Петро Ріпнійський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Освітянин
Петро Ріпнійський
Народження: 11 липня 1845
с. Ріпник, нині Польща
Смерть: не раніше травня 1917
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Освіта: вища
Робота: освітянин, Директор Тернопільської української гімназії

Петро Ріпнійський (11 липня 1845, с. Ріпник, нині Польща — не раніше початку травня 1917) — український освітянин, директор Тернопільської української гімназії.

Життєпис

Петро Ріпнійський народився 11 липня 1845 в селі Ріпнику на Лемківщині (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині у складі ґміни Вояшівка Коросненського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). За віросповіданням був греко-католиком[1].

Очевидно, що він закінчив класичну гімназію та один з університетів, оскільки був учителем вищої цісарсько-королівської гімназії.

На службу зарахований 30 вересня 1880[1]. Працював на посаді заступника вчителя цісарсько-королівської Дрогобицької вищої реальної гімназії імені Франца Йозефа. Зокрема, 1892/1893 навчального року викладав латинську та грецьку мови[2], 1893/1894 — латинську, грецьку та українську (руську) мови[3], 1894/1895 — латину, був керівником Іа класу[4]. Викладав каліграфію учням Дрогобицької нижчої гімназії, зокрема, в 1893/1894[3] та 1894/1895 навч. роках[4].

На посаді екзаменованого заступника вчителя цього закладу працював, зокрема, 1896/1897 навч. року (був керівником Іа класу, навчав латинської, української, німецької, польської мов)[5], 1897/1898 навч. року (керівник ІІа класу, навчав латинської, української, німецької, мов)[6].

Розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 12524 від 31 травня 1896 отримав відпустку на перше півріччя 1897 року[7]. 22 травня 1897 склав учительський іспит. 24 червня 1896 отримав звання дійсного учителя[1].

За розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 11931 від 24 червня 1898 переведений на роботу до цісарсько-королівської Тернопільської вищої гімназії[8], де 1898/1899 навч. року працював на посаді учителя, був керівником І українського класу, навчав латинської, української, грецької мов[9].

За розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 23756 від 20 вересня 1900 затверджений на посаді вчителя та отримав титул цісарсько-королівського гімназійного професора[10]. Принаймні наприкінці 1900/1901 навч. року був керівником Іа класу Тернопільської української гімназії, викладав латину та греку, надобов'язково — каліграфію[11], 1902/1903 — керівником ІІІа та IVa класів, викладав латинську та польську мови[12], 1903/1904 — керівником IVa класу, викладав латину та греку[13], 1905/1906-го — керівником VІ класу, навчав латинської та грецької мов[14]. 28 червня 1907 отримав VIII ранг державного службовця[1].

Наприкінці 1916 року окупаційна влада згодилася відкрити «малоруські» школи, бо охочих до вивчення російської мови не виявилося; було відкрито українську гімназію, яку очолив директор проф. Петро Ріпнійський[15]. На початку травня 1917 року він, «підтоптаний віком», який почував себе незатишно за нових обставин, передав керівництво закладом Ілярієви Бриковичу[16].

За спогадами Ілярія Бриковича, за своїми переконаннями Ріпнійський був старорусином, що дозволяло йому мати доступ до московської окупаційної влади та інтервеніювати у шкільних справах[17].

Точна дата смерти наразі невідома.

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Spis, s. 28.
  2. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1893. — Lwów : drukarnia Naukowego Towarzystwa imienia Szewczenki, 1893. — S. 42. (пол.)
  3. 3,0 3,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1894. — Lwów : drukarnia Naukowego Towarzystwa imienia Szewczenki, 1894. — S. 44. (пол.)
  4. 4,0 4,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1895. — Lwów : drukarnia Naukowego Towarzystwa imienia Szewczenki, 1895. — S. 30. (пол.)
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1897. — Drohobycz : drukarnia A. H. Żupnika w Drohobyczu, 1897. — S. 62.
  6. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1898. — Drohobycz : drukarnia J. Brosia w Drohobyczu, 1898. — S. 42.
  7. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1897… — S. 64.
  8. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1899. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1899. — S. 52. (пол.)
  9. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1899… — S. 50.
  10. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1901. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1901. — S. 39. (пол.)
  11. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1901… — S. 37—38.
  12. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1903. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1903. — S. 92. (пол.)
  13. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1904. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1904. — S. 74. (пол.)
  14. І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1906. — С. 20.
  15. 1916 / IX. Перша світова війна (1914—1918) // Дуда, І. М. Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — С. 157. — ISBN 966-692-789-6.
  16. В окупованому Тернополі // Діло. — 1937. — Ч. 212 (26 вересня). — С. 6.
  17. В окупованому Тернополі… — С. 4.

Джерело

  • Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — S. 28.

Зауваги