Тернопільська українська гімназія

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Тернопільська українська гімназія — колишній середній навчальний заклад у м. Тернополі, нині обласному центрі України. Заснована 1898 року, припинила діяльність 1944-го за рішенням більшовицької влади. Тривалий час діяла у збудованому для неї будинку на колишній вул. Костюшка (нині Камінна), на фронтоні якого був напис «Ц. К. Руська гімназія ім. Франца-Йосифа в Тернополі» (будинок не зберігся).

Фасад будівлі Тернопільської української гімназії

Відомості

Початки гімназії

Будинок реальної школи (центр світлини, 1908—1915), вул. Музейна
Будинок реальної школи на Стрілецькій

Українську гімназію в Тернополі започатковано у жовтні 1898 року[1], коли зусиллями посла[2] до Державної Ради у Відні (Райхсрату) д-ра Олександра Барвінського та інших діячів почалися заняття в 1-у українському класі польськомовної Тернопільської вищої гімназії завдяки, зокрема й тому, що він та тернопільські українці запропонували назвати гімназію на честь цісаря Франца Йозефа І.

7 жовтня того року цісарсько-королівська Висока крайова шкільна рада повідомила дирекцію польськомовної Тернопільської вищої гімназії, що «Єго Ексцеленція Міністер» освіти та віросповідань Австро-Угорщини своїм рескриптом ч. 14502 від 5 жовтня[3][4][5] 1898[6] дозволяв відкрити у цьому закладі паралельний клас з руською (українською) мовою навчання[3].

15 жовтня 1898 року дирекція закладу отримала рішення міністерства, того ж дня відбулось урочисте відкриття нового першого класу. Завершивши навчання о 10-й, гімназисти під проводом учителів пішли на святкове богослужіння в парафіяльній церкві за участі декана о. Северина Навроцького, пароха Тернополя о. Володимира Громницького та гімназійного катехита о. Евгена Громницького. Власне навчання розпочалося 17 жовтня[7]. 19 січня 1899 року вийшов цісарський указ про відкриття закладу з його іменем[8].

20 лютого 1899 міністр освіти та віросповідань видав рескрипт ч. 1889[9] про поступове зростання щороку кількісти україномовних класів до їх необхідного числа (восьми). 14 березня 1899 року український клас «госпітував» крайовий інспектор І. Левицький[10].

Пізніше, за найвищою (цісарською) постановою від 19 січня 1899 року, кількість україномовних класів щороку зростала, поки не дійшла до восьми, які мала будь-яка вища гімназія[11]. Спочатку навчальний заклад діяв у приміщенні Домініканського монастиря (нині приміщення ДАТО на вулиці Гетьмана Сагайдачного).

На підставі рішення Крайової шкільної ради ч. 24284 від 15 вересня 1899 учнів першого класу поділили на дві групи[10]. 19—20 грудня 1899 крайовий інспектор п. Левицький «госпітував обі кляси». Рішенням ч. 3819 від 23 лютого 1900 ц. к. Міністерство віросповідань та освіти призначило для потреб закладу 2000 корон. 7 червня а парафіяльному костелі відбулося урочисте Богослужіння з нагоди 500-ліття Ягайлонського університету, потім разом з реальною школою та учительською семінарією академію[12].

На думку П. Тимочка, 1901 року із класів створена самостійна українська гімназія[1][13].

29 листопада 1901 року «Єго Ексцеленция» Високопреосвященний Митрополит Андрей Шептицький відвідав українську та вищу гімназії в Тернополі[14].

14 вересня 1903 року гімназійні канцелярію, конференц-залу, бібліотеку, кабінети природничий та фізики перенесли з приміщення оо. Домініканів до приміщення колишньої місцевої реальної школи (на вул. Музейній, нині Валова[1][15]), який винайняли в Тернопільського маґістрату за 6000 корон річного чиншу. Три класи залишилися в колишньому домініканському будинку (давніше єзуїтський конвікт). Рескриптом ч. 33.808 25 вересня 1903 року Крайова шкільна рада обрала Середню церкву як місце відправлення Богослужінь для гімназистів замість Надставної[16].

14 квітня 1904 року заклад візитував президент ц. к. Крайової шкільної ради Едвін Плажек[16]. Вступні іспити до першого класу 1904 року відбулися 15 липня і 1 вересня[17].

Перша матура (іспит на атестат зрілості) у новоствореній гімназії відбулася 26 липня 1906 року[18].

