Теофан Голдаєвич

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з Теофан Теодор Голдаєвич)
Перейти до: навігація, пошук
Протоігумен-василіянин,
освітянин
о. Теофан Голдаєвич ЧСВВ
Инші імена: Теодор Голдаєвич
Народження: 6.02.1752
с. Бискупиці, нині Нехвороща, Володимир-Волинський район, Волинська область, Україна
Смерть: 1.09.1822
м. Львів, нині Україна
Поховання: цвинтар монастиря святого Онуфрія у Львові
Громадянство: size Республіка Обидвох Наційsize Австрійська імперія
Родина: батько — Теодор
Освіта: Віденський університет
Робота: викладач Бучацької гімназії (колегіуму) ЧСВВ, професор і віце-ректор Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові
Релігія,
духовне життя:
протоігумен Галицької провінції

о. Теофан Теодор Голдаєвич ЧСВВ (6 лютого 1752, Бискупиці, нині с. Нехвороща, Україна — 1 вересня 1822, м. Львів, нині Україна) — український священик-василіянин, релігійний діяч, освітянин. Викладач гімназії (колегіуму) при Бучацькому монастирі. Протоігумен Галицької провінції ЧСВВ (1810—1818).

Життєпис

Теодор Голдаєвич народився 6 лютого 1752 в с. Бискупицях Волинського воєводства федеративної Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої, нині с. Нехвороща Володимир-Волинського району Волинської области, Україна) в родині священика о. Теодора Голдаєвича.

5 вересня 1772 вступив до Чину василіян у Почаївському монастирі, 3 вересня 1773 склав чернечі обіти, взявши ім'я Теофан. У Василіян у м. Замості закінчив humaniora і перший курс філософії. 15 вересня 1775 вступив до Віденського університету на другий курс філософії як питомець Варвареуму. 29 червня 1777 єпископ Крижовацький[1] Василь Божичкович (Vasilije Božičković) ЧСВВ[2] висвятив його на пресвитера. 13 серпня 1780 закінчив богословські студії.

Після повернення до краю як професор у навчальних роках 1782/1783, 1783/1784 викладав філософію в гімназії (колегіумі) при Бучацькому монастирі. 1787 року став другим віце-ректором Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові, де протягом багатьох років був професором. Також викладав у Замості, Дрогобичі і Крехові. 9 жовтня 1810 обраний протоігуменом Галицької провінції ЧСВВ, перебував на посаді до 1818 року. 20 вересня 1813 виголосив промову до новообраного єпископа Перемиського Михайла Левицького, в якій, зокрема, сказав, що рідкістю є те, що владика дійшов до посади «прямим, а не кривим путем». Через 18 років хтось просив дозволу надрукувати цю промову, однак цензура і митропоит його не дали. 12 липня 1820 цісар надав йому посаду архимандрита в Жовкві, однак о. Голдаєвич відмовився.

Декрет цісаря від 29 квітня 1802 ліквідовував сім монастирів таким чином, що нерухомна маєтність мала бути приєднаною до иншого близького монастиря, а будівлі і церкву повинні були продати на прилюдному аукціоні, виручені кошти передати громадському релігійному фонду. Отець Голдаєвич від імені чину 26 травня 1817 року подав прохання монарху, щоб той дозволив залишити церкви і монастирі у власності того монастиря, до якого вищезгадані монастирі будуть приєднані. Також воручив прохання про скасування монастирів у Сокільці, Задарові, Угорниках (в околиці Коломиї) та приєднання їх маєтностей до монастиря Святого Хреста в Бучачі, скасування Віцинської обителі з приєднанням маоєтностей до львівського монастиря святого Онуфрія. Декретом від 27 березня 1818 монарх дав згоду, зважаючи на убогість Василіянських монастирів.

Від 21 червня 1811 до вересня 1822 року був ігуменом Крехівського монастиря[3].

Помер 1 вересня 1822 у Львові, був похований на цвинтарі ченців монастиря святого Онуфрія (нині на його місці — монастирський сад поблизу церкви святого Онуфрія) та парафіян Успенської (Волоської, Руської) церкви міста.

Примітки

  1. Андрохович, с. 64—66.
  2. Bishop Vasilije Božičković (Bosicskovich), O.S.B.M. † (англ.)
  3. Шкраб'юк, П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — С. 387.

Джерела

Посилання

Зауваги