Богдан Гарасимчук

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Журналіст, редактор
Богдан Гарасимчук
Богдан Гарасимчук
Богдан Гарасимчук
Народження: 01.04.1944,
с. Вільховець, нині Мельнице-Подільська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 01.08.2018,
м. Генічеськ, Херсонська область, Україна
Поховання: правдоподібно — у Збаражі
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Георгій, дружина, син
Освіта: факультет журналістики Львівського університету
Робота: журналіст, редактор газет і радіо
Творчість: автор публіцистичних статей, радіопрограм
Відзнаки: «Почесний журналіст України»

Богдан Гарасимчу́к (1 квітня 1944, с. Вільховець, нині Україна — 1 серпня 2018, м. Генічеськ, Україна) — український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів (1982).

Життєпис

Зустріч журналістів-ветеранів газети «Ровесник» у Тернопільському прес-клубі

Богдан Гарасимчук, син Георгія, народився 1 квітня 1944 року у Вільхівці в околиці Мельниці-Подільської (на той час — під німецькою окупацією, нині село у складі Мельнице-Подільської громади Чортківського району Тернопільської области України).

1973 закінчив факультет журналістики Львівського університету (нині — національний).

У 1961—1963 працював завідувачем клубу в рідному селі.

Пізніше — в редакціях козівської районної газети «Радянське слово», обласної молодіжної газети «Ровесник», кореспондентом обласного радіо, редактором багатотиражної газети «Будівельник», головний редактор газети «Промінь» та місцевого радіомовлення на НВО «Ватра» (всі — м. Тернопіль).

У 1995—2000 — керівник прес-служби регіонального відділення Фонду держмайна України в Тернопільській области.

У 2000—2007 — редактор збаразької районної газети «Народне слово». Очолював Збаразьку районну організацію НСЖУ. Від 2008 — редактор газети «Вісник Збаражчини».

У 2009—2018 — виконавчий секретар Тернопільської обласної організації НСЖУ.

Помер 1 серпня 2018 в місті Генічеську на Херсонщині, де перебував на відпочинку із сім'єю[1][2]. Панахида відбулася 3 серпня в Домі печалі в Тернополі. Правдоподібно[3], похований у Збаражі.

Родина

Проживав із дружиною та сином у Збаражі[4].

Відзнаки

  • знак НСЖУ «Почесний журналіст України» (2004).

Джерела

Основне

  • Івахів, О., Мельничук, Б. Гарасимчук Богдан Георгійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 135. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література

  • Ватра з сонячних джерел [Текст] : літ. збірка : [твори працівників «Ватри»] / ред.: Б. Гарасимчук, Б. Новосядлий ; передм. Б. Гарасимчука. — Тернопіль, 1997. — 104 с.
  • Гарасимчук, Б. «Гомін волі» — газета фактів і думок / Богдан Гарасимчук // Свобода. — 2010. — № ? (1 вер.). — С. 8. — (Як живеш, «четверта владо»?).
  • Гарасимчук, Б. Нова доба бучацьких літописців / Богдан Гарасимчук // Свобода. — 2011. — № ? (27 квіт.). — С. 5. — (Береги свободи слова).
  • Гарасимчук, Б. Не всі кадри варті спілки / Богдан Гарасимчук // Свобода. — 2012. — № ? (17 серп.). — С. 2.

°°°

  • Кричківська, С. «В юності я писав гуморески до журналу «Перець» / С. Кричківська // Свобода. — 2014. — № ? (28 бер.). — С. 8. : фот.

Посилання

Примітки

  1. Допис Віктора Уніята на Фейсбуці.
  2. За інформацією тернопільських ЗМІ.
  3. Власне дослідження Миколи Василечка.
  4. На 75-му році життя помер активіст НСЖУ Богдан Гарасимчук // Національна спілка журналістів України. — 2018. — 2 серп.

Зауваги