Парафія РКЦ (Язловець)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Парафія
Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і бл. Марцеліни Даровської
Вигляд на костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, 2015 р.
Вигляд на костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, 2015 р.
Заснування: 1436, 1991
Скасування:
Конфесія: римо-католицтво
Приналежність: РКЦ в Україні
Територія: Язловець і навколишні села
Священик(и): о. Степан Корендій
Примітки: попередній парафіяльний храм — костел Марії Магдалини

Парафія Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і бл. Марцеліни Даровської — одна з найстаріших парафій Львівської архидієцезії Римо-католицької церкви в Україні[1], яка нині входить до складу Чортківського деканату РКЦ. Центр — с. Язловець, колишній парафіяльний храм — костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Заснована 1436 року, перестала існувати 1945-го, відновлена 1991.

Історія

Парафіяльний костел Внебовзяття під час Першої світової війни, бл. 1915

3 лютого 1436 дідич Теодорик на Бучачі Язловецький з дружиною записали дарчу для пароха при костелі за присутності кам'янецького латинського єпископа Павела з Боянчиць (привілей написаний у Заліссі[2]), яким доходи із села Незбродів (нині Жнибороди) призначалися для утримання костелу та парафії[3]. 4 липня 1467 сини Т. Язловецького Міхал та Ян в Язловці видали грамоту, якою підтвердили та примножили дарчу батька для парафіяльного костелу святої Марії Магдалини[4].

Дідич міста Єжи Язловецький близько 1546 р. під впливом дружини перейшов на кальвінський обряд. Його капелан о. Хшонстовський (Chrząstowski) теж став кальвіністом, а під час Різдва, 25 грудня 1549, за присутності Єжи Язловецького з проповідальниці костелу Марії Магдалини оголосив парафіянам, що є кальвіністом та що від цього дня храм стає кальвінським збором[5]. Правдоподібно, храм знову римо-католицьким вже по смерти Єжи Язловецького, коли дідичем був його син Миколай, який з кальвінізму перейшов на католицтво.

Після поділу спадку Язловецьких почалися значні конфлікти за парохію Марії Магдалини в місті[6].

22 квітня 1630 кам'янецький єпископ Павел Пясецький після наради з домініканами у Кам'янці на Поділлі постановив, що язловецький парох має відправляти Богослужіння в дерев'яному костелі Марії Магдалини, який домінікани мають власним коштом відновити та забезпечити необхідними для відправ предметами. 9 травня 1633 Ватикан остаточно вирішив, що костел має бути включений до монастиря, з чим не погодився єпископ Павел Пясецький[7]. Виконуючи наказ Апостольської столиці, о. Шимон Окольський провів 19 травня 1639 успішні перемовини з єпископом Пясецьким, на основі яких монастир отримав право патронату над костелом і парафією, площу з цвинтарем віддали для потреб мурованого костелу, щоби тільки костел Марії Магдалини перенесли з узгір'я до міста[8].

Через поганий стан дерев'яного парафіяльного храму на початку XVIII ст. купили вірменську кам'яницю в місті, яку переробили на нове приміщення костелу Марії Магдалини. Наразі невідомо про подальшу долю цієї культової споруди.

1838 року колишній монастирський костел освятили як костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, він став парафіяльним храмом у Язловці[9][10].

Очевидно, що парафія припинила існування внаслідок атеїстичної політики більшовицької влади. Також — після репатріації поляків та виселення частини українців-римо-католиків (латинників), які мешкали на теренах парафії, на терени Польщі, закриття язловецього костелу Внебовзяття та інших храмів.

Священики

Очільники

Світлина Ім'я, прізвище Посада Роки Коротка довідка
о. Ян Куропатва парох 1480-ті у 1482—1483 роках продав частину свого спадку своєму брату[11]
о. Хшонстовський парох бл. 1548 капелан Єжи Язловецького, перейшов з католицтва на кальвінський обряд[12]
о. Бартоломей Смажевський парох перейшов на католицтво з кальвінізму, висвячений бл. 1585 року[13]
о. Адам Ґоський адміністратор єпископ бакеуський, 22 вересня 1622 довірив парафію свому вікарію, сам виїхав до Мунтенії (нині Румунія)[14]
о. Ґжеґож Ґлічковіч вікарій з 22 вересня 1622
о. Самуель Дзежиньський парох з 29 серпня 1623 капелан королевича Владислава[15]
о. Адам Сєкєжиньский парох[16]
о.-д-р Анджей Красніцький парох 1938—1939 нар. 1895[17]
о. Степан Корендій

Сотрудники

Світлина Ім'я, прізвище Посада Роки Коротка довідка
о. Влодзімеж Сєкєрський перший сотрудник 1938—1939 нар. 1911
о. Клеменс Зьомек сотрудник 1911—1912 нар. 1902[17]

Територія парафії

До парафії належать села Бучацького району: Берем'яни, Білявинці, Бобулинці, Броварі, Доброполе, Дуліби, Жнибороди, Заривинці, Звенигород, Зелена, Киданів, Курдибанівка, Малі Заліщики, Мартинівка, Матеушівка, Медведівці, Новосілка, Осівці, Переволока, Передмістя, Пилява, Пишківці, Пожежа, Помірці, Пушкарі, Ріпинці, Рукомиш, Нові Петликівці, Цвітова.

Див. також

Примітки

  1. Святиня над Стрипою — одна з перших римсько-католицьких парафій Львівської Архідієцезії
  2. У Т. ІІ видання «Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie» на С. 195 згадане «Zaleszcze», а в примітках на цій сторінці стверджується, що це село Бучацького повіту; правдоподібно, що це нинішнє село Малі Заліщики в околиці Бучача.
  3. Barącz, s. 26.
  4. Akta grodzkie i ziemskie. — Lwów, 1870. — Т. II. — S. 193—197.
  5. Barącz, S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 41—42.
  6. Там само. — S. 77.
  7. Там само. — S. 88—90.
  8. Там само. — S. 91—92.
  9. Catalogus Universi Venerabilis Cleri Saecularis et Regularis Archidioeceseos Leopolitanae, rit. lat. pro Anno Domini MCMVIII. — Leopoli, 1908. — S 102.
  10. Schematismus Archidioecesis Leopoliensis Ritus Latini MCMXXVIII. — Leopoli, 1928. — S. 97. (лат.)
  11. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 236. (пол.)
  12. Barącz, s. 41.
  13. Barącz, s. .
  14. Там само. — S. 82.
  15. Там само. — S. 84.
  16. Там само. — S. 92.
  17. 17,0 17,1 Schematismus Archidioecesis Leopoliensis Ritus Latini MCMXXXIX. — Leopoli, 1939. — S. 67. (лат.)

Джерела

Посилання

Зауваги