Парафія Пресвятої Діви Марії з гори Кармель РКЦ (Бучач)

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з Парафія РКЦ (Бучач))
Перейти до: навігація, пошук
Парафія
Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Пресвятої Діви Марії з гори Кармель)
Вигляд на головний фасад костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, 2004 р.
Вигляд на головний фасад костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, 2004 р.
Інші назви: Римо-католицька парафія костелу Матері Божої Успення Шкаплєжної м. Бучач Львівської архідієцезії
Заснування: 1373
Скасування:
Конфесія: римо-католицтво
Приналежність: РКЦ в Україні
Територія: м. Бучач, навколишні села
Священик(и): парох о. Даріуш Пєхнік
Примітки: попередній парафіяльний храм — фарний костел Бучача

Парафія Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, на сайті Львівської архидієцезії — Парафія Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (назва за статутом: Римо-католицька парафія костелу Матері Божої Успення Шкаплєжної м. Бучач Львівської архідієцезії) — одна з найстаріших парафій Львівської архидієцезії Римо-католицької церкви в Україні[1], яка нині входить до складу Чортківського деканату РКЦ. Центр — м. Бучач, парафіяльний храм — костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Заснована, очевидно, 1373 року, перестала існувати 1945-го, відновлена 1991.

Історія

Резиденція парохів під час Першої світової війни, 1915

Дарчу для першого костелу в Бучачі написав 1373 року[2] водночас зі створенням тут римо-католицької парафії[3], очевидно, Міхал Авданець, який незадовго до цього отримав Бучач та ще кілька маєтностей від князя Владислава Опольського як надання на основі феодального права. Давніші дані про дату заснування — 28 липня 1379[4] — тепер дослідники (зокрема, професор Єжи Сперка) трактують як повторну дарчу. Свого часу д-р Владислав Семкович уважав: фактом є те, що 1379 року Бучач був містом, «локованим» на німецькому праві; дарча Міхала Авданця могля бути поновленням давнішої, а той костел міг постраждати від литовських нападів[5].

1401 року Міхал і Теодорик з Бучача, сини Міхала Авданця[6][7] видали новий засновний документ, в якому стверджувалося, що костел заново збудований та забезпечений[8].

1761 р. парафія розширилася[9].

Давніше входила до складу Галицького, Устецького деканатів, в 1765—1809 і 1843—1945 — Бучацького, у 1809—1843 — Станиславівського. Від 2000 року — одна з парафій Чортківського деканату.

1822 року Міхал Домбровський закінчив будівництво парохії (плебанії), яке розпочав його попередник, Павел з графів Потоцьких[10]. 1944 року парохію зруйнувала авіабомба. Разом з приміщенням була знищена значна частина парафіяльного архіву[11]. Нині плебанія діє в будинку за адресою вул. Мулярська, 2 біля муру довкола території костелу.

Священики

Очільники

Світлина Ім'я, прізвище Посада Роки Коротка довідка
о. Станіслав Рикала парох 1480-ті
о. Андрій (Анджей) парох зокрема, 1505 з походження шляхтич[12]
о. Стефан Броньовський[13] парох зокрема, 1643
о. Димітр Бенович[14] вікарій 1672
о. Томаш Пашковський парох 1674—
о. Павел Розмисловський парох 1682— парох у Буданові
о. Станіслав Мрочек[15] парох 1702—
о. Єжи Якуб Стронкєвич парох 1704—
о. Александер Юзеф Млодкєвич парох 1711— парох у Бариші
о. Антоній Вілінський парох 1711—схоже, 1766
о. Томаш Венґєрський парох  ?
о. Францішек Пьотровський парох
о. Павел граф Потоцький парох між 1801/1805 дідич міста, був похований у каплиці на міському кладовищі)
о. Міхал Домбровський[16] парох львівський почесний канонік, заступник директора Бережанської[17] і Бучацької[18]) гімназії
о. Мацей Анджейовський парох 1847—1879 пробощ у Залізцях, бродівський декан
о. Станіслав Громницький[19] парох 1880
о. Валентій Опалінський парох  ?—1945 останній перед закриттям храму «совітами»[11]
Buchach (32).jpg о. Людвік Рутина парох 1991—2009 перший після відновлення діяльності
о. Даріуш Ян Пєхнік[20] парох 2009—донині[21]

