Петро Остап'юк (громадсько-культурний діяч)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадсько-культурний діяч
Петро Остап'юк
Инші імена: англ. 
Народження: 14.09.1922,
с. Яргорів, нині Монастириська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: дата і місце смерти невідомі,
правдоподібно, Велика Британія
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size Польща → size УРСРsize Велика Британія
Родина: батько — Василь, дружина — Анастасія
Освіта: невідомо
Робота: працював на сільськогосподарських роботах, бавовняній фабриці
Громадська діяльність: діяльний в українських організаціях Великої Британії
Відзнаки: відзнака СУБ за довголітню і плідну працю

Петро Остап'ю́к (14 вересня 1922, с. Яргорів, нині Україна — дата і місце смерти невідомі) — український громадсько-культурний діяч.

Життєпис

Петро Остап'юк, син Василя, народився 14 вересня 1922 року в селі Яргорові в околиці Монастириськ (нині село у складі Монастириської громади Чортківського району Тернопільської области України).

1941—1945 — на примусових роботах, від травня 1945 — в таборах для біженців у Німеччині, де й познайомився з майбутньою дружиною.

Від 1947 — у Великій Британії. Працював на сільськогосподарських роботах, бавовняній фабриці.

Діяльний у СУБ, довголітній член управи в м. Манчестері. Співзасновник і учасник танцювального ансамблю «Орлик» (1949—1999).

Разом із дружиною перебував 1991 і 1992 на Тернопільщині з гуманітарною місією, відвідали зокрема Чортківський і Монастириський райони (жертводавці на церкву в с. Яргорові, в м. Тернополі — пожертви родинам членів ОУН, яких переслідувала радянська влада)[1].

Правдоподібно[2], помер, дата і місце смерти невідомі.

Родина

Дружина Анастасія (з дому Журавель; 5 травня 1923, м. Звягіль, нині Житомирська область — дата і місце смерти невідомі) — громадсько-культурна діячка[1]. 1942—1945 — на примусових роботах, від травня 1945 — медсестра в таборах для біженців у Німеччині. Довголітня членка головної управи і керівниця органів СУБ, Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО). 1961—1985 — голова ОУЖ у Великій Британії; від 1985 — почесна голова ОУЖ. 1992 учасниця Конгресу писанкарів у м. Івано-Франківську. Авторка книги «В незнане завтра» (1998), у якій надруковані спогади про поїздки в Україну в 1991 та 1992 роках.

Відзнаки

Відзнака СУБ за довголітню і плідну працю (1999).

Джерела

Основне

  • Павлів, Я. Остап’юк Петро Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 695. — ISBN 966-528-199-2.

Примітки

  1. 1,0 1,1 Павлів, Я. Остап’юк Анастасія Опанасівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 694. — ISBN 966-528-199-2.
  2. Власне дослідження Миколи Василечка.

Зауваги