Фердинанд Обтулович

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Лікар, учений
д-р Фердинанд Якуб Обтулович
Инші імена: Фердинанд Обтулович, Ferdynand Jakub Obtułowicz
Народження: 1.01.1851
м. Живець, нині Сілезьке воєводство, Польща
Смерть: 6.08.1912
м. Львів, нині Україна
Поховання: Личаківський цвинтар
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: батько — Якуб, мати — Юзефа зі Сташкєвичів, дружина, чотири дочки, зокрема, Йоанна Станіслава Людовика, кум — о. Станіслав Громницький
Освіта: клясична гімназія, Ягайлонський та инші іноземні університети
Робота: повітовий лікар у Бучачі, Турці, Львові
Релігія,
духовне життя:
римо-католик
Наукова діяльність: доктор медицини, автор більше 45 праць з гігієни, судової медицини, епідеміології, шкірних хвороб
Громадська діяльність: член ради міста Львова, голова Гігієнічного товариства у Львові, віце-президент Товариства галицьких лікарів
Відзнаки: Почесний громадянин міст Бучача, Язловця, кавалерський хрест ордену Франца Йозефа

д-р Фердинанд Якуб Обтулович (пол. Ferdynand Jakub Obtułowicz; 1 січня 1851, м. Живець, нині Польща — 6 серпня 1912, м. Львів, нині Україна) — польський учений-медик, гігієніст і судовий лікар, громадський діяч, доктор медицини. Почесний громадянин міст Бучача, Язловця, бучацький повітовий лікар, голова Гігієнічного товариства у Львові, віце-президент Товариства галицьких лікарів, автор більше 45 праць.

Життєпис

Фердинанд Обтулович народився 1 січня 1851 року в м. Живцю[1] Вадовицького округу[2] коронного краю Королівство Галичини і Володимирії Австрійської імперії (нині центр однойменного повіту Сілезького воєводства Польщі) в родині Якуба Обтуловича та Юзефи зі Сташкєвичів. Не виключено, що його родичем міг бути Войцех Обтулович, який 1872 року був бурмистром Живця[3].

Медицину вивчав у Ягайлонському університеті (ЯУ) у Кракові, 1874 року здобув ступінь доктора. Під час навчання написав три ненадруковані праці, які були відзначені нагородою Товариства взаємодопомоги студентів ЯУ. Також поповнював знання, навчаючись у закордонних університетах. Після повернення до краю отримав посаду секундарія хірургічного відділу Шпиталя святого Лазара у Кракові. Наприкінці 1875-го почав працювати на посаді асистента клініки шкірних і венеричних хвороб під керівництвом Антонія Рознера. Після трьох років праці та успішного складання передбачених приписами іспитів у жовтні 1878 став повітовим лікарем у м. Турці на Бойківщині[4]. Після цього працював на аналогічній посаді в Бучачі (у довідниках «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem» вперше згаданий на ній 1882 року[5]). 1891 року став санітарним референтом Львівського повіту (18 жовтня 1891 часопис «Kurjer Lwowski» опублікував звістку, що д-р Обтулович має отримати посаду львівського повітого лікаря[6]), 1901-го — львівським повітовим лікарем.

Став головою Гігієнічного товариства у Львові, останні три роки — віце-президентом Товариства галицьких лікарів; також — скарбником Союзу галицьких урядових лікарів від часу створення організації, членом санітарної комісії. Був радним міста Львова. Значно спричинився до покращення санітарного стану Галичини; зокрема, до створення крайового інституту виробництва лімфи, до відміни практики щеплення від віспи від дитини до дитини. Брав участь у багатьох польських (зокрема, у липні 1892-го в Кракові[7]) та іноземних лікарських з'їздах і конгресах. Наприкінці 1900 року обраний до складу ревізійної комісії «Товариства приятелів здоров'я» у Львові[8]

Провадив також судову та приватну лікарські практики; у грудні 1891 приймав пацієнтів у домі Кароля Баллабана на львівській вул. Валовій, 7[9], восени 1892 року мешкав на площі Смольки, 5[10] (нині — Площа Генерала Григоренка). На початку 1900-х років був власником кам’яниці на теперішній вул. Січових Стрільців, 21 у Львові неподалік тодішнього приміщення Галицького крайового сейму (нині головний корпус ЛНУ імені Івана Франка). Будинок належав родині до 1930-х років[11].

Наприкінці липня 1912 важко захворів[12]. Помер 6 серпня 1912 у Львові, 8 серпня був похований на Личаківському цвинтарі.

Доробок, відзнаки

  • Написав понад 45 праць з гігієни, судової медицини, епідеміології, шкірних хвороб;
  • Почесний громадянин міст Бучача, Язловця;
  • Кавалерський хрест ордену Франца Йозефа.

Родина

Дружина — Станіслава з Вестфалєвичів[13]. Мав чотири дочки[1], одна з яких, Йоанна Станіслава Людвика, народилася 14 листопада 1891 в Бучачі та була охрещена 2 грудня в місцевому парафіяльному костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, а її хресним татом став о. Станіслав Громницький[13], бучацький латинський декан і парох[14]. Найстарша з дочок була дружиною комісара в міністерстві внутрішніх справ д-ра Адама Левицького, друга — лікаря-бальнеолога д-ра Анатолія Левицького, третя — директора рільничого синдикату д-ра Владислава Врублєвського[1]. Співвласницями будинку на теперішній вул. Січових Стрільців, 21 згадуються Станіслава, Яніна та Людвика Обтулович[11]

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Ostrowska, s. 472.
  2. Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 33—35. (пол.)
  3. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1872. — Lwów, 1872. — S. 70. (пол.)
  4. Також працював тут у 1879 (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1879… — S. 449. (пол.)).
  5. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1882… — S. 14. (пол.)
  6. Lekarzem powiatowym // Kurjer Lwowski. — 1891. — № 289 (18 paźd.). — S. 4. (пол.)
  7. Zjazd chirurgów polskich // Kurjer Lwowski. — 1892. — № 196 (15 lip.). — S. 1. (пол.)
  8. Towarzystwo przyjaciół zdrowia // Kurjer Lwowski. — 1900. — № 336 (4 grud.). — S. 6. (пол.)
  9. Ferdynand Obtułowicz // Kurjer Lwowski. — 1891. — № 347 (15 grud.). — S. 6.; Ferdynand Obtułowicz // Kurjer Lwowski. — 1891. — № 349 (17 grud.). — S. 6. (пол.)
  10. Kronika // Kurjer Lwowski. — 1892. — № 266 (23 wrz.). — S. 5. (пол.)
  11. 11,0 11,1 Жук, І. Вул. Січових Стрільців, 21 — житловий будинок // Львів Інтерактивний.
  12. Osobiste // Kurjer Lwowski. — 1912. — № 349 (1 sier.). — S. 4. (пол.)
  13. 13,0 13,1 Запис № 118 у метричній книзі бучацького парафіяльного костелу. (лат.)
  14. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Saecularis et Regularis Cleri Archidioecesis Leopoliensis Rit. Lat. pro Anno Domini MCMVII. — Leopoli, 1907. — P. 20, 57—58. (пол.)

Джерела

  • Ostrowska, T. Obtułowicz Ferdynand Jakub (1851—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII. — S. 472. (пол.)

Зауваги