Сотрудники

Світлина Ім'я, прізвище Посада Роки Коротка довідка
о. Ян Оґродник перший сотрудник[22][23] 1911—1912 нар. 1881
о. Іґнацій Квятковський перший сотрудник 1911—1912 нар. 1880[24]

Територія парафії

До парафії належать міста і села Бучацького та Монастириського районів: Бариш, Верб’ятин, Возилів, Губин, Жизномир, Золотий Потік, Зубрець, Космирин, Костільники, Ліщанці, Миколаївка, Млинки, Набережне, Озеряни, Підзамочок, Порохова, Рублин, Русилів, Скоморохи, Сновидів, Сокілець, Сороки, Стінка, Бертники, Бобрівники, Велеснів, Вербка, Високе, Вільне, Гончарівка, Горигляди, Горішня Слобідка, Горожанка, Гранітне, Григорів, Діброва, Доброводи, Дубенки, Завадівка, Задарів, Залісся, Заставці, Золота Липа, Ковалівка, Комарівка, Коржова, Коропець, Красіїв, Криниця, Лазарівка, Лука, Лядське, Маркова, Межигір’я, Монастириська, Низьколизи, Нова Гута, Олеша, Підлісне, Рідколісся, Савелівка, Саджівка, Садове, Світле, Стигла, Тростянці, Устя Зелене, Чехів, Швейків, Яргорів.

Див. також

Примітки

  1. Святиня над Стрипою — одна з перших римсько-католицьких парафій Львівської Архідієцезії
  2. Михайловський, В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — 2009. — № 5 (488). — С. 42. — ISSN 0130-5247.
  3. Стоцький, Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — С. 37. — ISBN 966-7086-24-0.
  4. Barącz, s. 5; 87; 158.
  5. Semkowicz, W. Ród Awdańców w wiekach średnich (ciąg dalszy) // Roczniki Towarzystwa Przyjaciół Nauk Poznańskiego. — 1917. — T. 44. — S. 280 [120].
  6. Михайловський, В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI ст. — К. : Темпора, 2012. — С. 120.
  7. На думку Адама Бонєцького, правдоподібно, сини Міхала Авданця; див.: Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 216.
  8. Boniecki, s. 216
  9. Ostrowski, s. 15.
  10. Barącz, s. 104—105.
  11. 11,0 11,1 Ostrowski, s. 17.
  12. Akta grodzkie i ziemskie… — 1901. — T. XVII. — S. 524.
  13. Barącz, s. 101—102.
  14. Barącz, s. 101.
  15. Там само. — S. 102.
  16. Іноді — Михайло Домбровський див.: Залеський, О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина… — С. 821.
  17. Barącz, s. 104.
  18. Залеський, О. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 821.
  19. Barącz, s. 107—108.
  20. Римо-католицька парафія костелу Матері Божої Успення Шкаплєжної м. Бучач Львівської архідієцезії.
  21. Даріуш Пєхнік // Сайт Львівської архидієцезії.
  22. Catalogus Universi Venerabilis Cleri Saecularis et Regularis Archidioecesis Leopoliensis rit. lat. pro Anno Domini MCMXII. — Leopoli, 1912. — S. 65.
  23. Іноді фігурує як парох; див.: Biernat, M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 508 il. — S. 284. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  24. Catalogus… Archidioecesis Leopoliensis… MCMXII… — S. 66.

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — 944 с. — іл. — (Український архів, т. XXVII).
  • Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — 168 s. (пол.)
  • Ostrowski, J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Secesja, 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 15—28. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

Посилання

Зауваги