Сатурнін Квятковський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Історик, освітянин, урядник
Сатурнін Квятковський
Инші імена: Saturnin Kwiatkowski
Народження: 20.11.1856
с. Дорофіївка, нині Підволочиський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 3.04.1902
м. Відень, нині Австрія
Поховання: Центральфрідгоф, Відень
Громадянство: поляк size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: батько — Тадеуш, мати — Юлія з Мєльніцьких, дружина — Марія з Вавровських, брат — Станіслав
Освіта: гімназія, Львівський університет
Робота: гімназійний учитель, урядник
Наукова діяльність: автор наукових праць
Громадська діяльність: співорганізатор та активний діяч «Історичного товариства у Львові» (нині Польське історичне товариство)
Примітки: помер від хвороби легень

Сатурнін Квятковський (пол. Saturnin Kwiatkowski; 20 листопада 1856, с. Дорофіївка, нині Україна — 3 квітня 1902, м. Відень, нині Австрія) — польський освітянин, історик, співорганізатор та активний діяч Історичного товариства у Львові, викладач Вищої гімназії в Тернополі, австро-угорський урядник.

Життєпис

Сатурнін Квятковський народився 20 листопада 1856 року в с. Дорофіївці коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії (нині Підволочиського району на Тернопільщині, Україна). Батько — Тадеуш Квятковський, учитель, потім повноважний представник Уруських, адміністратор газети «Kurjer Lwowski», мати — Юлія з Мєльніцьких. Мав брата Станіслава[1] (1862, Вовків — 1925, Варшава) — польського лікаря, очільника «Польонії» на Буковині, консула Польської Республіки в Чернівцях[2].

Очевидно, що закінчив клясичну гімназію[3]. Навчався на філософському факультеті Львівського університету імені Франца І (нині Львівський національний університет імені Івана Франка) під керівництвом Ксаверія Ліске. Серед приятелів Квятковського — Людвік Фінкель, Освальд Бальцер та инші.

Спочатку працював гімназійним учителем у гімназії імені Франца Йозефа Львові, потім — у цісарсько-королівській Вищій гімназії в Тернополі (згодом — Перша тернопільська гімназія), після цього — у цісарсько-королівській Другій гімназії у Львові.

4 листопада 1895 року призначний на посаду референта галицького шкільництва в міністерстві освіти і віросповідань у Відні.

Належав до організаторів та активних діячів «Історичного товариства у Львові» (нині Польське історичне товариство), в якому був членом виділу та скарбником.

Його дружиною була Марія з Вавровських, познаньська піяністка; шлюб взяли 12 серпня 1885 року в м. Оструві[4] (нині Острув Вєльськопольський, Польща).

Сатурнін Квятковський помер 3 квітня 1902 року в м. Відні, столиці Австро-Угорської монархії (нині Австрійської республіки) внаслідок тривалої хвороби легень. Похований на віденському цвинтарі Центральфрідгоф (Zentralfriedhof).

Доробок

Цікавився історією Польщі XV ст., чимало праць Сатурніна Квятковського присвячені періоду панування короля Владислава III Варненчика. Автор кільканадцяти рецензій у виданні «Kwartalnik Historyczny». Серед його творів, зокрема, є:

  • «Itinerarium Władysława III Warneńczyka» (Львів, 1879)
  • «Ostatnie lata Władysława Warneńczyka» (Przewodnik Naukowy i Literacki, Львів, 1883)
  • «Urzędnicy kancelaryjni koronni i dworscy z czas. Władysława Warneńczyka 1443—1444» (Краків, 1883)
  • «Wykaz dostojników duchownych i świeckich, tudzież urzędników z czasów Władysława Warneńczyka» (1885)
  • «Jan Giskra z Brandysu, rys biograficzny z XV wieku» (Львів, 1886)
  • «Vita fratris Nicolai de Magna Kosmin» // збірник «Monumenta Poloniae historica», t. V (Львів, 1887).

Примітки

  1. Lewicki, s. 363—364.
  2. Biedrzycki, E. Kwiatkowski Stanisław (1862–1925) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. XVI. — 364—365. (пол.)
  3. Saturnin Kwiatkowski (ID: psb.14590.1). (пол.)

Джерела, література

  • Lewicki, K. Kwiatkowski Saturnin (1856–1902) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. XVI. — 363—364. (пол.)
  • Papée, F. Towarzystwo historyczne 1886—1900 // Kwartalnik Historyczny. — Lwów, 1937. — Rocznik LI, zeszyt 1—2. — S. 5. (пол.)

Посилання

Зауваги