Теодор Андрійчук

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Селянин, громадський діяч
Теодор Андрійчук
Народження: 1808
с. Бабинці, нині Борщівський район, Тернопільська область, size Україна
Смерть: 16.3.1870(1876)
там само
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Робота: селянин, війт
Громадська діяльність: посол Галицького сейму

Теодор Андрійчук, іноді Федір Андрейчук[1][2]; 1808, с. Бабинці, нині Україна — 16 березня 1870 або 1876, там само) — український селянин, урядник, громадський діяч, посол Галицького сейму.

Життєпис

Теодор Андрійчук народився 1808 року в селі Бабинцях у коронному краї Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині Борщівського району на Тернопільщині, Україна), очевидно, в селянській родині.

Був заможним сільським господарем, користувався значним авторитетом серед селянства. Протягом тривалого часу обіймав посаду війта в родинному селі.

Був обраний послом до Галицького сейму І скликання (18611867) від IV (сільської) курії у виборчому окрузі БорщівМельниця. В сеймі увійшов до складу фракції «Руський клуб»[3], яка об'єднувала послів-русинів (українців). За спогадами одного з його односельців, після перемоги на виборах до нього приходили представники громад, вручали по 10 золотих ринських на дорогу, тому що по 5 не приймав[1].

Помер 16 березня; за даними Ігоря Чорновола, 1876 року[1], у виданні «Тернопільський енциклопедичний словник» вказано, що помер 1870 року. За даними д-ра Петра Гуцала, помер у рідному селі[4], яке тоді входило до складу Борщівського повіту коронного краю Королівство Галичини та Володимирії в Австро-Угорській імперії.[5]

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 116.
  2. У виданні «Handbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1866» згаданий як Theodor Andrejczuk → див.: Handbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1866. — Lemberg : aus der k. k. galiz. Aerarial-Staats-Druckerei, 1866. — S. 181. (нім.)
  3. Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103.
  4. Гуцал, П. Андрійчук Теодор… — С. 15.
  5. Очевидно, можна припустити, що й похований він у рідному селі.

Джерела