Сергій Долгіх

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Сергій Долгіх
Сергій Долгіх
Сергій Долгіх
Народження: 01.05.1980,
с. Заруддя, нині Збаразька громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 16.11.2014,
біля с. Нікішине, нині Хрестівська громада, Горлівський район, Донецька область, Україна
Поховання: правдоподібно,
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Родина: батьки — Володимир і Людмила, дружина — Ганна, донька — Софія
Освіта: Зарудянська школа, Кременецьке педагогічне училище, Інститут комп'ютерних технологій ТАНГ, Київський політехнічний інститут
Робота: очолював комп'ютерний відділ у Республіканському центрі сертифікації
Військо: Збройні сили України; солдат, телефоніст-лінійний наглядач
Відзнаки: Орден «За мужність» III ступеня

Сергій Долгіх (1 травня 1980, с. Заруддя, околиця Збаража — 16 листопада 2014, біля с. Нікішине, Донецька область) — український військовик, солдат 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Життєпис

Сергій Долгіх народився 1 травня 1980 року в селі Заруддя[1] в околиці Збаража в сім’ї Володимира і Людмили. У перший рік життя Сергія помер батько, мати, вийшовши вдруге заміж, живе з вітчимом у сусідніх з Заруддям Олишківцях. Виховував хлопця дядько Микола Катеренюк.

Навчався в Зарудянській школі (9 клясів). Закінчив Кременецьке педагогічне училище (нині — Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка), здобувши фах учителя трудового навчання, Інститут комп'ютерних технологій Тернопільської академії народного господарства (нині — Західноукраїнський національний університет). Тоді поїхав на роботу в Київ, працював у Господарському суді, Тендерній палаті. Навчався в Київському політехнічному інституті.

Очолював комп'ютерний відділ у Республіканському центрі сертифікації. Був активним учасником Революції Гідности.

Мобілізований 3 серпня 2014, на початку вересня поїхав у зону проведення АТО. Звання: солдат; посада: телефоніст-лінійний наглядач.

15 листопада відбувся сильний мінометний обстріл українських позицій біля с. Нікішине[2] на Донеччині, після якого неподалік від блокпоста знайшли мертвого дідуся. За правилами, в таких випадках викликали міліцію, яка попросила гарантувати їхню безпеку. На світанку 16 листопада вояки вирушили ставити розтяжки, щоб перекрити зону, куди мали прибути правоохоронці. Але вночі неподалік від тіла чоловіка терористи влаштували засідку. Від пострілів майже впритул троє з чотирьох українських бійців були поранені. Сергій Долгіх отримав поранення в ногу, куля зачепила артерію. Наклавши джгут, продовжив бій. У нього влучили граната і куля, які й спричинили смерть.

Похований 20 листопада у рідному Зарудді. На похорон прийшли сотні людей з навколишніх сіл, Збаража, Тернополя, Києва; відспівували героя 12 священників.

Родина

Одружився і проживав у Києві.

Залишились мати Людмила[3], дружина Ганна та донька Софійка.

Відзнаки та пошанування

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (13 травня 2015, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіяльної цілісности України[4]. Орден матері героя вручив голова ТОДА Степан Барна 9 липня[5].
  • орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» (2015, посмертно) — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України[6].
  • Звання Почесний громадянин Тернопільської области (26 серпня 2022, посмертно)[7].

22 вересня 2015 в Зарудді відкрито пам'ятник Героєві[8].

Джерела

Основні

  • Боднар С Він хотів для України добра та миру / Світлана Боднар // Свобода. — 2014. — № 98 (26 лист.). — С. 5.
  • Перун В. До останнього патрона / Віра Перун // Вільне життя плюс. — 2014. — № 96 (28 лист.). — С. 3. — (Втрата).
  • Долгіх Сергій Володимирович // Книга пам'яти полеглих за Україну.

Додаткові

  • Кушнірук З. «Сергій був на війні, а нас запевняв, що ходить на роботу» / Зіна Кушнірук // Наш день. — 2015. — № 16 (29 квіт.-5 трав.). — С. 3. — (рубрика).
  • На Сході загинув герой з Тернопільщини Сергій Долгіх  // Номер один. — 2014. — № 47 (19 лист.). — С. 3.
  • Цебрій Є. Сергій загинув в АТО / Євгенія Цебрій // RIA плюс. — 2014. — № 47 (19 лист.). — С. 3.

Покликання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
В АТО загинув уродженець с. Заруддя // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 18 лист.

Примітки

  1. На час народження — село Збаразького району Тернопільської области УРСР, нині — у складі Збаразької громади Тернопільського району Тернопільської области України.
  2. На час смерти — село Шахтарського району, нині — Хрестівської громади Горлівського району.
  3. Батьки загиблих Героїв з Тернопільщини висадили «Алею пам’яті» й розповіли душевні історії про синів // Т1 Новини. — 2019. — 9 квіт.
  4. Указ Президента України від 13 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  5. Бійця з Тернопільщини Сергія Долгіх нагородили орденом «За мужність» (посмертно) // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 10 лип. (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 2020 — недійсне).
  6. Сиско І. У День Державного Прапора збаразькі бійці отримали медалі та ордени від українського народу / Ірина Сиско // Народне слово. — 2015. — 26 серп.
    Тарнавська Н. Народними нагородами у Збаражі вшанували Героїв сучасності (фото) / Наталія Тарнавська // Терен. — 2015. — 26 серп.
  7. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 499 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Долгіх Сергію Володимировичу (посмертно)».
  8. Пам'ятник загиблому бійцю АТО Сергію Долгіх відкрили у селі Заруддя Збаразького району // ТВ-4. — 2015. — 22 вер.

Зауваги


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014-2026 •••
Загинули АБВГ • ҐДЕ • ЄЖ • ЗІ • ЙКЛМНОПРСТУФ • ХЦ • ЧШ • ЩЮ • Я