1911 року гімназія переведена у новий будинок на вул. Костюшка (нині: Камінна), на фронтоні якого був напис «Ц. К. Руська гімназія ім. Франца-Йосифа в Тернополі» (будинок не зберігся)[1]. День 100-річчя уродин Маркіяна Шашкевича був святковим.

Перша світова війна

Із серпня 1914 року після початку першої світової війни та російської окупації Тернополя гімназія не діяла, а в її приміщенні розташували військовий шпиталь). У січні 1917 року отримали від російської влади дозвіл на відкриття закладу. Наявність значної кількості учнів дозволила відкрити вісім класів, а чимала кількість учениць призвела до того, що заклад став ледь не коедукаційним. Гімназія діяла у приватному помешканні під керівництвом професорів Петра Ріпнійського, потім — Ілярія Бриковича. Після відступу з міста росйських військ Краєва шкільна рада визнала дійсними свідоцтва зролісті, видані за 1916/1917 навчальний рік. 1917/1918 навч. року гімназія діяла до квітня 1918 у приміщенні польськомовної Другої тернопільської гімназії; навчання проходило після опівдня. У квітні 1918 з приміщення виїхав німецький шпиталь — учні повернулись «додому».[19]

Восени 1916 року гімназія відновила діяльність завдяки старанням української громади; заняття проводили в різних приміщеннях. У 1917–1918 роках, наприкінці існування Австро-Угорщини, навчалися у приміщенні «Союзу Повітових Кооператив» на вул. Міцкевича[1] (нині Бульвар Тараса Шевченка).

Період ЗУНР, українсько-польська війна

Навчальний рік 1918/1919 розпочався як звично і тривав до 19 жовтня 1918, коли через епідемію іспанки всі навчальні заклади міста тимчасово закрили на два тижні. Після Листопадового чину та утворення української держави в Галичині навчання не відновилось, оскільки невдовзі приміщення були віддані в користування військовим (зокрема, у приміщенні української гімназії діяв шпиталь Українського Червоного Хреста). Також була епідемія тифу. Навчання відновилося у квітні 1919, однак тільки для учнів перших шести класів, оскільки учні 7-8 класів були мобілізовані до війська. Навчання, яке з перевами тривало до червня 1919, проходило у приміщенні, яке було власністю тернопільської філії товариства «Просвіта». У 1918/1919 роках гімназія де-факто була коедукаційною, оскільки тоді в Тернополі не було іншої середньої жіночої школи з українською мовою навчання.[19]

У 1918–1919 роках навчання надалі проходило у приміщенні «Союзу повітових кооператив» на вул. Міцкевича (нині: бульвар Тараса Шевченка). Вторгнення Червоної Армії (1919—1920 рр.) перервало процес гімназійної освіти[1].

Період ІІ Речі Посполитої

Тернопільська українська гімназія діяла у приміщенні Другої тернопільської гімназії після відновлення навчання в листопаді 1919 року принаймні до кінця 1920/1921 навчального року. У 1918/1919 роках гімназія надалі де-факто була коедукаційною, оскільки тоді в Тернополі не було іншої середньої жіночої школи з українською мовою навчання[19].

Влітку місто було захоплене більшовиками, тому навчання відновилося 3 листопада 1920 року і тривало без перерв до 27 червня[20] в будинку на вул. Камінній. 26 вересня 1930[1] (за іншими даними, за розпорядженням міністра віросповідань і освіти Польщі від 25 вересня[21]) польська влада ліквідувала гімназію[1], єдину на той час державну гімназію з українською мовою навчання у Тернопільському воєводстві[22]. Це був один із антиукраїнських заходів у рамках «пацифікації». Учителі та учні Тернопільської української гімназії об'єдналися з приватною українською жіночою гімназією Товариства «Рідна школа», що діяла в будинку бурси на вул. С. Качали (тепер № 9); відтоді цей новий заклад працював як приватна гімназія «Рідна школа» гуманітарно-природничого типу[1].

Польська влада у приміщенні відкрила польськомовну державну жіночу гімназію, яка 1936 року отримала ім'я маршалка Пілсудського.

Більшовицький час

Після встановлення більшовицької влади у вересні 1939 на базі гімназії створено середню школу № 1: у ній продовжили навчання учні й працювала більшість викладачів колишньої гімназії. Спочатку школа розташовувалася в приміщенні нинішньої ЗОШ № 3 на вул. Грушевського, потім — у приміщенні на вул. Коперніка (тепер у ньому функціонує відновлена українська гімназія імені Івана Франка). В роки німецько-нацистської окупації Тернопільська українська гімназія відновила роботу і розмістилася у приміщенні на нинішньому бульварі Т. Шевченка, 1.

