Роман Лебухорський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Роман Лебухорський
Роман Лебухорський
Роман Лебухорський
Псевдо: Гном
Народження: 10.10.1986,
м-ко Золотий Потік, нині Золотопотіцька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 12.03.2022,
с. Слобода Кухарська, Іванівська громада, Вишгородський район, Київська область, Україна
Поховання: 26.03.2022,
м-ко Золотий Потік
Громадянство: українець,
size Україна
Родина: мати — Леся, брат — Тарас
Освіта: невідомо
Робота: невідомо
Військо: Збройні сили України, старший солдат

Роман Лебухорський (позивний «Гном»[1]; 10 жовтня 1986, м-ко Золотий Потік, Україна — 12 березня 2022, с. Слобода Кухарська, Україна) — український військовик.

Життєпис

Роман Лебухорський народився 10 жовтня 1986 року в містечку Золотому Потоці[2][3] (нині — адмінцентр Золотопотіцької громади Чортківського району Тернопільської области України). Тут проживав у дитинстві.

Згодом сім’я переїхала в м. Калуш на Івано-Франківщину, де він навчався. 2006 сім’я повернулася до Золотого Потоку.

Брав участь у Революції гідности.

Від 2016 більше двох років був добровольцем у «Правому секторі», потім підписав контракт з 10-ою окремою гірсько-штурмовою бригадою ЗСУ, згодом служив у 109 батальйоні «Едельвейс». Командир бойової машини — командир гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини А3892.

8 березня отримав поранення, у телефонних дзвінках до рідних повідомляв, що лежить у посадці, але точного місця не вказував. 12 березня о пів на третю ночі зв’язок з ним зник, загинув у с. Золотій Слободі Вишгородського району Київської области. Про загибель рідних повідомили 24 березня. Похований 26 березня на цвинтарі в Золотому Потоці.

Родина

Власної сім’ї не мав, казав, що не створюватиме родини, доки не виграємо війну. Залишилися мати Леся, брат Тарас, бабуся Ганна.

Джерела

Основні

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
На Тернопільщині до лісу вивозять сміття // Суспільне Тернопіль. — 2020. — 26 лист.
Роман Лебухорський, 35 років. Вічна пам'ять Герою... // Новини Тернополя 20 хвилин. — 2022. — 26 бер.
Роман — справжній син українського народу, каже побратим Грім // Новини Тернополя 20 хвилин. — 2022. — 26 бер.
«Мамо, я не боюся померти за Україну»: у Золотому Потоці попрощались із воїном Романом Лебухорським // Т1 Новини. — 2022. — 28 бер.
«Мамо, я не боюся померти за Україну»: у Золотому Потоці попрощались із воїном Романом Лебухорським // Телеканал ІНТБ. — 2022. — 28 бер.

Примітки

  1. ↑ Правий Сектор / Тернопільщина // Фейсбук. — 2022. — 26 бер. — 10:12.
  2. ↑ Бучач // Фейсбук. — 2022. — 25 бер. — 12:32.
  3. ↑ Бучацька міська рада — територіальна громада // Фейсбук. — 2022. — 25 бер. — 13:44.

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко.
Information icon4.svg Текст статті написаний в основі за правилами клясичного українського правопису 1929 року. Нові слова, що ввійшли в ужиток пізніше, — за новим правописом 2019. Власні назві — зазвичай за правописом, що діяв на час створення твору, заснування організації тощо.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014—2022 •••
Загинули А • Б • В • Г • Ґ • Д • Е • Є • Ж • З • І • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=Роман_Лебухорський&oldid=52312