісарсько-королівську гімназію (іноді її ще називають Першою державною[8], або домініканською[1]). Вивчав право в Ягелонському університеті в Кракові у 1889—1891 роках[9]. Через два роки навчання 1891 року переїхав до Мюнхену, де перебував до 1908-го. Студіював малярство у майстернях Франца фон Лєнбаха (Franz von Lenbach) та Станіслава Ґрохольского (Stanisław Grocholski, у цього мистця — довший час), приятелював з Владиславом Чахурским (Władysław Czachórski), Й. Брандтом. У 1908—1912 роках перебував у Відні, в 1912—1914 роках — у Трибухівцях[1] (Бучацького повіту), в родинному маєтку[10]. Після цього короткий час перебував у Львові[1], під час Першої світової війни з родиною мешкав у місті Закопаному[10] у 1915—1918 роках, з 1918-го — постійно у Львові (на тодішній вулиці Зємялковського, 8[10]). Здійснював короткотривалі мистецькі мандрівки Європою, зокрема, по Італії, Франції, Швейцарії[1].

Францішек Городиський був власником маєтку в селі Трибухівцях[11]. Зокрема, 1915 року йому належали 2000 морґів ріллі та 200 морґів лісу, поле розташовувалося поблизу фільварку, простягалося від Руцки до Завідіїв, до так званих карбів. Перед Другою світовою війною в маєтку працювали 99 наймитів[12]. Після анексії ЗУНР Польською Республікою він відібрав від селян землю, худобу та інвентар, які раніше були його власністю і які селяни отримали на основі рішення представників маріонеткової Галицької Соціалістичної Радянської Республіки від 1920 року. На роботу до себе брав тих, хто не взяв раніше жодного клаптика його землі та погоджувався на всі запропоновані умови праці. Управителем маєтку Городиського був Францішек Ґонсєцкий. Сезонні робітники, малоземельні і безземельні селяни погоджувалися працювати за 12-й сніп або 12 центнерів зерна на рік, або за 1 злотий на день, діти отримували менше[13].

Став одним зі співфундаторів побудови мурованого костелу в Трибухівцях, хоча спочатку зобов'язувася власним коштом збудувати храм на «ґрунті» (земельна ділянка), який надала гміна. Однак з невідомих причин роботи призупинилися після зведення фундаментів та посвячення наріжного каменю. Надалі Городиський оплатив тільки добування каменю, надав 2000 корон[14]).

Францішек Городиський помер 28 вересня 1935 року у місті Львові[1], похований на Личаківському цвинтарі в цьому місті (поле № 55)[15].

Доробок

Портрет жінки з намистом із перлів

Художник малював в основному олійними фарбами, іноді — пастеллю. Виконав близько 200 портретів, також cценки, краєвиди Поділля, околиць Закопаного. Свої роботи митець виставляв у Мюнхені, Варшаві, Львові, Закопаному, Кракові (1917 р.). Деякі з його робіт зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Найважливіші з творів художника:

  • автопортрет (1906)
  • портрети: матері Леонії, дружини Марти, дочки, політика та землевласника Давида Абрагамовича (перебуває у Відні), старця (відзначений на виставці Товариства поціновувачів образотворчого мистецтва).

Родина

1903 р. одружився з Мартою Йодко-Наркевич (Marta Jodko-Narkiewicz)[1], уродженкою села Велика Бубнівка[10], де її батьки володіли маєтком[16]. З дружиною вони мали дітей:

За спогадами трибухівчан, родина Ф. Городиського володіла літаком[20].

Примітки

  1. 1,00 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 1,10 Zagórowski, O. Horodyski Franciszek (1871—1935)… — S. 8.
  2. Львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов вказав, що Ф. Городиський народився в селі Товстому в околицях Гусятина → див.: Бірюльов, Ю. Городиський Францішек // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 6 : Го — Гю.— С. 292. — ISBN 966-02-3966-1.
  3. Tłusteńkie, al. Tłuścienko, rus. Tłusteńkie // Słownik geograficznym Królestwa Polskiego. – Warszawa, 1892. – T. XII: Szlurpkiszki – Warłynka. – S. 353. (пол.)
  4. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole (пол.)
  5. 5,0 5,1 Posłowie z kuryi włociańskiej w Galicyi, wybrami dnia 16 marca // Dziennik Krakowski. — 1897. — № 363 (18 marca). — S. 1. (пол.)
  6. Galicja w austr. Izbie deputowanych // Kurjer Lwowski. — 1897. — № 84 (25 marca). — S. 1. (пол.)
  7. У статті про Ф. Городиського у виданні «Polski Słownik Biograficzny» вказано, що його батьком був Кароль Городиський → див.: Zagórowski, O. Horodyski Franciszek (1871—1935)… — S. 8.
  8. Дуда, І. Тернопіль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 403. — ISBN 978-966-528-279-2.
  9. Дуда, І., Пиндус, Б. Городиський Францішек… — С. 401.
  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 10,4 O Jadwidze Horodyskiej rozmawiają ci, którym była bliska // Cracovia Leopolis. — 2004. — № 3 (39). — S. 8—16. (пол.)
  11. Biernat, M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocyw Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I, T. 18. — 508 il. —  — S. 284. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  12. Страшків, С. Трибухівці. Минуле і сьогодення. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. — іл. — С. 7.
  13. Страшків, С. Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. 22.
  14. Biernat, M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 286.
  15. Криса, Л., Фіголь, Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 311. — ISBN 966-8955-00-5.
  16. Bębnówka Wielka (2), wł. Jodko // Słownik geograficznym Królestwa Polskiego. Warszawa 1880. — T. I: Aa – Dereneczna. — S. 164. (пол.), нині село Бубнівка Волочиського району.
  17. 17,0 17,1 Kornel «Nel» Horodyski h. Korczak (ID: psb.8906.5) (пол.)
  18. Історична довідка с. Трибухівці.
  19. Щодо його місця смерти. Новіші джерела вказують, що він був убитий, ймовірно, у Биківні поблизу Києва ( див.: Miejscowość: Ukraińska Lista Katyńska, zapewne Kijów-Bykownia. (пол.)), де й похований на польському військовому цвинтарі → див.: Bykownia, Polski Cmentarz Wojenny. (пол.). </br>Давніші джерела, в тому числі за спогадами дочки Кінґи, подавали, що він помер у Старобільську
  20. Страшків, С. Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. 23.

Джерела

Посилання