Петро Данилович

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Державний діяч, урядник, військовик
Петро Данилович
Инші імена: Piotr Daniłowicz
Народження: ймовірно, близько 1598
Смерть: жовтень 1645
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Микола Данилович, мати — Гелена з Уханських, дружини — Катажина Беата з Шамотульських, Христина з князів Вишневецьких, діти — Гелена Урсула, Урсула, Ян Кароль, Владислав Вінцентій, зять — Ян Потоцький
Освіта: університети Майнцу, Понт-а-Муссону, Льовену, Болоньї
Робота: староста крем'янецький, вишоґрудський, великий коронний підстолій, стольник, крайчий
Військова служба: ротмістр Його Королівської Милості
Політична діяльність: посол сеймів

Петро Данилович (пол. Piotr Daniłowicz; ймовірно, близько 1598 — жовтень 1645) — польський шляхтич з руського (українського) роду Даниловичів гербу Сас, урядник і державний діяч Республіки Обидвох націй (Речі Посполитої), військовик. Крем'янецький староста.

Життєпис

Варіянт гербу Сас
Університет у Понт-а-Муссоні
Льовенський університет
Болонський університет

Не відомо ні місце, ні час народження Петра Даниловича (за даними сайту Марека Мінаковського, він народився близько 1598 року[1]). Був другим сином червоногородського старости, львівського каштеляна Миколи Даниловича на Журові[2] (пом. 1624) його дружини Гелени з Уханських на Служеві, дочки белзького воєводи. Стрийком Петра Даниловича був руський воєвода Іван Данилович (пом. 1628), дід короля Яна ІІІ Собеського.

Здобув дуже добру освіту, навчався в університетах міст Майнцу (Німеччина), Понт-а-Муссону (Лотарингія, нині Франція, 1617/1618), Льовену (очевидно, Льовенський католицький університет, Бельгія, 1619) та Болонському університеті (Італія, 1620). Був послом від Люблинського воєводства на Сейми 1623, 1628, 1629 (перший), 1635, 1637 років, ротмістром Його Королівської Милості. Завдяки впливам родини посідав наступні уряди: підстолій великий коронний (1634), стольник великий коронний (1636), крайчий великий коронний (1638), староста крем'янецький (посів невдовзі після 9 листопада 1636[3]), вишоґрудський (1642 року відступив староство Тишкевичови[4]), парчівський.

Помер у жовтні 1645 року[3][5].

Родина

Одружувався двічі. Перед 1625 роком взяв шлюб з Катажиною Беатою з Шамотульських. У шлюбі народилася дочка Гелена Урсула, яка підписувалася «на Журові»[6] (пом. до 1669) і чотири рази виходила заміж. Чоловіки:

  • граф Теодор Кароль Тарновський (пом. 1647) — староста кшепіцький
  • Казимир Сапега (пом. 1654) — жижморський староста, син хорунжого великого литовського Миколи Сапіги;
  • Ян Константій Міхаловський — рожанський стольник
  • Самуель Пражмовський — коронний надвірний хорунжий, плоцький воєвода.

Друга дружина — Христина з князів Вишневецьких (пом. 1654[7], за даними о. Шимона Старовольського, існував її надгробок[8]), дочка князя Адама Вишневецького, з 1631 року був другим її чоловіком (перший — Микола Єло-Малинський[9]). У шлюбі народилися:

  • Іван Карл (Ян Кароль, пом. 1685) — ротмістр, крайчий коронний, парчівський і люблинський староста
  • Володислав Вінцентій (пом. не раніше 1663)
  • Урсула (1642[10]—після 1702[11]). Щодо неї у джерелах немає однозначної інформації. За одними даними Мирослава Наґєльського, вона — дочка червоногородського старости Миколи Даниловича та його дружини Софії[12], за иншими — її батьком був коронний крайчий Петро Данилович[13], як це давніше твердив Адам Бонєцький[14][15]. За одними даними Мирослава Наґєльського, вона була другою дружиною дідича Золотого Потоку, Бучача, Бариша, брацлавського воєводи Ян Потоцький (пом. 1675), з яким взяли шлюб у січні 1667 року у Львові[12]. Також про те, що її першим чоловіком був брацлавський воєвода Ян Потоцький, твердив Адам Бонєцький; також він додавав, що 1668 року на неї та брата подали позов Боб'ятицькі[14]. За иншими даними Наґєльського, Урсула з Даниловичів була дружиною воєводи Пьотра Потоцького (пом. 1657), після смерти якого стала дружиною майбутнього берестейського воєводи Владислава Йосафата Сапеги[13]. Давніше також це стверджував Нєсєцький[16], який, щоправда у другому томі не назвав імени брацлавського воєводи Потоцького[17], а цей уряд посідали як Пьотр, так і пізніше Ян Потоцькі. За даними Анджея Рахуби, Урсула була дочкою коронного крайчого Петра Даниловича та Христини з князів Вишневецьких, з 1657 року — вдовою брацлавського воєводи Пьотра Потоцького, а потім вийшла заміж за Владислава Йосафата Сапегу, з яким мали дочку Йоанну, потім розлучилися. Також цей дослідник ствердив, що Владислав Сапега був червоногородським старостою (уряд посів після брата Андрія Франциска), мінським воєводою[11]. За Бонєцьким, Урсула була дружиною Сапеги 1678 року, коли підтвердила дарчі предків для Крехівського монастиря[14].

Примітки

  1. Piotr Daniłowicz z Zaderewiec h. Sas (ID: 4.160.122). (пол.)
  2. Журів — нині село Рогатинського району на Івано-Франківщині.
  3. 3,0 3,1 Шаблон:УДРП
  4. Не виключено, що Янушови Тишкевичови; Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш..
  5. Свого часу Казімєж Піварський стверджував, що 1643 або 1645; див.: Piwarski, K. Daniłowicz Jan Karol // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 416. (пол.)
  6. Niesiecki, K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów, 1743. — T. IV. — S. 333. (пол.)
  7. Daniłowiczowie (01). (пол.)
  8. Niesiecki, K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. IV. — S. 544. (пол.)
  9. Бірюліна, О., Довбищенко, М. Забуті імена Української історії: шляхетська родина Єло-Малинських // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), В. Александрович, Л. Винар, Л. Войтович, Я. Ісаєвич та ін. — Дрогобич : Коло, 2005. — Вип. ІХ. — С. 482.
  10. Urszula Daniłowicz z Zaderewiec h. Sas (ID: 4.160.151). (пол.)
  11. 11,0 11,1 Rachuba, A. Sapieha Władysław Jozafat (Józеfat) h. Lis (1652—1733) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademia Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 156—158. (пол.)
  12. 12,0 12,1 Nagielski, M. Jan Potocki h. Pilawa (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 32—35. (пол.)
  13. 13,0 13,1 Nagielski, M. Piotr h. Pilawa (zm. 1657) // Polski Słownik Biograficzny. — 1984. — T. XXVIII. — S. 123—124. (пол.)
  14. 14,0 14,1 14,2 Boniecki, A. Herbarz polski — Cz. 1. — T. 4. — S. 89—90.
  15. Див. також Daniłowiczowie (01). (пол.)
  16. Niesiecki, K. Korona polska… — Lwów, 1740. — T. III. — S. 701. (пол.)
  17. Niesiecki, K. Korona polska… — Lwów, 1738. — T. II. — S. 18. (пол.)

Джерела

Посилання

Зауваги