Софія Ілевич

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Освітянка,
музикантка
Софія Ілевич
Инші імена: Зося Ілевич
Народження: 1872
с. Мшана, нині Городоцького району Львівської области, Україна
Смерть: 1953 або 1956
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → СССР
Родина: батько — о. Іван, мати — Володимира, сестринок (небіж) — Володимир Гамерський
Освіта: приватна музична школа
Робота: освітянка, піяністка, засновниця приватної музичної школи в Бучачі
Творчість: композиторка
Громадська діяльність: благодійниця товариства «Просвіта»

Софія Ілевич (1872, с. Мшана, нині Україна — 1953 або 1956[1], Бучач, нині Україна) — українська галицька освітянка, піяністка, композиторка, засновниця приватної музичної школи в Бучачі, місті на Тернопільщині.

Життєпис

Дім Володимира Гамерського, вул. Просвіти, 25, Бучач
Пам'ятна дошка Софії Ілевич та Володимирови Гамерському, Бучач

Софія Ілевич народилася 1872 року в селі Мшані[2] Городоцького повіту[3] в коронному краї Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (нині Городоцького району Львівської области, Україна). Її батько — о. Іван Ілевич (1820—1882[4]), нащадок української шляхти, священик УГКЦ[2], діяч Головної Руської Ради[4], адміністратор парафії у 1854—1856 роках, а потім парох (до 1882 року) в с. Суховолі поблизу Львова[5]. Власноруч знімав придорожні таблиці з польськомовними написами і замінював їх українськомовними, за що 1874 року арештований владою та відсидів місяць у в'язниці, а від більшого терміну його врятувала апеляція до суду у Відні. Весною 1875 о. Іван увійшов до складу деканальної місійної комісії, яка займалася боротьбою проти пияцтва на Городоччині, пропагувала тверезість, освіту і тим сприяла піднесенню національної свідомости, здоров'я та добробуту народу[6]. Також батько працював учителем математики та фізики в одній з гімназій у Львові[2]. Матір Софії Володимира певний час працювала учителькою музики в Бучачі разом з дочкою[7].

Софія після смерти батька жила в сестри Анни Гамерської в місті Ряшеві (нині у Польщі), де вчилася гри на фортепіяно у професора Цирбиса. Після смерти чоловіка сестри Олександра Гамерського вони обидві переїхали до Самбора. Тут С. Ілевич розпочала навчати музики в школі польського музичного товариства через відсутність українського. Заробітками допомагала сестрі виховувати та ростити чотирьох синів та дочку, тому вони отримали добру освіту[2].

Після Першої світової війни разом із сестрою переїхали до Бучача, де її сестринок[8] д-р Володимир Гамерський почав працювати повітовим лікарем[2]. 1915 року вона заснувала приватну музичну школу[9]. На початку 1920-х відкрила перші музичні кляси, що стали прабатьками майбутньої Музичної школи в Бучачі[10][2], яка діяла в невеликому будинку, на якому була вивіска «Музична школа», а потрапити до нього можна було з вул. Колійової по містку через потічок[7].

1932 року на санування товариства «Просвіта» надала 10 злотих[11].

За більшовиків працювала вчителькою Бучацької дитячої музичної школи, зокрема, 1948 року[12].

Померла в Бучачі, за даними професора Осипа Залеського, 1953 року, за даними напису на її надгробку — 1956. Похована на міському міському цвинтарі на пагорбові Федір поблизу поховання родини Винарів (зокрема, гімназійного професора Василя Винара), Кухтинів[13], неподалік — родини Рогозинських (зокрема, Климентія Рогозинського, його дружини Мелянії з Ляторовських), каплиці каноніків Потоцьких[14].

Вшанування

На будинку, де проживала родина Гамерських (тепер у ньому діє районний військкомісаріат, вул. Просвіти, 25[15][16]) встановлено пам'ятну дошку їй та небожеві Володимиру.

« Писати про Бучач і Бучачан і не згадати про Зосю Ілевичівну, це те, що співати пісню без акомпаньяменту, без музичної оправи  »

Примітки

  1. Дата 1956 — з надгробка Софії Ілевич.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 Залеський, О. Піяністка Софія Ілевич // Бучач і Бучаччина… — С. 173.
  3. Mszana 1.) wś, pow. gródecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. — S. 782. (пол.)
  4. 4,0 4,1 Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції / за редакцією Олега Турія, упорядники Уляна Кришталович, Іван Сварник. — Львів, 2002. — С. 233. — ISBN 966-7034-34-8.
  5. Парафія святого Івана Богослова с. Суховоля, Городоцький деканат, Стрийська єпархія УГКЦ. Про нас.
  6. Сторінки з історії села Мшана. Частина 2.
  7. 7,0 7,1 Бучацька, З. На музичну нотку… — С. 174.
  8. Небіж, син сестри.
  9. Інформація з напису на надгробку Софії Ілевич.
  10. http://zabytki.in.ua/uk/1231/muzichna-shkola-buchacha
  11. На санування Т-ва Просвіта // Діло. — 1932. — Ч. 119 (13.067) (1 черв.). — С. 6.
  12. Геллер, С. Музична школа в Бучачі // Нова зірка. — Бучач, 1948. — № 73 (29 серп.). — С. 2.
  13. Поховання відновлені за часів відновлення Незалежности України за сприяння пані Богуслави Гринів; інформацію надав Микола Козак.
  14. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  15. Бучацький районний військовий комісаріат
  16. Розташований поблизу місцевого замку та центральної вулиці Галицької.

Джерела

Зауваги