Державна гімназія у 1941—1944 рр.

Хроніка подій

Створена 11 вересня 1941 р. Державна гімназія з українською мовою навчання в Тернополі діяла у восьми класних кімнатах та чотирьох кабінетах будинку колишнього вчительського ліцею при вул. С. Качали, 2 (нині ліве крило будинку № 1 на бульварі Тараса Шевченка). На початку листопада 1941 року до гімназії зголосилося 960 учнів, серед них 329 дівчат, але німецька влада дозволила прийняти до восьмих класів тільки по 50 учнів, в тому по 5 дівчат у кожному. Через епідемію тифу навчання розпочалось наприкінці грудня. Наприкінці лютого 1942 р. відкрилися паралельні класи, т. зв. перевідні курси, що збільшило кількість учнів до 936 (з них 325 дівчат). У липні 1942 р. при вул. І. Франка відкрилася бурса для 100 учнів. З початком 1942/1943 навч. р. паралельні класи зліквідовано, але кількість учнів у класі збільшено до 70. У грудні 1943 р. нацисти зайняли гімназійний будинок і дальше навчання проводилося в бурсі. 2526 січня 1944 р. проведено останню матуру; гімназія припинила свою діяльність напередодні боїв за Тернопіль навесні 1944 року. Її спадкоємницею за «третіх совітів» знову стала середня школа № 1.

Особливості навчальних програм

Гімназія була восьмирічною школою гуманітарного типу. На вивчення української, німецької та латинської (від 3 класу) мов відводилося 4-6 години на тиждень, на математику — 3-4, релігію, історію, географію, біологію, фізику та хімію — 2, співи та рисування — 1-2.

Умови навчання

Через відсутність приміщень навчалися в дві зміни. Навантаження вчителів було велике — по 25–28, рідше по 33–35 години щотижня. Узимку приміщення погано опалювали, не було подвір'я для учнів. Гімназійна бібліотека була розкомплектована. Діяли біологічний, історичний, географічний і фізико-хімічний кабінети. Через брак приміщень не працювали учнівські організації та гуртки. Лише 1942 року появився учнівський хор. Навчання у переповнених, часто холодних класах, брак підручників, дуже високі вимоги до знань німецької та латинської мов, постійні труднощі з харчуванням, а для більшості учнів — із житлом — не сприяли засвоєнню знань. Негативні оцінки отримувало близько 20 % учнів.

Учні

Близько 70 % учнів були селянськими дітьми, 10 % — священиків, 8 % — учителів, 5 % — ремісників, 3 % — службовців.

Тернопільські гімназисти в боротьбі з окупантами

У воєнні та перші післявоєнні роки багато Тернопільських гімназистів боролися з ворогом в рядах дивізії Зброї СС «Галичина» та в Українській повстанській армії. Більше 70-ти з них загинули в нерівних боях, понад 30 не повернулися з тюрем та заслання.

Директори гімназії

Коедукаційна гімназія товариства «Рідна Школа»

Викладачі

Викладали: Ілярій Брикович, Петро Карманський, Олександр Бойцун, Тома Водяний, Стефан Балей, Пилип Басса, А. Гайда, Пилип Га́йда, Іван Галущинський, Никифор Гірняк, Мирон Зарицький, Юрій Крих, Андрій Музичка, Юрій Мушак[28], о. Степан Ратич, І. Синиця, Яким Ярема, Никифор Садовський[29], Григорій Величко[30], Іван Свистун[31], Теофіль Мриць[32] та ін.

Випускники та учні

Навчалися: Михайло Сорока, Омелян Польовий (виключений за українську діяльність[33]),

Випускники: кардинал Йосиф Сліпий, Соломія Крушельницька, Ярослав Стецько (прем'єр Українського Державного Правління незалежної Української держави, проголошеної 30 червня 1941 у Львові), Станіслав Дністрянський (автор Конституції ЗУНР), брати Володимир і Степан Ґжицькі, Антін Дудар, Михайло Качалуба, Лесь Курбас, Іван Олексишин, о. Антін Будзан, Олександр Смакула, Андрій Клим, Олесь Ангелюк, Микола Бих,[34] Осип Гринкевич[35], А. Кольба, Михайло Кужиль, Євген Чубатий (закінчив 1942[36]), Микола Збир[37], Богдан Крушельницький[38], Роман Кузів[39], Іван Мітрінґа,[40] Григорій Стецюк,[41] Іван Тесля (закінчив 1923[42]), Федір Замора, Наталія Бучинська та інші відомі діячі.

