Сенкевич (прізвище)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук

Information icon4.svg Прізвище кількох осіб, пов'язаних з Тернопільщиною. Сторінка значень містить посилання на статті та/або коротку довідку про кожного з них.

Сенкевич (пол. Sękiewicz / Сенкєвіч, або пол. Siękiewicz / Сєнкєвіч) — польське прізвище.

Пов'язані з краєм

  • Генрик Адам Александер Піус Сенкевич, або Генрик Сенкевич (пол. Henryk Sienkiewicz, псевдоніми, криптоніми: Juliusz Polkowski, K. Dobrzyński, Litwos, Musagetes; 5 травня 1846, с. Воля Окшейська, Підляшшя, нині Польща — 15 листопада 1916, готель дю Лак, м. Веве, Швайцарія) — польський письменник, публіцист, громадський діяч[1]; перебував на Тернопільщині.
  • Кароль Казімеж Сенкевич (пол. Karol Kazimierz Sienkiewicz; 20[2] січня 1793, с., нині м. Калинівка, Вінничина — 7 лютого 1860, м. Париж, Франція) — польський письменник, історик, редактор, громадський діяч, бібліограф; навчався і працював у Крем'янці[3].
  • Станіслав Сенкевич (пол. Stanisław Sękiewicz; дата і місце народження невідомі — дата і місце смерти невідомі) — польський землевласник у Шипівцях в околиці Заліщиків[4].
  • д-р Францішек Сенкевич (пол. Franciszek Sękiewicz; дата і місце народження невідомі — 29 січня 1914, м. Бучач[5]) — польський лікар, громадський та освітній діяч[6], добродійник[7]; повітовий лікар[8] або санітарний конципієнт у Чорткові, повітовий лікар у Бучачі, доктор медицини.
  • Юзеф Сенкевич (пол. Józef Sękiewicz[9], іноді — Siękiewicz[10]; 1845/1846, місце народження невідоме — 23 червня 1897, с. Шимбарк[9][11], нині Польща) — польський освітянин, управлінець[12], громадський діяч[13], господарник[14]; від 12 червня 1893[10] — перший директор Бучацької цісарсько-королівської гімназії.

Примітки

  1. Markiewicz, H. Sienkiewicz Henryk Adam Aleksander Pius // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996—1997. — T. XXXVII. — S. 203—216. (пол.)
  2. У ТЕС — 21 січня.
  3. Skowronek, J. Sienkiewicz Karol Kazimierz // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXXVII. — S. 222—226. (пол.)
  4. Spis majątków ziemskich — woj. tarnopolskie // Europa w rodzinie. Ziemiaństwo polskie w XX wieku. (пол.)
  5. Kronika. Ofiara zawodu // Kurjer Lwowski. — 1914. — № 40 (8 lut.). — S. 2. (пол.)
  6. Listy z kraju. Czortków // Kurjer Lwowski. — 1910. — № 374 (13 sier.). — S. 4; Listy z kraju. Czortków // Kurjer Lwowski. — 1910. — № 459 (4 paźd.). — S. 3. (пол.)
  7. Listy z kraju. Czortków // Kurjer Lwowski. — 1910. — № 393 (25 sier.). — S. 3;
  8. Echa prowincjonalne. Czortków // Kurjer Lwowski. — 1910. — № 520 (9 list.). — S. 3. (пол.)
  9. 9,0 9,1 Zmarli // Kurier Lwowski. — 1897. — № 174 (25 czer.). — S. 3. (пол.)
  10. 10,0 10,1 Mianowania i przeniesienia // Muzeum. — 1893. — R. 9, zesz. 6—7. — S. 619. (пол.)
  11. У тому ж числі газети стверджується, що у Бродах померла графиня Теодора Руссоцька, дружина бродівського старости; на сайті Марека Мінаковського подано, що Теодора з Венцлів, дружина графа Владислава Руссоцького, померла 23 червня у Бродах (див.: Teodora Wencel (ID: lu.32104). (пол.)). За даними ТЕС та инших джерел, д-р Михайло Дорундяк помер 31 липня 1907, а «Kurjer Lwowski» звістку про його смерть опублікував 2 серпня (див.: Kronika. Osobiste // Kurjer Lwowski. — 1907. — № 356 (2 sier.). — S. 5. (пол.)).
  12. Wiadomości szkolne // Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Jaśle za rok szkolny 1894. — Jasło, 1894. — S. 3. (пол.)
  13. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Jaśle… — 1890. — Jasło, 1890. — S. 61.; Sprawy Towarzystwa nauczycieli szkół wyższych] // Muzeum. — 1892. — R. 8, zesz. 3. — S. 133. (пол.)
  14. Szymbarskie majątki ziemskie i ich właściciele // Muzeum Dwory Karwacjanów i Gładyszów w Gorlicach. (пол.)

Джерело

Зауваги