Теодозія Ґуляк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Діячка ОУН
Теодозія Ґуляк
Теодозія Ґуляк
Теодозія Ґуляк
Инші імена: Теодозія Гуляк, Теодосія Підгайна-Гуляк
Псевдо: Дарка
Народження: 1923
с. Березовиця Велика, нині м-ко Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 19.01.1947
хутір Гаї Шляхтинецькі, нині с. Гаї-Шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size ЗУНРsize Польща → size Українська держава (1941)
Родина: батько — Нестор, чоловік — Юліян Ґуляк, син — Аркадій
Освіта: гімназія українського товариства «Рідна школа» в м. Тернополі
Робота: районова провідниця УЧХ, машиністка (друкарка) ВО «Лисоня»
Військова служба: УПА
Релігія,
духовне життя:
вірянка УГКЦ
Політична діяльність: членкиня ОУН
Відзнаки: Бронзовий хрест заслуги УПА, пам'ятник на місці загибелі

Теодозія Ґуляк, або Теодосія Ґуляк чи Теодосія Гуляк (з дому — Підгайна, псевдо — «Дарка»; 1923, с. Березовиця Велика, нині м-ко Велика Березовиця, Україна — 19 січня 1947, хутір Гаї Шляхтинецькі, нині с. Гаї-Шевченківські поблизу Тернополя, Україна) — діячка Українського національно-визвольного руху. Провідниця районного Українського червоного хреста (УЧХ), машиністка (друкарка) Третьої воєнної округи УПА «Лисоня». Дружина провідника ОУН Тернопільської области Юліяна Ґуляка.

Життєпис

Теодозія Ґуляк народилася 1921 (за даними статті Христини Весни у ТЕС[1]) або 1923 (за даними 11-го тому Літопису УПА[2], з якими погодився Нестор Мизак[3])в селі Березовиці Великій[3][4].

Здобула середню освіту[3]: навчалася в гімназії в м. Тернополі[1], очевидно, українського товариства «Рідна школа»[5].

1939 стала членкинею ОУН, відзначалася солідністю і працьовитістю[2]. 1941—1943 була членкинею жіночої референтури окружного проводу ОУН. 1942 із синочком Аркадієм мешкала в с. Бишках у домівці Марії Хамар, яка помагала бавити хлопчика[6]. Певний час була провідницею районного відділення Українського червоного хреста[7]. У 1942—1944 допомагала чоловікові. Після його загибелі стала машиністкою (друкаркою) Третьої воєнної округи УПА «Лисоня».

У січні 1947 перебувала у криївці командира Третьої воєнної округи УПА «Лисоня» Володимира Якубовського поблизу садиби Семена й Ганни Ткачів на хуторі Гаях Шляхтинецьких (нині — село Гаї-Шевченківські) поблизу Тернополя. Померла 19 січня 1947 року в цій криївці[3][8]. Була оточена емдебістами в криївці, спалила документи[3] (архів[2]), друкарську машинку, сама застрелилася, щоб не потрапити до лап карателів (також загинула її подруга Стефанія Ткач, дочка господарів[6]). Уранці 20 січня емедебісти примусили дістати тіла загиблих з криївки, потім відвезли до райцентру Великих Бірок. Місце поховання невідоме[3].

Родина

Була дружиною провідника ОУН Тернопільської области Юліяна Ґуляка. Мали сина Аркадія[6][9] (пом. 1944 чи 1945, похований у Бишках в околиці Козови). Марія Хамар ініціювала встановлення пам’ятного хреста «Гулякові Аркадієві — синові УПА 1944—1945 рр.»[6].

Нагороди, вшанування пам'яти

Примітки

  1. 1,0 1,1 Весна, с. 464.
  2. 2,0 2,1 2,2 Літопис УПА… — Т. 11. — С. 19, 168.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Мизак, с. 192—193.
  4. Шематизм гр.-кат. духовенства Львівської Архіепархії на рік 1924. — Львів, 1924. — С. 146, 318.
  5. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  6. 6,0 6,1 6,2 6,3 6,4 Голод, Н., Павлів, Я. Їхня спільна дорога…  / Надія Голод, Я. Павлів // Слово Просвіти. — 2018. — Ч. 8 (22—28 лют.). — С. 15.
  7. Історія у фотографіях. Частина 65. (Підготував Величко Лев) // Vox populi. — 2015. — 26 вер.
  8. В 11-у томі Літопису УПА стверджується, що: це було 21 січня 1947; під час більшовицької облави застрелила господиню, в якої мешкала, а пізніше, коли побачила безвихідне становище, — себе.
  9. Свого часу Ореста Синенька стверджувала, що його ім'я — Юрій (див.: Синенька, с. 84).
  10. Манзуренко, В. Лицарі Бронзового хреста заслуги // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Львів : НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2012. — Вип. 22: Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи / гол. редколегії Микола Литвин, упоряд. і наук. ред. Михайло Романюк, Олександра Стасюк. — С. 463.
  11. На Тернопільщині 7-8 жовтня відбудуться урочистості з нагоди 75-річчя створення УПА // УНІАН. — 2017. — 5 жовт.
  12. Лютинець, С., Уніят, В. Гаї-Шевченківські // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 321. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела

Зауваги