Див. також

Примітки

  1. 1,00 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 1,10 Тимочко, П. Гімназія тернопільська українська… — С. 355.
  2. 2,0 2,1 Тимочко, П. Тернопільська українська гімназія ім. Франца Йосифа І… — С. 417.
  3. 3,0 3,1 І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1906. — С. 3.
  4. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1910. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1910. — S. 510. (пол.)
  5. Є й інша дата — 13 жовтня → див.: Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1899. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1899. — С. 81; напевне, хибна.
  6. У виданні «Тернопільський енциклопедичний словник» стверджувалося, що це указ цісаря Австро-Угорщини Франца Йозефа І № 14502 від 7 жовтня 1898 → див.: Дуда, І., Сеник, А. Франц-Йосиф I // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 532. — ISBN 978-966-528-279-2.
  7. І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 3–4.
  8. І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 4.
  9. Є й інші дані — ч. 1886 → див.: Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1899. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1899. — С. 81.
  10. 10,0 10,1 Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 5.
  11. Szematyzm 1901. — 1901. — S. 464. (пол.)
  12. 12,0 12,1 Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 6.
  13. Можна зустріти також іншу дату, від 21 серпня 1905 → див.: Тимочко, П. Тернопільська українська гімназія ім. Франца Йосифа І… — С. 417.
  14. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 7—8.
  15. Є й інша дата — 1907 року → див.: Тимочко, П. Тернопільська українська гімназія ім. Франца Йосифа І… — С. 417; напевне, хибна
  16. 16,0 16,1 Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 9.
  17. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1905. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1905. — С. 107.
  18. І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6… — С. 55.
  19. 19,0 19,1 19,2 X. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1913/1914. — Тернопіль : друкарня Льва Вербіцького в Тернополи, 1921. — С. 9.
  20. Там само. — С. 10.
  21. 400 учнів без школи // Діло. — 1930. — Ч. 255 (15 лист.). — С. 1.
  22. 400 учнів без школи… — С. 2.
  23. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1901. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1901. — S. 39. (пол.)
  24. Ц.-к. Ґімназия Франц-Йосифа І. // Sprawozdanie. — 1901. — С. 75.
  25. 25,0 25,1 25,2 В окупованому Тернополі // Діло. — 1937. — Ч. 212 (26 вересня). — С. 6.
  26. Дуда, І., Пиндус, Б. Бачинський Омелян Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 92. — ISBN 966-528-197-6.
  27. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
  28. Головин, Б., Матейко, Р., Пиндус, Б., Совінська Н. Мушак Юрій Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 582. — ISBN 966-528-199-2.
  29. http://iskra.kiev.ua/iskra.html?act=article&id=1672
  30. Хома, Л. Величко Григорій Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 242. — ISBN 966-528-197-6.
  31. Головин, Б. Кушнерик, Г. Свистун Іван Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 537. — ISBN 978-966-528-318-8.
  32. 1901 р. переведений з Бучацької ц. к. гімназії до І Тернопільської → див.: Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1902. — Lwów, 1902. — S. 20. (пол.)
  33. Дем'янова, І., Олещук, І. Польовий Омелян Гіллярович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 113. — ISBN 978-966-528-279-2.
  34. Гуцал, П. Бих Микола Якимович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 120. — ISBN 966-528-197-6.
  35. Мельничук Б. Гринкевич Осип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 415. — ISBN 966-528-197-6.
  36. Слюзар, В. Чубатий Євген Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 615. — ISBN 978-966-528-279-2.
  37. Пиндус, Б. Збир Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 636. — ISBN 966-528-197-6.
  38. Мельничук, Б. Крушельницький Богдан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 597. — ISBN 978-966-528-318-8.
  39. Мельничук, Б. Кузів Роман // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 268. — ISBN 966-528-199-2.
  40. Дем'янова, І., Окаринський, В., Пиндус, Б. Мітрінґа Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 536. — ISBN 966-528-199-2.
  41. Гуцал, П. Стецюк Григорій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 597. — ISBN 978-966-528-318-8.
  42. Пиндус Б., Свинко Й. Тесля Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 440. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела

— S. 187–194. (пол.)

Посилання