Сембратович (прізвище)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук

Information icon4.svg Прізвище кількох осіб, пов'язаних з Тернопільщиною. Сторінка значень містить посилання на статті про кожного з них.

Сембрато́вич — українське прізвище.

Відомости

За даними сайту «Рідні»[1] (станом на 2019 рік) це 55412-е за поширеністю прізвище в Україні, 76[2] носіїв, найпопулярніші імена: Олександр, Наталія.

Носіїв прізвища найчисельніше на Львівщині, також у Добропільському районі Донецької, Покровському районі Дніпровської областей, у містах Харкові, Львові, Коломиї, Новокаховці.

На Тернопільщині проживає тільки 1 носій прізвища — в Теребовлянському районі.

Пов'язані з краєм

  • Йосиф Сембратович (8 листопада 1821, с., нині м. Криниця[3], або Криниця-Живець[4], Польща — 23 жовтня 1900, м. Рим, Королівство Італія) — український греко-католицький релігійний діяч, освітянин, доктор богослов'я, граф, митрополит Галицький; неодноразово перебував на Тернопільщині (василіянські монастирі в Бучачі, Улашківцях, Михайлівці, також — Тернопіль, Збараж, Скалат, Гнилички, Нестерівці);
  • Сильвестр Сембратович (3 вересня 1836, с. Дошниця в околиці Ліська, нині Польща — 4 серпня 1898, м. Львів) — український греко-католицький релігійний і громадський діяч, освітянин, митрополит Галицький, кардинал, ініціятор утворення Станиславівської епархії, видав перший молитовник народною мовою; неодноразово перебував на Тернопільщині (Кудринецький, Підгаєцький, Зборівський, Збаразький та инші деканати);
  • д-р Філарет Сембратович[5] (бл. 1845[6], ймовірно[7], с. Королева Руська[8] в околиці Нового Санчу, нині Польща[9] — бл. 15 червня 1898, м. Бережани[10]) — український правник[11], громадський діяч[12], цісарсько-королівський суддя в Бережанах[11], Монастириськах[13], Тернополі, доктор права[14]; небіж владики Йосифа Сембратовича[15].

Подібні прізвища

Примітки

  1. Сембратович // Рідні.
  2. Тут і далі абсолютні числа зі сайту, які на нинішній день можуть бути инші, як також загалом можуть бути тільки наближеними до точних.
  3. Криниця // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — Т. 3. — С. 1189.
  4. Укладачі видання «Енциклопедія Сучасної України» чомусь вжили спольщену назву — Криниця-Здруй (пол. Krynica Zdrój; див.: Гаврилюк, Ю. Криниця-Здруй // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 15 : Кот — Куз.— С. 478. — ISBN 978-966-02-7305-4.).
  5. У джерелах також фігурує як Філярет Сембратович.
  6. У згадці про його смерть у часописі «Kurjer Lwowski» стверджується, що помер у віці 53 років; див.: Kronika. Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164 (15 czer.). — S. 3. (пол.)
  7. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  8. Нинішня польська назва — Królowa Górna.
  9. Батько — о. Михайло (1814—1884) — був тоді парохом у цьому селі (див.: Михайло Сембратович нар. 1814 пом. 20 жовтня 1884 // Родовід; також — Michaël Sembratowicz // Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos graeco-cathol. Premisliensis pro Anno Domini MDCCCXLVII. — Premisliæ, 1847. — P. 167. (лат.).
  10. Kronika. Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164. — S. 3. (пол.)
  11. 11,0 11,1 Філарет Сембратович // Родовід.
  12. Д-р Бемко, В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля : у 3 т. / Український архів. — Париж — Сидней — Торонто: Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — Т. XIX. — XV + 877 с.  — С. 80.
  13. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1888. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1888. — S. 76. (пол.)
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1896… — S. 86. (пол.)
  15. Батько — о. Михайло — був сином о. Теодосія і старшим братом владики Йосифа (див.: Теодосій Сембратович нар. 1781 пом. 27 липня 1844 // Родовід.)

Джерела

Зауваги