Петро Ріпнійський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Освітянин
Петро Ріпнійський
Народження: 11 липня 1845
с. Ріпник, нині Польща
Смерть: не раніше травня 1917
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: син — Богдан
Освіта: вища
Робота: освітянин, Директор Тернопільської української гімназії

Петро Ріпнійський[1] (11 липня 1845, с. Ріпник, нині Польща — не раніше початку травня 1917) — український освітянин, директор Тернопільської української гімназії.

Життєпис

Петро Ріпнійський народився 11 липня 1845 в селі Ріпнику на Лемківщині (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині у складі ґміни Вояшівка Коросненського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). За віросповіданням був греко-католиком[2].

Очевидно, що він закінчив класичну гімназію та один з університетів, оскільки був учителем вищої цісарсько-королівської (ц.-к.) гімназії.

На службу зарахований 30 вересня 1880[2]. Працював на посаді заступника вчителя ц.-к. Дрогобицької вищої реальної гімназії імені Франца Йозефа. Зокрема, 1882/1883[3], 1884/1885 навчальних років викладав латинську та грецьку мови[4], 1885/1886 — латинську, грецьку та руську (українську)[5], 1892/1893 — латинську та грецьку[6], 1893/1894 — латинську, грецьку та українську (руську) мови[7], 1894/1895 — латину, був керівником Іа класу[8]. Викладав каліграфію учням Дрогобицької нижчої гімназії, зокрема, в 1893/1894[7] та 1894/5 навч. роках[8].

На посаді екзаменованого заступника вчителя цього закладу працював, зокрема 1896/1897 (був керівником Іа класу, навчав латинської, української, німецької, польської мов)[9] і 1897/1898 навчальних років (керівник ІІа класу, навчав латинської, української, німецької, мов)[10].

Розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 12524 від 31 травня 1896 отримав відпустку на перше півріччя 1897 року[11]. 22 травня 1897 склав учительський іспит. 24 червня 1898 отримав звання дійсного учителя[2].

Розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 11931 від 24 червня 1898 переведений на роботу до цісарсько-королівської Тернопільської вищої гімназії[12], де 1898/1899 навчального року працював на посаді вчителя, був керівником І українського класу, навчав латинської, української, грецької мов[13].

Розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 23756 від 20 вересня 1900 затверджений на посаді вчителя та отримав титул цісарсько-королівського гімназійного професора[14]. Принаймні наприкінці 1900/1901 навчального року був керівником Іа класу Тернопільської української гімназії, викладав латину та греку, надобов'язково — каліграфію[15], 1902/1903 — керівником ІІІа та IVa класів, викладав латинську та польську мови[16], 1903/1904 — керівником IVa класу, викладав латину та греку[17], 1905/1906-го — керівником VІ класу, навчав латинської та грецької мов[18]. Рескриптом ц.-к. Крайової шкільної ради № 33949 від 9 листопада 1907 (за іншими даними, 28 червня 1907[2]) отримав VIII ранг державного службовця[19].

Наприкінці 1916 року окупаційна влада згодилася відкрити «малоруські» школи, бо охочих до вивчення російської мови не виявилося; було відкрито українську гімназію, яку очолив директор проф. Петро Ріпнійський[20]. На початку травня 1917 року він, «підтоптаний віком», який почував себе незатишно за нових обставин, передав керівництво закладом Ілярієви Бриковичу[21].

За спогадами Ілярія Бриковича, за своїми переконаннями Ріпнійський був старорусином, що дозволяло йому мати доступ до московської окупаційної влади та інтервеніювати у шкільних справах[22].

Точна дата смерти наразі невідома.

Сім'я

Дуже правдоподібно, його сином був Богдан Ріпнійський, який влітку 1898 закінчив ІІІа клас ц.-к. Дрогобицької гімназії імені Франца Йозефа І[23], 1903 з відзнакою Тернопільську гімназію[24], сотник УГА, окружний суддя в Тернополі, громадський діяч[25].

Примітки

  1. У польськомовних джерелах — Piotr Rzepnijski.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Spis, s. 28.
  3. Sprawozdanie Dyrekcyi с. k. Wyższego Gimnazyum Realnego im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1883. — Sambor : drukarnia J. Czaińskiego, 1883. — S. 34.
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi с. k. Wyższego Gimnazyum Realnego… w Drohobyczu za… 1885. — Gródek : drukarnia J. Czaińskiego, 1885. — S. 46.
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi с. k. Wyższego Gimnazyum Realnego… w Drohobyczu za… 1886. — Gródek, 1886. — S. 54.
  6. Sprawozdanie Dyrekcyi с. k. Wyższego Gimnazyum Realnego… w Drohobyczu za… 1893. — Lwów : drukarnia Naukowego Towarzystwa imienia Szewczenki, 1893. — S. 42.
  7. 7,0 7,1 Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum… w Drohobyczu za… 1894. — Lwów, 1894. — S. 44.
  8. 8,0 8,1 Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum… w Drohobyczu za… 1895. — Lwów, 1895. — S. 30.
  9. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za… 1897. — Drohobycz : drukarnia A. H. Żupnika w Drohobyczu, 1897. — S. 62.
  10. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za… 1898. — Drohobycz : drukarnia J. Brosia w Drohobyczu, 1898. — S. 42.
  11. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za… 1897… — S. 64.
  12. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1899. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1899. — S. 52.
  13. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za… 1899… — S. 50.
  14. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za… 1901. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1901. — S. 39.
  15. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za… 1901… — S. 37—38.
  16. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za… 1903. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1903. — S. 92.
  17. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za… 1904. — Tarnopol : drukarnia L. Wierzbickiego, 1904. — S. 74.
  18. І. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1906. — С. 20.
  19. ІІ. Часть адмінїстрацийна // Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1907/8. — С. 4 [44].
  20. 1916 / IX. Перша світова війна (1914—1918) // Дуда, І. М. Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — С. 157. — ISBN 966-692-789-6.
  21. В окупованому Тернополі // Діло. — 1937. — Ч. 212 (26 вересня). — С. 6.
  22. В окупованому Тернополі… — С. 4.
  23. Sprawozdanie Dyrekcyi… Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1898, s. 81.
  24. Egzamin dojrzałości w gimnazjum w Tarnopolu // Kurier Lwowski. — 1903. — № 172 (23 czerwca). — S. 4.
  25. С. Б. † Посмертні згадки. Памяти Богдана Ріпнійського, окр. судді і сотника УГА // Діло. – 1937. – Ч. 118 (1 червня). – С. 8.

Джерело

  • Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — S. 28.

Зауваги