Садок Баронч

Чернець, історик, фольклорист
о. Садок Баронч
о. Садок Баронч
Инші імена:	Садок Вінцентій Фереріуш Баронч, пол. Sadok Wincenty Fererjusz Barącz, вірм. Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ
Народження:	29.04.1814 м. Станиславів, нині Івано-Франківськ, Україна
Смерть:	2.04.1892 м-ко Підкамінь, нині Бродівський район, Львівська область, Україна
Громадянство:	вірменин  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Родина:	батько — Григорій
Освіта:	нормальна (початкова) школа й цісарсько-королівська гімназія у Станиславові, факультет філософії та факультет богослов'я Львівського університету, монастирська філософсько-богословська школа у Львові
Релігія, духовне життя:	римо-католик, чернець-домініканин(-ець)
Творчість:	автор краєзнавчих розвідок
Громадська діяльність:	голова Польської національної ради в Тисмениці, мировий суддя

о. Садок Баронч ОП (у хрещенні — Вінцентій Фереріуш Баронч; пол. Sadok Barącz, вірм. Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ; 29 квітня 1814, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ, Україна — 2 квітня 1892, містечко Підкамінь, Львівщина, нині Україна) — польський римо-католицький релігійний діяч, чернець-домініканин, історик, фольклорист, архівіст, вірменин за національністю.

Життєпис

Садок Баронч народився 29 квітня 1814 року в місті Станиславові (на той час — Австрійська імперія, нині — Івано-Франківськ, Україна) в незаможній вірменській родині містянина Григорія Баронча. При народженні отримав два імені — Вінцентій і Фереріуш — на честь святого Вінсента Феррера.

1821—1830 навчався в нормальній (початковій) школі й Станиславівській цісарсько-королівській гімназії, 1831—1833 — у Львівському університеті на факультеті філософії. Закінчив екстерном також факультет богослов'я (1833—1835). Бажаючи вступити до монастиря домініканців у Львові, листувався з Ватиканом з проханням дозволити йому змінити вірменський обряд на латинський, на що отримав дозвіл аж через 5 років. 1835 вступив до новіціяту домініканців у Підкамені поблизу Бродів, де 19 липня того ж року отримав чернече ім'я Садок. Продовжував вивчати богослов'я та закінчив монастирську філософсько-богословську школу у Львові. Вічні обіти склав 2 травня 1838. Священничі свячення отримав з рук львівського латинського архиєпископа Франтішека Піштека 21 липня 1838.

1839 виконував функції бібліотекаря монастиря та помічника (вікарій) домініканської парафії при костелі Божого Тіла у Львові; став професором біблійних наук у філософсько-богословській школі. 1842–1845 — виконував обов'язки катехита в нормальній школі у Жовкві, яка належала домініканам; став помічником настоятеля монастиря (підпріором).

З початку 1846 переведений до Бірок Домініканських, потім був настоятелем та адміністратором парафії, 1848 — головою Польської національної ради та мировим суддею в Тисмениці. 1851 повернувся до Львова, де знову став професором у школі домініканців. 1853–1857 — спеціяльний радник капітули провінції. 1855 на короткий час призначений настоятелем у Підкамені, однак невдовзі подав у відставку. Впродовж багатьох років був прокуратором і бурсарієм цього домініканського монастиря, тут прожив до кінця свого життя. Звідти навідувався у м-ко Залізці та м. Бучач на Тернопільщині.

1858 став членом-кореспондентом Краківського наукового товариства.

Помер о. Садок Баронч 2 квітня 1892 в м-ку Підкамені. Похований у каплиці на місцевому монастирському цвинтарі.

Доробок

У монастирських архівах відшукував манускрипти, робив виписки, розпитував старожилів. Переписувався з ученими, письменниками, зокрема, з Авґустом Бєльовським, директором Бібліотеки ім. Оссолінських (Оссолінеуму) у Львові, який сприяв роботі ченця. Свої краєзнавчі пошуки о. Садок Баронч виклав польською мовою у 30 монографіях та близько 70 статтях, зокрема, у львівських часописах.

Праці з історії Тернопільщини

• «Żywoty sławnych Ormian w Polsce» («Життєписи славних вірмен у Польщі»; Львів, 1856),
• «Rys dziejów ormiańskich» (Нарис вірменської історії; 1869),
• «Pamiątki jazłowieckie» («Пам'ятки язловецькі»; Львів, 1862),
• «Pamiątki buczackie» («Пам'ятки бучацькі»; Львів, 1882),
• «Jan Tarnowski: szkic biograficzny» («Ян Тарновський: біографічний нарис»; Познань, 1888),
• «Założce» («Залізці»; Познань, 1889).

Видані в Тернополі

• «Bajki, fraszki, podania, przysłowia i pieśni na Rusi» («Байки, епіграми, оповідання, прислів’я та пісні на Русі»; 1866),
• «Rys dziejów ormiańskich» (Нарис вірменської історії; 1869),
• «Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu» («Історія монастиря оо. Домініканів у Підкамені; 1870).

Вшанування

На честь о. Садока Баронча названа одна з вулиць Львова.

Джерела

• Медведик, П. Баронч Садок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 86. — ISBN 966-528-197-6.
• Бондарчук, П. М. Баронч Садок // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 194. — ISBN 966-00-0734-5.
• Knot, A. Barącz Sadok Wincenty Fererjusz (1814—1892) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1935. — Т. I, zesz. 1. — S. 290—292; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)