Сергій Сірий

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Поет, журналіст
Сергій Сірий
Сергій Сірий у 2008 році
Сергій Сірий у 2008 році
Народження: 11.11.1959
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, нині Україна
Смерть: 04.12.2017
там само
Поховання: там само
Громадянство: українець
size СРСРsize Україна
Родина: батько — Антон, дружина — Галина
Освіта: Львівський національний університет імені Івана Франка
Робота: журналіст газет «Вільне життя», «Ровесник», редактор видань «Рідне село», «Ринок праці»; фахівець соціяльної сфери
Творчість: автор збірок поезій, пісень
Громадська діяльність: член НСЖУ, Асоціяції діячів естрадного мистецтва України
Відзнаки: заслужений діяч естрадного мистецтва України, Відзнака Тернопільської міської ради

Сергі́й Сі́рий (11 листопада 1959, м. Тернопіль — 4 грудня 2017, там само) — український поет-пісняр, журналіст, редактор, фахівець соціяльної сфери.

Життєпис

Зустріч журналістів-ветеранів газети «Ровесник» у Тернопільському прес-клюбі
Сергій Сірий із учасниками творчого проєкту «Medialab», червень 2017

Сергій Сірий, син Антона, народився 11 листопада 1959 в місті Тернополі.

Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1984, нині виш має статус національного).

Працював у Тернополі в редакціях обласних газет «Вільне життя» (1978-1981, 1984), «Ровесник» (1984-1985). Редактор тернопільських відомчих періодичних видань «Рідне село» (1990-1993), «Ринок праці» (2000-2002); з 2000 — фахівець соціяльної сфери.

Помер 4 грудня 2017 у Тернополі[1].

Творчість

Співавтори

Автор слів більше 200 пісень, музику до яких написали Віктор Морозов, Левко Корженевський, Сергій Степанів, Леонід Попернацький, Роман Рудий, Юрій Крохін, Анатолій Мельник, Василь Дунець, Леонід Нечипорук, Сергій Шкарапута, Юлія Шпинда-Малик, Юрія Батушана, Андрій Вішко, Дмитро Баннов, Мар'яна Нестайко, Володимир Прокопик, Ольга Вішко-Драгомирецька та инші композитора, також писав власну музику до віршів.

Пісні на слова Сергія Сірого «Українська родина», «Пісенні Медобори», «Хотинський піснецвіт», «Ліра Гіппократа», створені у співдружности зі знаним композитором Леонідом Попернацьким, стали музичними візитівками однойменних всеукраїнських мистецьких фестивалів. Пісня «Доброго дня» — гімн благодійного фонду «Світ дітей», який є філією міжнародної благодійної організації в Канаді «Chalice», і текст її перекладено англійською мовою.

Рідному місту — «казці, в якій ми живем» — присвятив пісню «Наш Тернопіль» (музика Андрія Вішка)[2], яка отримала широке народне визнання, стала однією з найупізнаваніших візитівок міста, хітом шкільних урочистостей, народним гімном, класикою музичної культури Тернополя. 17 листопада 2017 у Міжнародний день студента студентка з Нігерії Сімеон Блессінг Абімбала заспівала пісню «Наш Тернопіль» для команди «Першого інтернет-телебачення Тернопільщини МедіаТОР»[3].

У тандемі з відомим українським композитором, співаком і перекладачем серії романів про Гаррі Поттера Віктором Морозовим поет написав батярську пісню «Нема ліпше Тернопóля!»[4]. 20 серпня 2017 на YouTube була оприлюднена відеоверсія цієї пісні під назвою «Хто Тернопіль не шанує, най нас в дупу поцілує»[5].

Однією з найкращих пісень про героїв Небесної сотні інтернет-спільнотою визнано твір «Серце плакало» (музика і виконання Сергія Степаніва)[6]. А «Молитва за Україну»[7] — своєрідний величний гімн нашому народу, «одвічній правді на землі» — увійшла до репертуарів багатьох вокалістів.

