Салівка

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Село
Салівка
Розташування: size Чортківський район
size Тернопільська область
size Україна
Статус: колишнє село, нині в складі Ягільниці
Заснування: XVII століття
Перша згадка: XVII століття

Салівка — колишнє село, яке нині входить до складу с. Ягільниці в околиці Чорткова.

Історія

Відоме від XVII століття.

За переказами, першопоселенцем був козак Сало, від прізвища якого, ймовірно, походить назва села.

1785 року в селі проживали 443 особи, 1870 — 589, 1880 — 609 осіб. Існували греко-католицька і римо-католицька парафії. 1880 р. було, зокрема, 383 греко-католики.

Велика земельна власність належала графови Каролеви Лянцкоронському — 1236 морґів; 1045 морґів належали іншим мешканцям.

У селі в 1930-х роках діяла 2-класна школа з польською мовою навчання[1].

1948 року примусово створено сільськогосподарську артіль імені Сталіна[2], яку в 1950 приєднано до ягільницького колгоспу.

У 1950-х роках на базі місцевої бібліотеки, що мала найбагатший книжковий фонд району, відкрито школу передового досвіду, де проходили навчальну практику студенти бібліотечного відділу Харківського інституту культури (нині Харківська державна академія культури). Було видано бюлетень «Про роботу бібліотеки с. Салівка Чортківського району».

Унаслідок сильної зливи влітку 1955-го річка Черкаска вийшла з берегів, вода затопила будинки в пониззі біля пагорбів[2].

Діяв клуб.

Відомі люди

Народилися

  • Степан Бубернак (нар. 28 вересня 1947) — український історик, краєзнавець, освітянин, громадський діяч, член ВУСК, Заслужений працівник культури України[3]

Проживали

  • Степан Батюк (1891, с. Стоянів, Львівщина — 1965, Салівка) — український художник, різьбяр, майстер витинанки, працював тут бібліотекарем[4].

Взяли шлюб

  • 1808 — Лукаш Янушовський гербу Домброва, син Миколая та Анни з Затурських, і Марія Розалія з Шишковських (пом. 1849)[5]
  • 1822 — Міхал Янушовський гербу Домброва, брат Лукаша, і Марія з Левицьких (пом. 1829)[5]
  • 1834 — Ілля Крушельницький гербу Сас (1806—?) та Франциска з Гачинських (?—1853); його другою дружиною була Марія Дучимінська
  • 1837 — Войцех Янушовський гербу Домброва, син Лукаша, і Єлизавета (Ельжбета) з Ільницьких; мали сина Станіслава[5]
  • 1843 — Олександр Крушельницький гербу Сас (1813—?) та Маріанна Зьобровська[6].

Померли

  • Анастазія з Янушовських, дружина Яна Бобовського (пом. 1822)[5]

Примітки

  1. Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1931. — S. 62 [98].
  2. 2,0 2,1 Ягільниця. Історична довідка // Чортківська районна рада. — (джерело й автор нарису не вказаний; ймовірно, Степан Бубернак і текст з його книжки про Ягільницю).
  3. Дем'янова, І., Савак, Б. Бубернак Степан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 189. — ISBN 966-528-197-6.
  4. Буберак, С., Костюк, С. Батюк Степан Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 89. — ISBN 966-528-197-6.
  5. 5,0 5,1 5,2 5,3 Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1913. — Cz. 1. — T. 16. — S. 234—235.
  6. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 356.

Джерела


Зауваги