Пісня «Я — убитий солдат»[8] (музика Сергія Степаніва) листом Міністерства освіти і науки України від 13 серпня 2014 № 1/9-412 рекомендована для проведення з учнівською молоддю «Уроків мужности»[9].

Виконавці

Пісні Сергія Сірого виконують українські співаки Віктор Морозов, Сергій Степанів, Борис Репка, Едуард Романюта, Віктор і Любов Анісімови, Наталя Бурмас, Мар'яна Нестайко, Софія Павліченко, Соломія Чорна, Юлія Шпинда-Малик, Максим Шпинда, Артем Монастирський, Віктор Вентура, Олена Волович, Анатолій Мельник, Артем Крохін, Ірина Чорній, Аліна Овчіннікова, «Великодні зернятка», Христина Князевич, Сакіна Халілова, Рустам Галєєв, Ігор Гаврилюк, серед яких більшість — із Тернополя.

Виконавці пісень на вірші поета здобували перемоги, ставали лавреатами чи дипломантами всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів: «Співограй», «Пісня року» (радіо «Промінь»), «Балатон. Мистецтво. Молодість», «Кришталевий жайвір», «Чорноморські ігри», «На хвилях Світязя», «Прем'єра пісні», «Київська весна», «Ялтинське літо», «Боромля», «Сім-сім», «Зірки, на сцену!», «Наша пісня» та инших[10].

Пісні

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
«Барви осінніх днів». Мар'яна Нестайко
«Батькові долоні». Софія Павліченко
«Божа ласка». Соломія Чорна
«Клен і тополя». Наталя Бурмас
«Кольори щастя». Мар'яна Нестайко
«Мамина пісня». Софія Павліченко
«Місячний човен». Марта Коцур
«Молитва за Україну» (Одвічна правда на землі). Борис Репка та Олена Волович
«На погонах». Ігор Гаврилюк
«Наш Тернопіль». Олена Волович
«Наш Тернопіль». Учасники студії «Оплески»
«Ніч прощання». Ігор Гаврилюк
«Пізні квіти». Василь Дунець
«Птах удачі». Наталка Бурмас
«Рідних сердець тепло». Наталія та Артем Крохіни
«Різдво у серці». Юлія Шпинда-Малик
«Рушники з України». Василь Дунець
«Серце плакало». «Великодні зернятка»
«Серце плакало». Гурт «Фіра»
«Сміх дощу». Олеся Мала
«Стежка додому». Наталія та Артем Крохіни
«Сльози ангела». Софія Павліченко
«Таємниця губ твоїх». Артем Монастирський
«Така любов». Сергій Степанів
«Так, ми українці». Василь Дунець
«Чарівне Різдво». Марта Коцур
«Художник-вітер». Ірина Чорній
«Читаю “Кобзар”». Сергій Сірий
«Я твоєю стала». Мар'яна Нестайко
«Я убитий солдат»

Збірки інтимної лірики

  • «Твоє тіло — наркотик» (Тернопіль : Джура, 2006)[12]
  • «Пожежа тіл» (Львів : ЛА «Піраміда», 2007)[13]

Містична мелодрама

  • «Йар навиворіт, або Кохання в чужому тілі» (Львів : ЛА «Піраміда», 2011)

Віршовані казки

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Казка «Ліг поспати їжачок» // SiriySergiy. — 2017. — 6 трав.
Казка «Горобець Микитка» // SiriySergiy. — 2017. — 11 черв.
«Киця-цяця» // SiriySergiy. — 2017. — 1 лип.
Казка «Білка-листоноша» // SiriySergiy. — 2017. — 18 лип.
Казка «Слоненятко Роні» // SiriySergiy. — 2017. — 29 жовт.
  • «Ліг поспати їжачок» // Літературний Тернопіль (2016, № 3).
  • «Слоненятко Роні» // Літературний Тернопіль (2017, № 1).
  • «Білка-листоноша» // Літературний Тернопіль (2017, № 2).
  • «Горобець Микитка» // Літературний Тернопіль (2017, № 2).

Звання, відзнаки та пошанування

Член Національної спілки журналістів України (2006), Асоціації діячів естрадного мистецтва України]] (2006)[14].

  • Переможець:
    • всеукраїнських конкурсів публікацій із проблем зайнятості та обмеження безробіття (2000, 2002, 2003);
    • другого і третього фотоконкурсів «Краєвиди Тернополя», проведених у 2009-2010 роках управлінням культури та туризму Тернопільської міськради.
  • Спеціяльна відзнака міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» від народного вокально-хореографічного ансамблю «Зернятко» в номінації «Пісенна лірика для дітей» за текст пісні «Домовик-Домовичок» (2014)[16][17].
  • У 2015 фоторобота Сергія Сірого «Надвечір'я над Тернопільським ставом» увійшла до 30-ти найкращих конкурсних світлин про Тернопіль, з яких «Школа молодого реформатора», що діє при Тернопільській міськраді, сформувала пересувну фотовиставку «Мій Тернопіль».
  • Лавреат міжнародних конкурсів «Коронація слова»:
    • 2016 — твір «Бім і Кеті» — переможець у номінації «Пісенна лірика для дітей» як найкращий пісенний твір для дітей молодшого шкільного віку[18];
    • 2018 — «золото» і «срібло» вибороли дві пісні для дітей, а твір-реквієм «Чорний ворон», присвячений нашим захисникам, які боронять східні кордони України, отримав спеціяльну відзнаку в номінації «Пісенна лірика»[19].
  • На честь митця:

Джерела

Основне

  • Левченко О. Сірий Сергій Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 265. — ISBN 978-966-528-279-2.

Додаткові

Покликання

Примітки

  1. Гривас С. Не стало відомого поета-пісняра, журналіста Сергія Сірого / Світлана Гривас // 20 хвилин. — 2017 (4 груд.)
  2. Наш Тернопіль - Ukrainian songs // SiriySergiy. — 2010. — 6 квіт.
  3. Тернопільська студентка з Нігерії заспівала «гімн» нашого міста (Відео) // МедіаТОР. — 2017. — 17 лист.
  4. Сергій Сірий і перекладач «Гаррі Поттера» стверджують, що ліпше Тернополя міста немає // Погляд. — 2016. — 27 серп.
  5. "Хто Тернопіль не шанує, най нас в дупу поцілує!" (батярська пісня) // SiriySergiy. — 2017. — 20 серп.
  6. Фіра - Серце плакало/ Героям Небесної Сотні // Відеостудія Профі (PROFI videostudio). — 2014. — 11 бер.
  7. Молитва за Україну (Одвічна правда на землі) - Ukrainian songs // Dola. — 2015. — 14 серп.
  8. Героям війни на сході України присвячується // Відеостудія Профі (PROFI videostudio). — 2014. — 7 черв.
  9. Методичні рекомендації щодо організації та проведення циклу уроків мужності у навчальних закладах Київської області // Управління освіти Миколаївської міської ради.
  10. Українські пісні. Сергій Сірий
  11. Медична академія. — 2005. — № 22 (25 лист.). — С 6. — (Фестиваль).
  12. Шекспір відпочиває… // Книгоман.
  13. «Вітром твоїм я стану...» // Книгоман.
  14. 14,0 14,1 Солтис, В. Тернополянин Сергій Сірий еротичні вірші почав писати ще у школі / Василь Солтис // 20 хвилин. — 2012 (16 січ.)
  15. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серп.
  16. Тернопільських літераторів відзначили на «Коронації слова» у Києві // Свобода. (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 11 листопада 2024 — недійсне).
  17. «Коронація слова» назвала своїх переможців (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 11 листопада 2024 — недійсне).
  18. Переможці «Коронація слова-2016» // Коронація слова. — 2016.
  19. 19,0 19,1 19,2 Попович Ж. Душа Сергія Сірого витає над Тернополем / Жанна Попович // Номер один. — 2019. — 48 (27 лист). — С. 9. (Пам'ять).
  20. У Тернополі відкриють меморіальну дошку поету-пісняру Сергієві Сірому // Часопис.

Зауваги